cpg1251
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" березня 2014 р.Справа № 916/3235/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
Суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.
(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 36 від 13.02.2014р.)
При секретарі судового засідання : Стеблиненко В.С.
За участю представників сторін:
від позивача - Ткач О.С., за довіреністю № б/н від 21.08.2013р.;
від відповідача - Рождественська Н.Н., за довіреністю № б/н від 14.01.2014р.; Бакаєв Г.А., голова Об'єднаної професійної спілки плавскладу.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднаної професійної спілки плавскладу
на рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2014р.
по справі № 916/3235/13
за позовом Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ»
до Об'єднаної професійної спілки плавскладу
про стягнення 3 148,46 грн.
Відповідно до ст.ст.4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднаної професійної спілки плавскладу про стягнення заборгованості у розмірі 3 148,46грн., а саме: основного боргу у розмірі 2 818,26грн., 3% річних у розмірі 118,83грн. та пені у розмірі 211,37грн.
Позов обґрунтований невиконанням з боку відповідача умов договору поставки природного газу, укладеного між сторонами
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.01.2014р. (суддя Гут С.Ф.) позов задоволено; стягнуто з Об'єднаної професійної спілки плавскладу на користь Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» основний борг у розмірі у розмірі 2 818,26 грн., 3% річних у розмірі 118,83 грн., пеню у розмірі 211,37грн., витрати по сплаті судового збору на суму 1720,50 грн.
Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність порушень умов договору щодо оплати за газ з боку відповідача.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Об'єднана професійна спілка плавскладу звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона посилається на відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Апелянт у скарзі наполягає на відсутність обов'язку оплачувати послуги які він не отримував, оскільки договір між сторонами не укладався та приміщення відключене від газопостачання.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія дійшла таких висновків.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «ОДЕСАГАЗ» (Облгаз) та Об'єднаною професійною спілкою плавскладу (Споживач) був укладений договір № 000625 на постачання, транспортування природного газу та технічне обслуговування газового обладнання госпрозрахункових та комунально-побутових об'єктів, відповідно до умов якого предметом договору є умови споживання, постачання, транспортування та обліку природного газу та технічне обслуговування газового обладнання Споживача в пунктах споживання, що розташоване за адресою: вул. Уютна, 2.
Відповідно до пункту 4.13 Договору, прийом-передача газу у відповідному місяці оформляється актами прийому-передачі між Облгазом та Споживачем. Акт прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків.
Положеннями пункту 5.1 Договору встановлено, що вартість природного газу та тарифи на постачання та на послуги по транспортуванню природного газу для споживачів України, що надаються підприємствами НАК „Нафтогаз України" визначені згідно з Постановами НКРЕ, Постановою Кабінету Міністрів та наказами НАК „Нафтогаз України".
Згідно з положеннями пункту 5.2 Договору, вартість 1000 куб.м. природного газу на момент укладання договору складає 2663,11грн. у тому числі ПДВ - 20%.
Пунктом 5.3 договору сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в даному договорі може змінюватись на підставі нормативних актів уповноважених органів, наказів НАК „Нафтогаз України" і приймається сторонами до виконання без додаткового попередження.
Згідно п. 5.4. договору, у разі, якщо на протязі дії даного договору, в установленому чинним законодавством України порядку, будуть внесені зміни щодо ставки податку на додану вартість або порядку його нарахувань, обчислення або сплати, сторони самостійно нараховують ПДВ за новою ставкою, згідно діючого законодавства України.
Згідно п.6.1. договору, оплата за споживання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7(сім) календарних днів до початку поставки газу. При невиконанні споживачем даних умов щодо попередньої оплати - Облгаз не здійснює постачання газу Споживачу.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що Облгаз та Споживач у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по даному договору несуть взаємну відповідальність у межах, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 7.2. договору, за несвоєчасну оплату послуг по постачанню, транспортуванню природного газу та обслуговуванню газового обладнання у строки, зазначені в розділі 6 даного Договору, Споживач сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. У разі наявності заборгованості у Споживача, Облгаз має право припинити постачання газу, а Споживач сплачує борг з урахуванням його збільшення внаслідок інфляції та відсотків річних.
На виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу газ в липні 2012р. - 713куб.м за ціною 4713,70грн. за 1000куб.м на загальну суму 3 360,86грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2012р., який уповноважений представник відповідача відмовився підписати, про що є відповідна відмітка в акті.
Однак відповідач не в повному обсязі виконав оплату за надані послуги, та здійснив оплату лише у розмірі 542,60грн., у зв'язку з чим за період з 01.07.2012р. станом на 31.10.2013р. у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 2 818,26грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Отже, сума заборгованості Об'єднаної професійної спілки плавскладу перед ПАТ «ОДЕСАГАЗ» відповідно до розрахунку боргу станом на 31.10.2013р. становить 2 818, 26 грн.
Таким чином, відповідач повинен сплатити суму коштів за отримані послуги на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України ст.193 ГК України. На підставі цього судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 2 818, 26 грн. заборгованості.
Відповідно до частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши суму нарахувань 3% річних судова колегія погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача 118,83 грн. 3 % річних.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція погоджується з висновком першої інстанції щодо задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені у сумі 211,37 грн.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, з урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів приходить до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом і місцевий суд, відповідно, правомірно задовольнив позовні вимоги.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, апелянтом всупереч ст.33 ГПК України не представлено відповідних доказів недійсності договору укладеного між сторонами, оскільки судовою колегією витребувано для огляду перший екземпляр договору, якій має усі необхідні ознаки діючого договору.
Доводи апелянта щодо незрозумілого розміру суми заборгованості спростовується наявністю двох актів про відключення від газопостачання внаслідок закінчення опалюваного сезону та внаслідок самовільного підключення № 552 (а.с. 37) та показників спожитого газу, визначених у цих актах, різниця між якими і є розміром об'єму спожитого газу. Відносно тарифів, застосованих до відповідача, судова колегія звертає увагу на умови договору, а саме пункт 5.2 та 5.3, а також Постанови НКРЕ № № 130, 131, 159 від 28.12.2011р., відповідно до яких вартість природного газу складається з : ціни на газ, вартості транспортування природного газу магістральними газопроводами, тарифу на постачання, збору у вигляді цільової надбавки на природний газ, податку на додану вартість.
Твердження відповідача щодо переплати ним за спожитий газ не підтверджені будь - якими доказами.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведені висновки місцевого суду, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його зміни чи скасування, відсутні.
У зв'язку з таким апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101,103 п.1, 105 ГПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Об'єднаної професійної спілки плавскладу - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2014р. - залишити без змін.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня ії прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 13.03.2013р.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя П.Ф. Мацюра
Суддя Н.В. Ліпчанська
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2014 |
Оприлюднено | 14.03.2014 |
Номер документу | 37578891 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Лисенко В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні