Рішення

від 11.03.2014 по справі 901/260/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2014 Справа № 901/260/14 За позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим

до відповідача Військового комісаріату Автономної Республіки Крим

про стягнення шкоди в розмірі 195,75 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

25.02.2014

Від позивача Сорокина Е.Ф., довіреність № 7 від 07.12.2013, начальник відділу організації правової роботи юридичного управління;

Від відповідача Григорчук О.А., довіреність № 6 від 08.01.2014, майор юстиції;

11.03.2014

Від позивача Сергєєва І.В., довіреність № 9 від 20.01.2014, начальник відділу організації правової роботи юридичного управління;

Від відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму шкоди, завданої державі, у вигляді переплати пенсії у розмірі 195,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу до деяких інших осіб», відповідачем 27.02.2008 надано позивачу довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_5 і на підставі цієї довідки позивачем здійснено перерахунок пенсії з у більшому ніж це передбачено розмірі.

У засіданні суду, яке відбулося 25.02.2014 представник позивача вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засіданні суду 25 лютого 2014 року проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 03.02.2014 за вих. № 610 (а. с. 31).

У засіданні суду 25 лютого 2014 року у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11 березня 2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2014 вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 11 березня 2014 року не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2007 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1294 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою затверджено нову структуру грошового забезпечення та розміри окремих його видів, яка діяла з 01.01.2008, у зв'язку з чим виникли підстави для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій.

27.02.2008 Військовим комісаріатом Автономної Республіки Крим видано довідку ОСОБА_5 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 грошове забезпечення за нормами чинними на 01.01.2008 за посадою, з якої звільнявся, підлягає обчисленню виходячи із суми 2550,60 грн.

На підставі вказаної довідки позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_5 одержувач пенсії ОСОБА_6 (пенсія в разі втрати годувальника), де, зокрема, зазначена надбавка за особливі умови служби у розмірі 20 % від 50 % від посадового окладу у розмірі 174,00 грн.

Всього, розмір грошового забезпечення, із якого повинна розраховуватися пенсія складав 2550,60 грн., а новий розмір пенсії ОСОБА_6 з 01.01.2008 відповідно до зазначеного перерахунку складав 812,18 грн.

24.09.2009 Військовим комісаріатом Автономної Республіки Крим видано довідку про грошове забезпечення ОСОБА_5 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 грошове забезпечення за нормами чинними на 01.01.2008 за посадою, у якій звільнявся підлягає обчисленню виходячи із суми 2507,10 грн.

Відповідно до довідки позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_6 та виходячи із суми 2507,10 грн., новий розмір пенсії з 01.01.2008, відповідно до зазначеного перерахунку, складав 801,93 грн.

У зв'язку з наданням відповідачем невірних даних щодо структури грошового забезпечення, позивачем з січня 2008 по грудень 2008 року виплачувалась пенсія ОСОБА_6 у більшому розмірі, в результаті чого виникла переплата на суму 195,75 грн., у зв'язку з чим Головне управління пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача на його користь завдану шкоду у вигляді переплати пенсії у розмірі 195,75 грн. в примусовому порядку.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Правовідносини щодо матеріального забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій регламентуються Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992.

Частиною 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі пунктів 1, 2, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Таким чином обов'язок щодо надання даних для перерахунку пенсій законодавством віднесено до повноважень Міністерства оборони України, а саме Військового комісаріату Автономної Республіки Крим.

Відповідно до статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи, винні в порушенні законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зазначених у цьому Законі, а також у несвоєчасному оформленні або поданні документів для призначення пенсії, у видачі для оформлення пенсій недостовірних даних і документів, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною невірного нарахування позивачем пенсії ОСОБА_5 є зазначення Військовим комісаріатом Автономної Республіки Крим у довідці від 27.02.2008 неправильного розміру грошового забезпечення, яке діє з 01.01.2008, в результаті чого виникла переплата пенсії ОСОБА_6 (одержувачу) на загальну суму 195,75 грн.

Таким чином, саме з вини відповідача завдано шкоди державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку що правовідносини, які склались між сторонами у справі з приводу відшкодування збитків є деліктними, а позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки позивачем доведено факт порушення відповідачем вимог пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту статті 12 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарським судам підвідомчі справи, у яких склад учасників спору відповідає статті 1 цього Кодексу, а правовідносини, у яких виник спір, носять господарський характер.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди.

Виходячи з предмету спору та суб'єктного складу сторін, суд дійшов висновку, що суб'єктний склад сторін у даній справі відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, спірні правовідносини носять ознаки господарських, а позовні вимоги про відшкодування шкоди заявлені позивачем за відсутності публічно-правового спору, тобто даний спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

В судовому засіданні 11 березня 2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 13 березня 2014 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 152, м. Сімферополь, АР Крим, 95493; р/р 35219037000264 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 07785820, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (вул. К. Лібкнехта, 3, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; р/р 25604701101024 ПАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805, ЗКПО 19003828. Інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму шкоди, завданої державі, у вигляді переплати пенсії у розмірі 195,75 грн.

Стягнути з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 152, м. Сімферополь, АР Крим, 95493; р/р 35219037000264 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 07785820, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31211206783002, отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, 22030001, ЄДРПОУ отримувача - 38040558, ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026. Інші реквізити та банківські рахунки не відомі) судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили

Суддя С.І. Чонгова