Постанова

від 30.12.2013 по справі 521/17943/13-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 33/785/981/13

Головуючий у першій інстанції Гранін

Доповідач Джулай О. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2013 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі головуючого судді Джулая О.Б.,

За участю:

Прокурора Столбуненка О.Г.

представника Південної митниці Ткаченка О.В.

Особи, що притягалась до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2

Представника ОСОБА_3

розглянувши адміністративну справу за апеляційними скаргами прокурора та заступника начальника Південної митниці на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси, від 04 грудня 2013 року,

встановив:

зазначеною постановою стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює декларантом ТОВ «ФУЛЛ ХАУС ТРЕЙД» (м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 17, офіс 6А/6, ЄДРПОУ 36920646),

провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 472 МК України.

Також вирішено вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1048/50000/13 та №1049/5000С від 16.10.2013 року товар повернути ОСОБА_2 або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних митних платежів.

На зазначену постанову прокурором та заступником начальника Південної митниці подані апеляційні скарги, в яких стверджується, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про відсутність події правопорушення та відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та наводяться відповідні доводи.

В зв'язку з викладеним, прокурор та заступник начальника Південної митниці просять скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 100 % від вартості товарів та конфіскацію товарів.

В судовому засіданні прокурор та представник Південної митниці підтримали апеляційні скарги.

ОСОБА_2 та його представник заперечували проти задоволення апеляційних скарг.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду - зміні з таких підстав.

Згідно з протоколом про порушення митних правил, ОСОБА_2 при поданні до Південної митниці Міндоходів декларації №500060001/2013/31494 та товаросупровідних документів до неї, порушив процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України. Зокрема ним не було заявлено за встановленою формою точних відомостей про кількість товару, а також відомостей необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, що призвело до порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 472 МК України.

Розглянувши адміністративну справу, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність події правопорушення, а також про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 ч.1 МК України.

Проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про відсутність події правопорушення.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні був встановлений факт невідповідності відомостей, зазначених ОСОБА_2 в декларації, щодо кількості та найменування товарів, переміщуваних через митний кордон України, фактичним даним.

За таких обставин суд першої інстанції необґрунтовано дійшов до висновку про відсутність події правопорушення, тому зазначений висновок суду підлягає виключенню з оскарженої постанови.

Необгрунтованим також є висновок суду першої інстанції щодо відсутності в ОСОБА_2 повноважень на здійснення декларування, оскільки такий висновок спростовується наданими апеляційного суду документами - зокрема карткою обліку особи, яка здійснює операції з товарами.

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 ч.1 МК України, такий висновок, на думку апеляційного суду є обґрунтованим з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. 458 ч.1 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Що стосується об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, вона полягає в недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Що стосується суб'єктивної сторони правопорушення в діях ОСОБА_2 , апеляційний суд виходить з наступного.

Докази умисного незаявлення ОСОБА_2 за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, що переміщувались через митний кордон України, в матеріалах справи відсутні.

Що стосується необережної форми вини в діях ОСОБА_2, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вніс в декларацію відомості щодо товару, згідно товаросупровідних документів.

Як пояснював ОСОБА_2, він неодноразово декларував товари, які надходили від цієї фірми-відправника, і ніколи не виникало питань, пов'язаних з невідповідністю кількості та найменування товарів.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, в присутності працівників митниці, здійснив часткову перевірку фактичної відповідності товарів тій інформації, що міститься в товаросупровідних документах, перевіривши вибірково достатньо велику кількість вантажних місць.

Далі був проведений митний контроль вказаного вантажу, який також не виявив ніяких невідповідностей, після чого товари були випущені у вільний обіг.

Лише після цього, в результаті повторного перегляду була встановлена невідповідність задекларованих товарів їх фактичній кількості і найменуванню.

При цьому проведеною службовою перевіркою в діях працівників митниці, які проводили митне оформлення вказаних товарів, не виявлено складу злочину, або правопорушення.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного і обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 не міг знати, що фактичний товар не відповідає товаросупровідним документам, тому в його діях відсутня форма вини необережність .

Таким чином судом першої інстанції обґрунтовано встановлена відсутність умислу і необережності в діях ОСОБА_2, що є відсутністю суб'єктивної сторони правопорушення і відповідно свідчить про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 ч.1 КК України.

За таких обставин рішення суду щодо закриття провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_2 за ст.472 ч. 1 МК України, на підставі ст.247 п.1 КУпАП є обґрунтованим і в цій частині постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, або зміненню.

Керуючись ст. 247, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд

постановив:

Апеляційні скарги прокурора та заступника начальника Південної митниці задовольнити частково.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси, від 04 грудня 2013 року, якою закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, - змінити.

Виключити з вказаної постанови висновки суду щодо відсутності події правопорушення, а також - щодо відсутності в ОСОБА_2 повноважень на декларування товарів.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області (підпис) О.Б. Джулай

Суддя апеляційного суду

Одеської області О.Б. Джулай