Рішення

від 28.11.2013 по справі 121/8503/13-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/8503/13-ц

2/121/2905/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

28 листопада 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі суду: судді Прищепа О.І., при секретарі Герман Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду місто Ялта цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Банк національницо кредит" (надалі за текстом БАНК) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в якому просить звільнити з-під арешту квартиру, АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 та стягнути судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_1 є предметом договору іпотеки та гарантом виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 18.02.2010 року №3ю/2010/05-306/2-1 укладеного між Банком та відповідачем ОСОБА_1 У зв'язку з порушенням кредитних зобов'язань з боку відповідача ОСОБА_1 виникла необхідність у примусовому стягненні цієї суми, внаслідок чого були постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанції про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. 19.04.2013 року було відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення суду. Однак, незабаром стало відомо, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.11.2012 року державним виконавцем відділу ДВС Ялтинського міського управління юстиції Морозовим О.М. під час виконання рішення Ялтинського міського суду АР Крим №2/0124/2220/2012 року від 29.10.2012 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми в боргу в розмірі 1518670,00 грн., накладено арешт на вказану квартиру.

Накладений арешт порушує права Банка, як іпотеко держателя та унеможливлює реалізацію квартири в процедурі виконавчого провадження, тому Банк змушений звернутися до суду з відповідними вимогами за захистом свого права.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, у якій просить розглянути за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі з підтсав викладених у позові, проти ухвалення рішення в заочному порядку не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились. Судом вжиті всі необхідні заходи з метою повідомлення про день та час розгляду справи відповідачем, однак, причин поважності неявки відповідачей суду не надано.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 197, ст.224 ЦПК України.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти, та відповідні ім обставини.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №3ю/2010/05-306/2-1 від 18.02.2010 року укладено між Приватним підприємством «Буддеталь-Сервіс» в особі директора ОСОБА_1 та Банком, останній надав позичальнику кредит у розмірі 2 000 000,00 грн. строком до 17.02.2013 року включно, зі сплатою за користування кредитом у розмірі 30% на рік.

Згідно Іпотечного договору №430 від 18.02.2010 року, в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед Банком за кредитним договором в іпотеку Банку передано квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій розташована квартира, загальною площею 0,0193 га, кадастровий номер 0111900000:01:022:0174, що розташована за адресою:и АДРЕСА_1.

Того ж дня не предмет іпотеки накладено заборону відчуження зазначеної в договорі квартири та земельної ділянки, які належать ОСОБА_1, до припинення договору іпотеки, реєстраційний номер 431, 432 від 18.02.2010 року.

Внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 19.10.2012 року присуджено до стягнення з приватного підприємства «Буддеталь-Сервіс» та ОСОБА_1 заборгованість за договором №3ю/2010/05-306/2-1 про надання не відновлювальної кредитної лінії в розмірі 2281319,18 грн.

19.04.2013 року за вказаним рішенням відкрите виконавче провадження №2/0124/2289/2012.

Відповідно до звітів про незалежну оцінку майна, які виконані ТОВ «Інститут екології, землеустрою та проектування» ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 1369877 грн, а земельної ділянки під цією квартирою - 245894,26 грн., що загалом складає 25828771,26 грн.

Однак, постановою старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Морозовим О.С. при примусовому виконання виконавчого листа №2/0124/22220/2012, виданого 29.10.2012 року Ялтинським міським судом 13.11.2012 року прийнято рішення про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме на квартиру АДРЕСА_1.

Як встановлено судом свої зобов'язання перед позивачем відповідач на теперішній час не виконав.

Вказані правовідносини відповідають вимогам ст.ст. 572, 575 ЦК України та до них слід застосувати правила викладені та закріплені у Законі України «Про іпотеку» та ЗУ «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч.1 ст. 572, ч.1 ст. 575 ЦК України, ч.1 ст. 54, ч.3 ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження», ч.ч.5, 6 ст.3 ЗУ «Про іпотеку», позивач має переважне право звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання за виконавчим документом для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

При таким обставинах, оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи першочергове право позивача на звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання, суд вважає що позовні вимог Банка обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрати у справі, вирішується судом відповідно до вимог ст. 88,214 ЦПК України, ЗУ "Про судовий збір". З відповідачей підлягає солідарному судові витрати по оплаті судового збору в сумі 114 грн. 70 коп.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 11, 15, 16, 572, 575 ЦК України, ст.ст. 3, 12 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 52, 59 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 8, 10, 11, 57 - 61, 79, 88, 174, 197, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк національницо кредит" (надалі за текстом БАНК) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з під арешту, накладеного державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Морозовим О.С., відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.11.2012 року, предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 2-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 05 вересня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" (м. Київ, вул. Тургенєвська б.52/58, код ЄДРПОУ 20057663, МФО № 320702, р/р № 290959131) судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України. суддя: