Постанова

від 11.03.2014 по справі 812/202/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/202/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Приватного підприємства "Крона" про стягнення недоїмки в сумі 151,64 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Приватного підприємства «Крона» про стягнення недоїмки в сумі 151,64 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що Приватне підприємство «Крона» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області як платних страхових внесків з 09.12.2003. В порушення вимог п.1 ст.19, п.2 та п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.п. «б», п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем не в повному обсязі сплачені страхові внески, самостійно нараховані за період з 19.04.2007 по 19.05.2007. У зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 151,64 грн. Управлінням відповідачу була направлена вимога про сплату боргу від 05.04.2013 №Ю-12 на суму 151,64 грн. Відповідач суму боргу зазначену у вимозі, не оскаржив у встановленому законом порядку та у повному обсязі не сплатив.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за період з 19.04.2007 по 19.05.2007, в сумі 151,64 грн.

Ухвалою від 17 січня 2014 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу на адресу: 94201, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Кірова, 15/209 повернулась до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.19).

Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.

Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Крона» зареєстроване Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 19.11.2003 року за № 1824 (а.с.5,6) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків з 09.12.2003 (а.с.7,8).

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за березень 2007 року подавав до управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, в якій визначив свої зобов'язання зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 151,65 грн. (а.с.4).

Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни сплачені не були, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за період 19.04.2007 по 19.05.2007 у загальному розмірі 151,65 грн. Згідно розрахунку заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємство має переплату станом на 19.04.2007 року в розмірі 0,01 грн.(а.с.14). Загальна сума несплаченої заборгованості станом на 18.11.2013 року становить 151,64 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача та розрахунком зростання заборгованості (а.с.9,10).

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

На виконання вимог вищезазначеного закону Управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області було сформовано та надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу від 05.04.2013 №Ю12, конверт з якою повернувся до позивача із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.12,13).

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою УПФУ від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 № 994/18289 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу про сплату боргу від 05.04.2013 №Ю12 на суму 151,64 грн. належним чином врученою.

Доказів оскарження вимоги про сплату боргу від 05.04.2013 №Ю12 або сплати заборгованості в сумі 151,64 грн. суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до Приватного підприємства «Крона» підлягають задоволенню оскільки є законними та обґрунтованими, а заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за період з 19.04.2007 по 19.05.2007, в сумі 151,64 грн., підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Приватного підприємства "Крона" про стягнення недоїмки в сумі 151,64 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Крона» (код за ЄДРПОУ 32718273, юрид. адреса: 94201, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Кірова, 15/209) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області (адреса: 94204, Луганська область, вул. Ленінградська, 43, р/р 25605301727 у ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, код 21792347) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за період з 19.04.2007 по 19.05.2007, в сумі 151,64 грн. (сто п'ятдесят одна гривня 64 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Шембелян