Постанова

від 23.01.2014 по справі 1170/2а-3098/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року Справа № 1170/2а-3098/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будекспорт» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будекспорт» (далі - ТОВ «Будекспорт», позивач) звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ, відповідач), в якому, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийнятті відповідачем 03.09.2012 року:

- №0000120227, яким визначено пеню в сумі 1173888,10 грн. за несвоєчасне надходження товару по імпортному контракту №1221/2007 від 20.12.2007 року укладеному між ТОВ «Будекспорт» та фірмою нерезидентом «VISA INTERNATIONAL S.R.L.» Італія;

- №0000110227, яким визначено штраф в сумі 2720 грн. за порушення порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами;

- №0000550173, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 776,32 грн. - за основним платежем та 194,08 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000980222, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2508014 грн. - за основним зобов'язанням та 414167 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000970222, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 434243 грн. - за основним зобов'язанням та 70220 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, викладені у акті №88/22-2/24144324 від 10.08.2009 року, на підставі якого їх було прийнято, є безпідставними та необґрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №88/22-2/24144324 від 10 серпня 2012 року (далі - акт перевірки) (т.1 а.с. 42-142), в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4, пп.135.5.5 п.135 ст.135, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2508014 грн., в тому числі: в 2-му кварталі 2009 року в сумі 20802 грн.; в 3-му кварталі 2009 року в сумі 22556 грн.; в 2-му кварталі 2009 року в сумі 3184 грн.; в 4-му кварталі 2010 року в сумі 237500 грн.; в 1-му кварталі 2011 року в сумі 56250 грн.; в 2-му кварталі 2011 року в сумі 234672 грн.; в 4-му кварталі 2011 року в сумі 560429 грн.; в 1-му кварталі 2012 року в сумі 1372621 грн.;

- пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.187.1 ст.187, пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.3, п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 434243 грн., в тому числі за серпень 2009 року на суму 21877 грн., за жовтень 2009 року на суму 1225 грн., за липень 2010 року на суму 85 грн., за серпень 2010 року на суму 6559 грн., за листопад 2010 року на суму 16667 грн., за грудень 2010 року на суму 190000 грн., за січень 2011 року на суму 116432 грн., за травень 2011 року на суму 36934 грн., за жовтень 2011 року на суму 8028 грн., за листопад 2011 року на суму 34193 грн., за січень 2012 року на суму 2243 грн.

Зменшено рядок 19 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року на суму 21 грн., за травень 2009 року на суму 7311 грн., за серпень 2009 року на суму 9409 грн., за листопад 2009 року на суму 680 грн., за грудень 2009 року на суму 977 грн., за січень 2010 року на суму 2055 грн., за жовтень 2010 року на суму 16667 грн.

Зменшено рядок 26 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року на суму 2055 грн., за травень 2009 року на суму 2055 грн., за червень 2009 року на суму 16642 грн., за липень 2009 року на суму 979 грн., за вересень 2009 року на суму 1296 грн., за жовтень 2009 року на суму 962 грн., за листопад 2009 року на суму 962 грн., за грудень 2009 року на суму 1642 грн., за січень 2010 року на суму 2619 грн., за лютий 2010 року на суму 11172 грн., за березень 2010 року на суму 5368 грн., за квітень 2010 року на суму 5368 грн., за травень 2010 року на суму 5368 грн., за червень 2010 року на суму 5368 грн., за липень 2010 року на суму 5283 грн., за серпень 2010 року на суму 834 грн.

- вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по імпортному контракту №1221/2007 від 21.12.2007 року, укладеному з фірмою-нерезидентом «VISA INTERNATIONAL S.R.L.» Італія;

- вимог Указу Президента України від 06.11.1997 року №1246/97 «Про внесення змін та доповнень в Указ Президента України від 18.06.1994 року №319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п.2 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»;

- пп.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПК України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку на доходи фізичних осіб до бюджету на суму 776,32 грн., в тому числі 2011 рік - 776,32 грн. Враховуючи те,що вказана сума не була сплачена до бюджету відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст168 ПК України, вказана сума згідно пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України визначена податковим зобов'язанням. Враховуючи пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України нараховано пеню в сумі 101,53 грн.

03.09.2012 року на підставі Акту перевірки, відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000550173, яким позивачеві встановлено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб та штрафна санкція в розмірі 970,40 грн., з яких за основним платежем 776,32 грн. та 194,08 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) (т.1 а.с. 34);

№ 0000110227, яким застосовано штраф за порушення порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами в розмірі 2720 грн. (т.1 а.с.35);

№ 0000120227, яким позивачеві нарахована пеня за порушення термінів розрахунків по імпортним операціям в розмірі 1173888,10 грн. (т.1 а.с.36);

№ 0000980222, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 2922181 грн., з яких за основним платежем 2508014 грн. та 414167 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) (т.1 а.с.37);

№ 0000970222, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 504463 грн., з яких за основним платежем 434243 грн. та 70220 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) (т.1 а.с.38).

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000550173, яким позивачеві встановлено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб та штрафна санкція в розмірі 970,40 грн., з яких за основним платежем 776,32 грн. та 194,08 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) суд зазначає наступне.

Під час перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді при оподаткуванні доходів фізичних осіб, в розмірах що не перевищують 1200 грн., 1320 грн., 1500 грн. застосовано податкову соціальну пільгу.

Разом з тим в порушення пп. 169.2.2. п. 169.2 ст.169 Податкового кодексу України, що підтверджено даними відомостей нарахування заробітної плати і наказів про прийняття на роботу, в перевіряємому періоді до доходу платників податку, що не подали заяву про застосування податкової соціальної пільги застосовано податкову соціальну пільгу, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 776,32 грн. Враховуючи те, що вказана сума не була сплачена до бюджету відповідно пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України вказана сума згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 визначена податковим зобов'язанням. Враховуючи пп.129.1.3. п.129.1 ст. 129 ПК України нараховано пеню в сумі 101,53 грн.

Позивач зазначає, що ухвалою господарського суду від 24.11.2010 року порушено провадження у справі №11/80 про банкрутство ТОВ «Будекспорт». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ТОВ «Будекспорт».

На думку позивача, податковим органом в порушення вимог пп.129.3.3. п.129.3 ст.129 та пп.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПК України неправомірно застосовано штрафні санкції в сумі 194,08 грн. та нараховано пеню в розмірі 101,53 грн.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Таким чином, позивач повинен виконувати поточні зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли після введення мораторію, в зв'язку з чим вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000550173 задоволенню не підлягають.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000120227, яким позивачеві нарахована пеня за порушення термінів розрахунків по імпортним операціям в розмірі 1173888,10 грн. суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Будекспорт» уклав імпортний контракт №1221/2007 від 20.12.2007 року, з фірмою-нерезидентом «VISA ІNTERNATIONAL S.R.L.», Італія, за яким позивачем отримано атракціони в кількості 2 шт. на загальну суму 108 750,00 дол.США або 837 375,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що попередньою документальною перевіркою було встановлено, що на підприємстві станом на 01.01.2009 року значиться дебіторська заборгованість по імпортному контракту №1221/2007 від 20.12.2007 року в сумі 268 250,00 дол.США.

В періоді, що перевірявся, ТОВ «Будекспорт» було отримано два атракціони на загальну суму 108 750,00 дол.США або 837 375,00 грн. згідно вантажно-митної декларації №1823 від 16.04.2009 року.

Станом на 31.03.2012 року дебіторська заборгованість у підприємства по імпортному контракту №1221/2007 від 20.12.2007 року, укладеному з фірмою «VISA ІNTERNATIONAL S.R.L.», Італія складає 159 500,00 дол.США.

Умовами зовнішньоекономічного контракту №1221/2007 від 20.12.2007 року, укладеному з фірмою-нерезидентом «VISA ІNTERNATIONAL S.R.L.», Італія передбачено, що у випадку неможливості вирішення розмовлення мирним шляхом, вони потребують розгляду в Арбітражному суді м.Падуя (Італія).

Позивачем 05.12.2008 року було подано позовну заяву до Цивільного суду м.Падуя (Італія). На момент проведення перевірки у підприємства ТОВ «Будекспорт» відомості про прийняття судом позовної заяви резидента відсутні.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Таким чином по зовнішньоекономічному контракту №1221/2007 від 20.12.2007 року, укладеному з фірмою-нерезидентом «VISA ІNTERNATIONAL S.R.L.» (Італія) рахуються валюти: цінності за межами України з порушенням законодавчо встановлених термінів в сумі 159 500,00 дол.США, по оплаті, проведеній 10.06.2008 року, чим порушено ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000110227, яким застосовано штраф за порушення порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами в розмірі 2720 грн. суд зазначає наступне.

Перевіркою дотримання порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами встановлено, що станом на звітні дати: 01.04.2010 р., 01.07.2010 р., 01.10.2010 р., 01.01.2011 р., 01.04.2011 р., 01.07.2011 р., 01.10.2011 р., 01.01.2012 р. товариством не відображено в розділі II «Фінансові вкладення» п.2.13 «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів» заборгованість по імпортному контракту №1221/2007 від 20.12.2007 року, укладеному з фірмою-нерезидентом ««VISA ІNTERNATIONAL S.R.L.» (Італія) в розмірі 159 500,00 дол.США., чим порушено вимоги Указу Президента України від 06.11.1997 року №1246/97 «Про внесення змін та доповнень в Указ Президента України від 18.06.1994 року №319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (зі змінами та доповненнями), п.2.7 Постанови НБУ від 08.02.2000 року №49 «Про затвердження положення про валютний контроль» (зі змінами та доповненнями), порушення порядку декларування тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На думку позивача Кіровоградською ОДПІ з перевищенням повноважень прийнято податкове повідомлення-рішення, оскільки застосування санкцій передбачених п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» належать до виключної компетенції Національного банку України. Державні податкові інспекції здійснюють фінансовий контроль лише за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Суд вважає вказане твердження позивача безпідставним, оскільки відповідно до ст. 3 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.99 р. N 734/99 санкції, передбачені статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України. Оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється в судовому порядку.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000970222, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 504463 грн., з яких за основним платежем 434243 грн. та 70220 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) суд зазначає наступне.

Визначаючи позивачеві податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Ліхт-трейд», ТОВ «Херсонська виробничо-будівельна компанія», ТОВ «Футбольний клуб «Зірка», ТОВ «Авега-партнер», ТОВ «Укрросексо», ПП «Комплект-сігма-агроком», ПП «Екоенергобуд», ТОВ «Промагролізінг», ТОВ «Промінь Л», ТОВ «Іта-баніо», ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд ліз», ТОВ «Кіровоградський будівельний альянс».

Так, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 року встановлено їх заниження всього на загальну суму 75277 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 35033 грн., за жовтень 2011 року на суму 6051 грн. за листопад 2011 року на суму 34193 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за травень 2011 року ТОВ «Будекспорт» було здійснено реалізацію бетону та транспортних послуг ТОВ «Ліхт-трейд» загальною вартістю 268100,82 грн. в тому числі ПДВ - 44683,47 грн. Оплата продукції була проведена по розрахунковому рахунку на загальну суму 468100 грн., в тому числі ПДВ 78016,67 грн. Сальдо кредитове станом на 31.05.2011 року перед ТОВ «Ліхт-трейд» становить 199999,18 грн.

Згідно реєстру виданих податкових накладних за травень 2011 року, додатку №5 до податкової декларації за травень 2011 року, детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, товариством було включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 44683,47 грн. Тобто, товариством занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 33333,33 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Ліхт-Трейд».

Також, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за травень 2011 року ТОВ «Будекспорт» було здійснено реалізацію бетону та транспортних послуг ТОВ «Херсонська виробничо-будівельна компанія» загальною вартістю 63900грн., в тому числі ПДВ - 10650 грн. Оплата продукції була проведена по розрахунковому рахунку на загальну суму 65426,40 грн., в тому числі ПДВ - 10904,40 грн.

Згідно реєстру виданих податкових накладних за травень 2011 року, додатку №5 до податкової декларації за травень 2011 року, детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА, товариством було включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 8895 грн. Тобто, позивачем занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за 2011 року у сумі 1700 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Херсонська виробничо-будівельна компанія».

Крім того, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за жовтень 2011 року ТОВ «Будекспорт» було здійснено реалізацію бетону та транспортних послуг ТОВ «Авега-партнер» загальною вартістю 224505,90 грн., в тому числі ПДВ - 37417,65 грн. Оплата продукції була проведена по розрахунковому рахунку на загальну суму 195945,90 грн., в тому числі ПДВ - 32657,65 грн.

Згідно реєстру виданих податкових накладних за жовтень 2011 року та, додатку №5 до податкової декларації за жовтень 2011 року, детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, товариством було включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 31366,66 грн. Тобто товариством занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 6051 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Авега-партнер».

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за листопад 2011 року ТОВ «Будекспорт» було здійснено реалізацію бетону та транспортних послуг ТОВ «Авега-партнер» загальною вартістю 360155 грн., в тому числі ПДВ - 60025,83 грн. Оплата продукції була проведена по розрахунковому рахунку на загальну суму 200000 грн., в тому числі ПДВ - 33333,33 грн.

Згідно реєстру виданих податкових накладних за листопад 2011 року, додатку №5 до податкової декларації за листопад 2011 року, детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, товариством було включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 25833,33 грн. Тобто товариством занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 34192,50 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Авега-партнер».

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином судом встановлено, що позивачем, в порушення п.187.1 ст.187 ПК України, занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 75277 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 35033 грн., за жовтень 2011 року на суму 6051 грн. за листопад 2011 року на суму 34193 грн., а саме не відображення в складі податкових зобов'язань з ПДВ попередньої оплати за товари (роботи, послуги) отриманої від контрагентів покупців ТОВ «Ліхт-трейд», ТОВ «Херсонська виробничо-будівельна компанія» та ТОВ «Авега-партнер».

Стосовно контрагента позивача ТОВ «Футбольний клуб «Зірка» суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Будекспорт» у грудні 2010 року та січні 2011 року було включено до реєстру отриманих податкових накладних, додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року податкові накладні отримані від ТОВ «Футбольний клуб «Зірка» (код 30226641) у грудні 2010 року, а саме: п/н від 27.12.2010р. № 55 на загальну суму 252000,0 грн. в т.ч. ПДВ - 42000 грн. п/н від 28.12.2010 р. № 56 на загальну суму 252000 грн. в т.ч. ПДВ - 42000 грн. п/н від 29.12.2010 р. № 57 на загальну суму 420000 грн. в т.ч. ПДВ - 70000 грн. п/н від 30.12.2010 р. № 58 на загальну суму 216000 грн. в т.ч. ПДВ - 36000 грн. та у січні згідно п/н від 31.01.2011 р. № 34 на загальну суму 270000 грн. в т.ч. ПДВ - 45000 грн. (т.2 а.с. 189-193).

У вище перелічених податкових накладних в графі «Номенклатура поставки товарів (робіт,послуг)» зазначено «Надання послуг по користуванню конференц-залом».

Також перевіркою встановлено, що для підтвердження отриманих послуг по користуванню конференц-залом до перевірки ТОВ «Будекспорт» не надано актів здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність актів здачі-приймання наданих послуг на час складення звітності.

Крім того, необхідно зазначити, що в наданих позивачем зазначених вище податкових накладних та актах здачі-приймання послуг по користуванню конференц-залом відсутня інформація про конкретні обсяги та конкретне місце надання таких послуг.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В судовому засіданні позивачем не підтверджено належним чином складеними первинними документами реальність з господарських операцій з ТОВ «Футбольний клуб «Зірка», в зв'язку з чим суд погоджується з доводами відповідача про завищення позивачем податкового кредиту.

Стосовно контрагента позивача ПП «Екоенергобуд» суд зазначає наступне.

Зазначаючи про реальність господарської операції з вказаним контрагентом, позивач зазначає, що ПП «Екоенергобуд» виписало податкову накладну від 31.12.2010 року №1231000272 на загальну вартість 528594,36 грн. (т.2 а.с.163).

Позивач зазначає, що дану податкову накладну було включено до податкової декларації за грудень 2010 року в сумі 1000000 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн., як накладну, що надає право на податковий кредит, а також податкову накладну від 31.12.2010 року №1231000272 на загальну вартість 428594,36 грн., в тому числі ПДВ 71432,39 грн. було відображено в податковій декларації за січень 2011 року.

Як вбачається з вказаної накладної позивач отримав послуги з реконструкції очисних споруд, однак жодних первинних документів які б підтверджували виконання зазначених послуг позивачем не надано.

Також, згідно додатку № 5 до податкової декларації за жовтень 2010 року, детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за жовтень 2010 року, товариством було безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за жовтень 2010 року по контрагенту ПП «Комплект-сігма-агроком» (код 34548383) на суму ПДВ у розмірі 16 666,67грн. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «Будекспорт» у вересні 2010 року отримало від ПП «Комплект-сігма-агроком» грошові кошти як попередню оплату за

будівельні матеріали у розмірі 117 243,03грн. в т.ч. ПДВ - 19540,50грн. та відвантажило

будівельні матеріали загальною вартістю 22671,25 грн. в т.ч. ПДВ-3778,54 грн. Станом на

01.10.2010 року мало сальдо дебетове перед ПП «Комплект-сігма-агроком» у розмірі

77328,64грн. Станом на 31.10.2010 року сальдо дебетове складало 77328,64грн. ПП «Комплект-сігма-агроком» виписало податкову накладну від 06.09.2010 року № 39 на загальну вартість 100000,00грн. в т.ч. ПДВ-16666,67грн.

Але ТОВ «Будекспорт» включило дану податкову накладну до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2010 року на суму ПДВ - 16 666,67грн.

Тобто позивачем на порушення п.198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст.198 ПК України, завищено податковий кредит за жовтень 2010 року на суму ПДВ- 16 666,67грн. по взаємовідносинах з ПП «Комплект-сігма-агроком».

Стосовно контрагента позивача ТОВ «Укрросексо» суд зазначає наступне.

Зазначаючи про реальність господарської операції з вказаним контрагентом, позивач зазначає, що ТОВ «Укрросексо» виписало податкову накладну від 08.04.2011 року №86 на загальну вартість 11403,18 грн. (т.2 а.с.188).

Позивач зазначає, що дану податкову накладну на загальну вартість 11403,18 грн., в тому числі ПДВ - 1900,53 грн. було відображено в податковій декларації за травень 2011 року, при цьому в продовженні додатку 5 допущено помилку, а саме в графі «період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит» зазначено 5.2011 замість 4.2011.

Як вбачається з вказаної накладної позивач отримав товар ватерстоп 1520 (уп.5), однак жодних первинних документів які б підтверджували отримання, транспортування та використання вказаного товару у власній господарській діяльності позивачем не надано.

Аналогічні порушення, а саме відсутність доказів фактично здійснених і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків позивачем допущено і стосовно контрагента ТОВ Універсальна лізингова компанія «Ленд ліз».

В зв'язку з чим суд вважає, що позивач не мав права віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах, в зв'язку з чим суд вважає правомірними висновки відповідача про завищення податкового кредиту на суму ПДВ 329205 грн. в результаті не підтвердження відповідними первинними документами.

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Будекспорт» двічі включено до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року податкову накладну від 21.10.2011 року №117 на загальну суму 11860,02 грн. в тому числі ПДВ - 1976,67 грн., яка отримана від ТОВ «Кіровоградський будівельний альянс» та включена до реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2011 року порядковий номер №46 та до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2011 року, порядковий номер №39 по ТОВ «Кіровоградський будівельний альянс».

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач в порушення п.198.6 ст.198 ПК України безпідставно завищив податковий кредит за жовтень 2011 року на суму ПДВ 19677 грн.

Стосовно контрагента позивача ТОВ «Іта-Баніо» суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 01.08.2011 року між позивачем та ТОВ «Іта-Баніо» було укладено договір поставки №1/08 (т.2 а.с. 157-160).

ТОВ «Будекспорт» було придбано у ТОВ «Іта-баніо» будівельні матеріали в асортименті.

Позивачем надано до суду податкові та видаткові накладні, однак жодних первинних документів які б підтверджували отримання, транспортування та використання будівельних матеріалів у власній господарській діяльності позивачем не надано, тобто реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків в судовому засіданні не встановлено.

Не підтверджено також і реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Промагролізінг», оскільки жодних первинних документів, крім накладних, позивачем до суду не надано.

Стосовно контрагента позивача ТОВ «Промінь Л» необхідно зазначити, що 20 квітня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва було винесено вирок по справі №1-187/11 яким ОСОБА_2 визнано винною у вчинені злочину передбаченого ст.205 ч.2 КК України, за створення в 2008 році суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Промінь-Л» (т.3 а.с. 98-101).

Враховуючи зазначений вирок, суд вважає вірним висновок відповідача стосовно нікчемності угоди укладеної між ТОВ «Промінь-Л» та позивачем.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000980222, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 2922181 грн., з яких за основним платежем 2508014 грн. та 414167 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) суд зазначає наступне.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на час виникнення господарських операцій), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними висновки відповідача стосовно завищення валових витрат в результаті не підтвердження відповідними первинними документами з контрагентами: ТОВ «Футбольний клуб «Зірка», ТОВ «Промагролізінг», ТОВ «Промінь Л» та ТОВ «Іта-Баніо».

Також, в судовому засіданні встановлено, що згідно ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2011 року у справі № 11-80 судом визнано вимоги ЗАТ «Інформаційні комп'ютерні системи» до ТОВ «Будекспорт» в сумі 1020311,69 грн. (т.1 а.с. 174-176).

Судом встановлено, що згідно заяви кредитора та доданих до неї документів сума безспірної заборгованості боржника (ТОВ «Будекспорт») перед ЗАТ «Інформаційні комп'ютерні системи» за договором № СКВ-0068 від 24.12.2007 р., додатковою угодою до нього № 1 від 15.10.2008 р. а також за договором № СКВ-0092 від 16.04.2008 р., станом на 22.11.2010 р. (на день подання заяви кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство до господарського суду) складає 1020311,69 грн. як непогашені грошові вимоги, що підтверджені виконавчими документами. Наявність та безспірність вказаної суми боргу, його несплата боржником понад встановлені законодавством строки сплати підтверджується матеріалами справи в тому числі постановами про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2012 р. у справі № 11-80 судом встановлено що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника (ТОВ «Будекспорт») опубліковано в газеті «Голос України» № 56 від 29.03.2011 р. (т.1 а.с. 177-181).

Даною ухвалою суду визнано грошові вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (ТОВ «Будекспорт») в тому числі: ПАТ «Інформаційні комп'ютерні системи» (вул. Смоленська, 32-33, м. Київ) в сумі 1020311,69 грн.; ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) в сумі 2844589,97 грн.; ТОВ «Онул-Ника» (м. Кіровоград, вул. Дзержинського 72, кв. 14) в сумі 679605,89 грн.; ТОВ «XXI ВІК» (м. Кіровоград, вул. Дзержинського 72) в сумі 3012093,67 грн.

Згідно додатку 10 до довідки про загальну інформацію щодо суб'єктів господарювання та результати його діяльності до акту ДПІ у м. Кіровограді від 02.04.2009 р. № 23/23-10/24144234 в 4-му кварталі 2008 року перед ТОВ «Бізнес Аксіома» (код 35958773) виникла заборгованість в сумі 1151456,40 грн. Під час проведення перевірки дана сума заборгованості не змінювалась, товари, роботи, послуги від даного підприємства не отримувались, погашення заборгованості не відбувалось. По даному підприємству не заявлялись вимоги щодо погашення заборгованості. Згідно наданих до перевірки регістрів обліку (оборотно-сальдові відомості по рах 631) станом на 31.03.2012 р. рахується заборгованість в сумі 1151456,40 грн.

Відповідно до пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом «а» цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом «б» цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами «а» або «б» цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця, так і продавця у зв'язку із таким визнанням.

Згідно пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Таким чином, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою та згідно з вимогами пп. 135.5.4 п. 135.5 статті 135 Кодексу включається до складу інших доходів.

Крім того, як зазначалось раніше по зовнішньоекономічному контракту №1221/2007 від 20.12.2007 року, укладеному з фірмою-нерезидентом «VISA INTERNATIONAL S.R.L.» Італія рахуються валютні цінності за межами України з порушенням законодавчо встановлених термінів в сумі 159 500,00 дол.США, (1273878,65 грн. по курсу НБУ станом на 31.03.12) по оплаті, проведеній 10.06.2008 року.

Тобто по імпортному контракту №1221/2007 від 20.12.2007 року, укладеному з фірмою-нерезидентом INTERNATIONAL S.R.L.» Італія в сумі 159 500,00 дол.США, законодавчо встановлений термін минув - 07.12.2008 року.

Таким чином ТОВ «Будекспорт» порушено п.п. 14.1.257 п. 14.1 статті 14, п.п. 135.5.4, п.п. 135.5.5 п. 135.5 статті 135 ПК України.

За наведених підстав, суд вважає доведеним факт заниження позивачем валових доходів в результаті не відображення в складі валових доходів сум непогашеної заборгованості визнаної в судовому порядку стосовно ПАТ Інформаційні комп'ютерні системи», ОСОБА_3 та ТОВ «Онул-Ника», а також не відображення в складі валових доходів сум заборгованості термін позовної давності за якими минув щодо «VISA INTERNATIONAL S.R.L.» Італія та ТОВ «Бізнес Аксіома».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач у справі як суб'єкт владних повноважень, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, у зв'язку із чим доводи адміністративного позову суд вважає безпідставними, а позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94,162 , 163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Будекспорт» - відмовити.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 28 січня 2014 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула