Рішення

від 03.03.2014 по справі 905/1031/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.03.2014 Справа № 905/1031/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка (ідентифікаційний код 03337007)

до відповідача Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 м.Горлівка» (ідентифікаційний код 37823630)

про стягнення основного боргу в сумі 5080,42грн., пені в сумі 173,71грн., 3% річних у розмірі 40,09грн.

за участю представників:

від позивача: Єжова Н.С. за довіреністю №06/4824 від 16.04.2013р.,

від відповідача: Рудий М.В. за довіреністю від 28.02.2014р.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 м.Горлівка» про стягнення основного боргу в сумі 5080,42грн., пені в сумі 173,71грн., 3% річних у розмірі 40,09грн.

Ухвалою від 17.02.2014р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1031/14, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №52 від 08.10.2013р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5080,42грн. та підстави для нарахування пені в сумі 173,71грн., 3% річних у розмірі 40,09грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №52 від 08.10.2013р., зведеного кошторису №1, календарного графіку виконання робіт, акту №11 від 09.10.2013р., листа №04/18201 від 23.12.2013р., рахунка №638 від 23.12.2013р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54 Господарського процесуального кодексу України.

03.03.2014р. відповідачем надано заперечення на позовну заяву, за яким зазначено, що останній визначає заборгованість в сумі 5080,42грн. та просить суд в порядку ст. 233 Господарського кодексу України зменшити розмір пені в сумі 173,71грн.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

08.10.2013р. між Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 м.Горлівка» (замовник) та Приватним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» (підрядник) укладено договір №52 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції вводу теплотраси з виносом на опори від т.А до будівлі Комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 м.Горлівка» за адресою: м.Горлівка, вул.Болотникова 29 (п.1.1. Договору).

За п.5.2. Договору термін дії даного договору встановлюється з 02.07.2013р. до 31.12.2013р., а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п.2.1. Договору вартість доручених підряднику за цим договором робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації згідно зведеного кошторису №1 складає (додаток №1) 5080,42грн., в тому числі ПДВ 20% 846,74грн.

Пунктом 3.1. Договору при завершенні робіт підрядник представляє замовникові акт здачі-приймання виконаних робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації.

09.10.2013р. сторонами складено акт здачі-прийомки робіт по виконанню експертизи проектно-кошторисної документації №11 на суму 5080,42грн., зокрема, виконання експертизи проектно-кошторисної документації «Реконструкція вводу теплотраси з виносом на опори від т.А до будівлі Комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 м.Горлівка» за адресою: м.Горлівка, вул.Болотникова, 29», який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що замовник здійснює оплату вартості робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації за фактом виконання, який підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації протягом 14-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, кінцевий термін сплати за виконані роботи з врахуванням умов Договору становить 23.10.2013р.

Однак, доказів сплати у зазначений термін грошових коштів у розмірі 5080,42грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, з 24.10.2013р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 5080,42грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 5080,42грн. відповідачем суду не представлено.

Як вище зазначалось, відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 5080,42грн.

Відповідно до п.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 5080,42грн., а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 40,09грн., нараховані з період з 24.10.2013р. по 27.01.2014р. на суму 5080,42грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, який не суперечить приписам чинного законодавства, судом встановлено, що визначена позивачем сума нарахування є вірною, у зв'язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 40,09грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 173,71грн., нараховану за період з 24.10.2013р. по 27.01.2014р. на суму 5080,42грн.

За п.4.1. Договору за весь період несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Перевіривши розрахунок пені за вказаний позивачем період, який не суперечить приписам чинного законодавства, судом встановлено, що визначена позивачем сума нарахування є вірною, у зв'язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 173,71грн. підлягають задоволенню.

Як вище зазначалось, відповідач просив суд в порядку ст. 233 Господарського кодексу України зменшити розмір пені в сумі 173,71грн. Розглянувши вищевказану заяву, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що свої зобов'язання перед позивачем не виконав у зв'язку з відсутністю фінансування із відділу охорони здоров'я, тобто не з власної вини.

Проте, доказів на підтвердження своїх доводів відповідачем суду не представлено.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій, у зв'язку із чим заява відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 м.Горлівка» про стягнення основного боргу в сумі 5080,42грн., пені в сумі 173,71грн., 3% річних у розмірі 40,09грн. задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 м.Горлівка» (84607, Донецька область, м.Горлівка, вул.Болотнікова, 29, ідентифікаційний код 37823630) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Академіка Павлова, 13, ідентифікаційний код 03337007) суму основного боргу в сумі 5080,42грн., пеню в сумі 173,71грн., 3% річних у розмірі 40,09грн., судовий збір у розмірі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2014р.

Суддя Ю.В. Сич