Постанова

від 28.02.2014 по справі 823/244/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року м. Черкаси справа № 823/244/14

10 годин 15 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №823/244/14

за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - ДПІ у м. Черкасах) [представник позивача Шапошник А.А. - за довіреністю]

до Черкаського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Національна професійна ліга тілоохоронців» (далі - ЧОО ВГО НПЛТ) [представник відповідача не з'явився ]

про припинення юридичної особи, прийняв постанову.

ДПІ у м. Черкасах, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить припинити юридичну особу Черкаського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Національна професійна ліга тілоохоронців» з підстав неподання відповідачем звітності більше року з 08.05.2012.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги уточнив і підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити, а саме: припинити шляхом заборони (примусового розпуску) юридичну особу Черкаський обласний осередок всеукраїнської громадської організації «Національна професійна ліга тілоохоронців» (код 36446508).

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, письмових заперечень до суду не надіслав, про час, місце і дату судового засідання повідомлено(а.с.23, а.с.86).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позицію представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не належить задовольняти з огляду на наступне.

Порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також порядок припинення особи і внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР), регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-ІV з наступними змінами та доповненнями (Закон №755). Також порядок реєстрації і припинення юридичних осіб регулюється Податковим, Цивільним, Господарським кодексами України та Законом України від 22.03.2012 №4572-VI «Про громадські об'єднання» (Закон №4572).

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (надалі - Кодекс № 436) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Кодексом № 436 (ст. 19) встановлено обов'язок усіх суб'єктів господарювання здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

ЧОО ВГО НПЛТ зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності 08.04.2009 (ідентифікаційний код 36446508). Згідно витягу із ЄДР податковою адресою ЧОО ВГО НПЛТ є: вул. Петровського, 20, кв. 36, м. Черкаси, Черкаська область, 18015 (а.с.4).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - Кодекс № 2755).

Згідно довідки від 15.11.2013 №17301/23-01-15-0121 відповідача взято на облік в ДПІ у м. Черкасах - 09.04.2009. Відповідно наданих відомостей відповідач не має із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) заборгованості (а.с.6,а.с.20). У довідці ДПІ у м. Черкасах як доказ обґрунтування позову зазначено, що відповідач звітував до ДПІ у м. Черкасах - 30.07.2012 (а.с.20). Згідно пояснень представника позивача в облікових даних не значиться інформація про рахунки відповідача у банках(а.с.87), проте контролюючий орган має право застосовувати санкції з дня надання останнього звіту 30.07.2012 року у межах 1095 днів згідно строків за ст.102 Кодексу № 2755.

Відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 16 Кодексу №2755 платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Судом встановлено, що у листі «про надання інформації» ДПІ у м. Черкасах від 19.11.2012 до органів, зокрема, які сприяють сплаті податків, зазначено «з метою повного оподаткування» (а.с.7).

Відповідно до п.110.1 ст.110 Кодексу №2755 платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п.120.1 ст.120 Кодексу №2755, зокрема, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу у сумі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у сумі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Загальність оподаткування (п.4.1.1.ст.4 Кодексу №2755) - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань оподаткування та митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Цей принцип базується на ст. 67 Конституції України - закріплено принциповий підхід до імперативних засад регулювання відносин оподаткування, що забезпечують реалізацію саме обов'язку платника податків.

Правопорядок - це стан упорядкованості суспільних відносин, заснований на праві і законності. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пп. 37 п. 1 ст. 20, п.67.2 ст. 67 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Кодексу № 436-IV за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 1 ст. 33 Закону №755 передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. За змістом вказаної статті поняття «припинення юридичної особи» узгоджується з поняттям «скасування державної реєстрації юридичної особи», передбаченим ст. 59 Кодексу № 436 .

Згідно зі ст. 247 Кодексу № 436 у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду. Ставлення службової особи до наслідків вчинюваних нею дій можливе як умисне, так і необережне. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.2 КАС України). Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, зокрема: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України (ст.9 КАС України).

Громадське об'єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об'єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону. Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому цим Законом, та виключення з Реєстру громадських об'єднань (ст.28 Закону №4572).

За статтею 11 Конвенції кожен має право на свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

У Рішенні від 1 квітня 2008 року № 4-рп/2008 Конституційний Суд України наголосив, що неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі. Втручання суб'єктів публічної адміністрації становитиме порушення ст. 11 Конвенції, якщо воно не «встановлено законом», не переслідує одну або кілька легітимних цілей, зазначених у пункті 2 ст.11 ЄКПЛ та не є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення такої цілі або цілей.

ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» повторює (п.52), що вислів «встановлено законом» у статті 11 Конвенції вимагає не лише того, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться. Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, що може потягнути за собою його дія (рішення у справах «Газета "The Sunday Times" проти Сполученого Королівства (№1)» від 26 квітня 1979 року, п. 49; «Реквеньї проти Угорщини» , заява №25390/94, п. 34, 1999I; «Ротару проти Румунії», заява №28341/95, п. 55, 2000; «Маестрі проти Італії» , заява №39748/98, п. 30, 2004).

У Рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, що за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Способи припинення діяльності громадського об'єднання визначено у ст.25 Закону №4572, що здійснюється: 1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, шляхом саморозпуску або реорганізації шляхом приєднання до іншого громадського об'єднання такого самого статусу; 2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.

Враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду про припинення юридичної особи, суд зазначає, що такий спосіб припинення як заборона або примусовий розпуск громадського об'єднання не визначений Податковим кодексом України, позивач не є органом з реєстрації громадського об'єднання, та з огляду на тягар доказування у публічно-правових спорах не надавав доказів порушення вимог ст. 36, ст. 37 Конституції України, ст. 4 «обмеження щодо утворення і діяльності громадських об'єднань» Закону №4572.

Суд наголошує, що указом Президента України від 06.04.2011 № 395/2011 «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Суд враховуючи те, що строки застосування санкцій за неподання звітності є актуальними, а спосіб припинення осередку громадської організації не відповідає повноваженням позивача, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не належить задовольняти.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст.ст. 11, 86, 94, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2014р.

Суддя Л.В.Трофімова