Постанова

від 11.03.2014 по справі 923/1478/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р.Справа № 923/1478/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Лянна О.А. (посвідчення № 005252 від 22.09.2012 року)

від Голопристанського відділення Цюрупинської об'єднаної ДПІ Головного управління міндоходів у Херсонській області: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора міста Херсон в інтересах держави в особі Голопристанського відділення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Херсонській області

на рішення господарського суду Херсонської області від „07" листопада 2013 року повний текст якого складено та підписано „08" листопада 2013 року

по справі № 923/1478/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАСПАР-ПЛЮС"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про визнання договору дійсним

В С Т А Н О В И В :

25.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАСПАР-ПЛЮС" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про визнання договору купівлі-продажу на 20 будинків від 11.10.2012 року № 1110/12 дійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладанні договору купівлі продажу нерухомого майна, покупець (ТОВ "ГАСПАР-ПЛЮС") свої зобов'язання відповідно до умов договору виконав належним чином, про що свідчить акт приймання-передачі будинків від 11.10.2012 року та акт звірки взаєморозрахунків. Проте, ФОП ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення спірного договору посилаючись при цьому на те, що договір купівлі-продажу є недійсним, чим позбавляє ТОВ "ГАСПАР-ПЛЮС" провести державну реєстрацію права власності на вказані вище об'єкти нерухомості.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 року по справі № 923/1478/13 (суддя Александрова Л.І.) позовні вимоги ТОВ "ГАСПАР-ПЛЮС" задоволені повністю. Визнано дійсним укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "ГАСПАР-ПЛЮС" Договір №1110/12 від 11 жовтня 2012 року купівлі-продажу нерухомого майна - будинків у кількості 20 (двадцять) штук літ. А, А1, А11, А111, А1У, літ. Б, Б1, Б11, Б111, літ. В, В1, В11, В111, літ. Г, Г1, Г11, Г111, Г1У, літ. Д, Д1 загальною площею 624 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Такий висновок суду мотивований тим, що місцевим господарським судом перевірено та підтверджено відповідними доказами факт дійсності договору купівлі продажу від 11.10.2012 року № 1110/13 та виконання покупцем (позивачем) всіх його істотних умов.

На виконання даного рішення, 19.11.2012 року господарським судом Херсонської області виданий відповідний наказ. (а.с.34)

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, прокурор міста Херсон в інтересах держави в особі Голопристанського відділення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Херсонській області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, місцевим господарським судом при винесенні рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ч.1 ст.210 ЦК та ч.3 ст.640 ЦК України, якими передбачено, що договір купівлі-продажу є укладеним з моменту державної реєстрації. Таким чином, вказаний договір на підставі ст.220 ЦК України не був укладений, а тому вважається нікчемним, що не було вірно встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи.

Представники сторін в судові засідання 25.02.2014 року та 11.03.2014 року не з'являлись без поважних причин, про причини неявки суд не повідомляли, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленням та реєстром на відправку рекомендованої пошти з повідомленням від 27.02.2014 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу не неї, заслухавши в судових засіданнях пояснення прокурора міста Одеси, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 11.10.2012 року між ФОП ОСОБА_2 (Продавець) та ТОВ "ГАСПАР-ПЛЮС" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1110/12 (а.с.7-8).

За умовами п.1.1 Договору, продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі передати у власність покупця, належне йому на праві власності нерухоме майно, будинки у кількості 20 (двадцять) штук літ. А, А1, А11, А111, А1У, літ. Б, Б1, Б11, Б111, літ. В, В1, В11, В111, літ. Г, Г1, Г11, Г111, Г1У, літ. Д, Д1 загальною площею 624 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та сплатити кошти за вищевказані будинки.

Відповідно до п. 2.1. договору сторони домовились, що продаж нерухомого майна 20 будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється за ціною 344 632,00 грн.

Право власності на придбані будинки переходять до покупця з моменту передачі будинків за актом приймання-передачі та нотаріального посвідчення цього договору (п.3.1).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що передача покупцю будинків здійснюється продавцем після підписання цього договору та посвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами та посвідчується їх печатками.

Розділом 7 Договори передбачено обов'язки продавця. Так, за змістом п.7.1 продавець зобов'язаний передати покупцю об'єкт нерухомості у встановлений договором строки. Здійснити нотаріальне посвідчення Договору (п.7.2).

Договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.12.1). Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, а тому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Актом приймання-передачі до договору від 11.10.2012 року № 1110/12, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками, вбачається передача продавцем у власність ТОВ "ГАСПАР-ПЛЮС" нерухоме майно яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Витягом Херсонським державним бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.01.2007 року № 13344772 вбачається, що 20 будинків за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться за приватною формою власності у ФОП ОСОБА_2 (а.с.10).

03.01.2013 року ТОВ "ГАСПАР-ПЛЮС" направив лист на адресу відповідача, відповідно до якого просив останнього здійснити нотаріальне посвідчення договору № 1110/12 від 11.10.2012 року в строк до 01.02.2013 року (а.с.21).

У відповідь на зазначений вище лист відповідач зазначив, що заперечує проти нотаріального посвідчення договору № 1110/12 від 11.10.2012 року, оскільки зазначений договір не є укладений. (а.с.22).

Судова колегія суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ "ГАСПАР-ПЛЮС" та вважає, що апеляційна скарга Прокурора міста Херсон в інтересах держави в особі Голопристанського відділення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Херсонській області підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

За змістом спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.10.2012 року укладено між сторонами в письмовій формі, підписаного представниками сторін та скріплено печатками підприємств вбачається, що саме продавець зобов'язаний здійснити нотаріальне посвідчення договору (п.7.2).

Місцевий господарський суд Херсонської області при прийнятті рішення помилково дійшов висновку про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.10.2012 року № 1110/12 не дослідивши всі обставини справи з неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.

При задоволенні позовних вимог ТОВ "ГАСПАР-ПЛЮС", господарський суд посилається на приписи частини 2 статті 220 ЦК України, а саме на ухилення без поважних причин ФОП ОСОБА_2, як продавця від свого обов'язку щодо здійснення нотаріального посвідчення договору, порушуючи при цьому умови п.7.2 спірного Договору.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст.219 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Зі змісту ст.220 ЦК України випливає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Так, ч. ч. 3, 5 п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року №11 передбачено, у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням правочинів, які підлягали нотаріальному посвідченню, дійсними (статті 219, 220 ЦК України), господарські суди повинні з'ясувати: чи підлягав відповідний правочин нотаріальному посвідченню, з яких причин його не було нотаріально посвідчено та чи втрачена можливість такого посвідчення, а також чи не суперечить зміст правочину вимогам закону, оскільки в такому разі позов не може бути задоволений. Правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, визначених частиною другою статті 219 і частиною другою статті 220 ЦК України. Вимоги про визнання дійсними правочинів з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів (частина друга статті 16 ЦК України, частина друга статті 20 ГК України).

З листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.06.2011 року вбачається, що правила ст.220 ЦК України щодо можливості визнання договору купівлі-продажу дійсним не поширюється на об'єкти нерухомості, оскільки такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Це пов'язано із тим, що момент вчинення такого правочину, відповідно до положень ст.ст. 210, 640 ЦК України, пов'язується з державною реєстрацією, тому правочин є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов'язків.

Вищезазначене викладено у постанові пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними».

Зі змісту п.1.1 спірного Договору № 1110/12 купівлі-продажу нерухомого майна передбачено, що продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі передати у власність покупця, належне йому на праві власності нерухоме майно, будинки у кількості 20 (двадцять) штук літ. А, А1, А11, А111, А1У, літ. Б, Б1, Б11, Б111, літ. В, В1, В11, В111, літ. Г, Г1, Г11, Г111, Г1У, літ. Д, Д1 загальною площею 624 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та сплатити кошти за вищевказані будинки.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Враховуючи те, що судом попередньої інстанції не було у повній мірі встановлені всі обставини, які мають значення для даної справи та таким обставинам була дана помилкова правова оцінка та неправильно були застосовані норми матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Таким чином, доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі є такими, що підлягають задоволенню, оскільки місцевий господарський суд невірно застосував положення ст.220 ЦК України про визнання спірного договору дійсним.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що скарга Прокурором міста Херсон в інтересах держави в особі Голопристанського відділення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Херсонській області обґрунтовано, правомірно та належним чином доведено правові підстави для визнання договору № 1110/12 від 11.10.2012 року купівлі-продажу нерухомого майна недійсним у зв'язку с тим, що сторонами не додержано вимоги закону щодо нотаріального посвідчення та державній реєстрації цього договору.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 року по справі № 923/1478/13 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Прокурора міста Херсон в інтересах держави в особі Голопристанського відділення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Херсонській області - задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Прокурора міста Херсон в інтересах держави в особі Голопристанського відділення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Херсонській області - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „07" листопада 2013 року по справі № 923/1478/13 - скасувати.

3. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАСПАР-ПЛЮС" про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна від 11.10.2012 року за № 1110/12 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАСПАР - ПЛЮС» та Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_2 дійсним - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАСПАР-ПЛЮС" (73009 м. Херсон, вул. Нафтовиків, 5 код ЄДРПОУ 36587918) в доход Державного бюджету (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 копійок).

Видачу наказу за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „12" березня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров