Рішення

від 26.02.2014 по справі 908/4135/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/111/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2014 Справа № 908/4135/13

позивач: Концерн "Міські теплові мережі", в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району м. Запоріжжя, (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄЛТЕХ - союз" (70421, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул Садова, буд. 20)

про стягнення заборгованості в розмірі 3447,27грн.

Суддя Колодій Н.А

Представники:

Від позивача - Гринь А.А., на підставі довіреності № 9124/27 від 30.12.2013р.;

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄЛТЕХ - союз" про стягнення 3171,92грн. основного боргу, пені в розмірі 218,91 грн., 3% річних в розмірі 56,44грн. за договором № 102042 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4135/13, присвоєно справі номер провадження 32/111/13, з призначенням судового засідання на 22.01.2014р.

У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 22.01.2014р. розгляд справи відкладено до 05.02.2014р.

Відповідач в судове засідання 05.02.2014 р. не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду у справі від 20.12.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не попередив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідачу направлялась ухвала господарського суду Запорізької області від 20.12.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/4135/13, яка повернулася на адресу суду відділенням підприємства поштового зв'язку з відміткою: "За закінченням терміну зберігання".

05.02.2014р. в судовому засіданні представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якого, відповідач станом на 04.02.2014р. значиться за адресою: 70421, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул. Садова, буд. 20, що не співпадає з адресою вказаною позивачем в позовній заяві. У зв'язку з неотриманням відповідачем копії позовної заяви, за зазначеною вище адресою, суд зобов'язав позивача повторно направити на адресу місцезнаходження відповідача копію позову та доданих до неї документів. Розгляд справи відкладено до 19.02.2014р.

Ухвалою суду від 19.02.2014р. строк розгляду справи продовжено, розгляд справи відкладено до 26.02.2014р.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 26.02.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102042 від 01.04.2010р., укладеного між сторонами, позивач у період з липняня 2011р. по квітень 2012р., з жовтня 2012р. по квітень 2013р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3172,68грн. Однак відповідач своє зобов'язання за договором належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково на суму 0,76 грн. У зв'язку з чим, позивач на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України просить стягнути з відповідача суму 3171,92грн. основного боргу, суму 218,91грн. пені та суму 56,44 грн. - 3% річних.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2010р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄЛТЕХ - союз" (споживач, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102042, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1.).

Відповідно до п. 10.1. договору він діє з 01.04.2010р. до 01.04.2011р.

Пунктом 10.4. договору сторони узгодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору, відповідно до вимог чинного законодавства, не заявила про його розірвання.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2., п. 6.3. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. 6.4. договору відповідач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач має право робити передоплату.

Відповідно до п. 6.7. договору відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п.п. 6.7.1., 6.7.2. договору).

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з липня 2011р. по квітень 2012р., з жовтня 2012р. по квітень 2013р. постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 3172,68 грн.

Однак вказана в актах та рахунках сума в установлений договором строк відповідачем в повному обсязі сплачена не була. Відповідачем була здійснена лише часткова оплата послуг в сумі 0,76грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102042 від 01.04.2010р. складає суму 3171,92 грн.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 3171,92грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 218,91грн. пені за спірний період.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8. Договору, який передбачає, що в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок позивачем виконано не вірно.

Згідно проведеного перерахунку суми пені в судовому засіданні судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 212,34 грн. В решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 56,44 грн. - 3 % річних за спірний період.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄЛТЕХ - союз" (70421, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул Садова, буд. 20, ЄДРПОУ 32861006, ІПН : 328610008293) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 3171 (три тисячі сто сімдесят одна) грн. 92 коп. основного боргу, 212 (двісті дванадцять) грн. 34 коп. пені, 56 (п'ятдесят шість) грн. 44 коп. 3 % річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.А. Колодій

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "03" березня 2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.