Рішення

від 06.03.2014 по справі 926/1280/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2014 р. Справа № 926/1280/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина»

до відповідачів:

1. Сокирянської районної державної адміністрації

2. Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»

третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - відділ Держземагенства у Сокирянському районі Чернівецької області

про скасування державних актів на право постійного користування земельними ділянками

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Сапожнік С. В., довіреність від 25.03.2013 № 25-03/13;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - Кривяк Д. Р., довіреність від 01.01.2014 № НЮ-64;

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» с. Ломачинці Сокирянського району, звернулося з позовом до Сокирянської районної державної адміністрації про скасування державних актів на право постійного користування земельними ділянками від 02.11.2006 серії «ЯЯ» № 350337 та від 08.11.2006 серії «ЯЯ» № 350339 виданих Львівській державній залізниці.

Позов мотивується тим, що підставою для видачі оскаржуваних державних актів були розпорядження відповідача № 485-р від 13.10.2006 та № 523-р від 03.11.2006. Однак, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2013 у справі № 2а/2470/2635/12, яка набрала законної сили 11.09.2013, зазначені вище розпорядження скасовано. Оскільки державні акти на право постійного користування земельними ділянками є правовстановлюючими документами, які видаються на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про визнання недійсними державних актів є похідною та залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано державні акти.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву.

Перший відповідач позов визнає у повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Третя особа не заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою від 17.01.2014 залучено до участі у справі другим відповідачем Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», а відділ Дерземагенства у Сокирянському районі Чернівецької області - третьою особою на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору.

До початку судового засідання від позивача надійшла письмова заява про зменшення позовних вимог за змістом якої позивач просить суд скасувати тільки Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 350339.

Крім того у судовому засіданні представник другого відповідача заявив письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № К/800/54652/13 за скаргою другого відповідача на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013.

Згідно частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Однак, враховуючи, що постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2013 та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 набрали законної сили, а Вищим адміністративним судом України в порядку пункту 5 частини першої статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України не зупинено виконання вказаних судових рішень, суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання другого відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

Заступником голови Сокирянської РДА 13.10.2006 прийнято розпорядження № 485-р «Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок в постійне користування ДТГО «Львівська залізниця» відповідно до якого Львівській залізниці надано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 343,0007 га, в т. ч. по відповідних сільських радах: Гвіздовецька - 52,9260 га, Грубнянська - 43,6972 га, Романковецька - 115,1119 га, Сербичанська - 77,8612 га, Шишковецька - 53,4044 га.

03.11.2006 у зв'язку з уточненням площі Львівської державної залізниці на території Сербичанської сільської ради за межами населених пунктів прийнято розпорядження № 523-р від 03.11.2006 «Про внесення змін до розпорядження першого заступника голови районної державної адміністрації від 13.10.2006 № 485-р «Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок в постійне користування ДТГО «Львівська залізниця»

На підставі винесених розпоряджень № 485-р від 13.10.2006 та № 523-р від 03.11.2006 ДТГО «Львівська залізниця» отримала Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ 350339 від 08.11.2006.

У серпні 2009 року прокуратурою Сокирянського району проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України посадовими особами Сокирянської районної державної адміністрації в ході проведення якої виявлені порушення земельного законодавства, у зв'язку з чим прокурором Сокирянського району Чернівецької області 10.08.2009 винесено протест на розпорядження першого заступника голови Сокирянської РДА № 485-р від 13.10.2006 «Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок в постійне користування ДТГО «Львівська залізниця» та № 523-р від 03.11.2006 «Про внесення змін до розпорядження першого заступника голови районної державної адміністрації від 13.10.2006 № 485-р.

09.04.2010 головою Сокирянської РДА видано розпорядження № 218-р «Про скасування розпоряджень першого заступника голови райдержадміністрації від 13.10.2006 № 485-р та від 03.11.2006 № 523-р», яким на виконання протесту прокурора Сокирянського району від 10.08.2009 № 1178 скасовано розпорядження першого заступника голови районної державної адміністрації від 13.10.2006 № 485-р та від 03.11.2006 № 523-р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 визнано нечинним пункт 1 розпорядження голови Сокирянської РДА № 218-р «Про скасування розпоряджень першого заступника голови райдержадміністрації від 13.10.2006 № 485-р та від 03.11.2006 № 523-р».

В свою чергу, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2013 у справі № 2а/2470/2635/12, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013, визнано протиправним та скасовано розпорядження першого заступника голови Сокирянської РДА від 13.10.2006 № 485-р «Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок в постійне користування ДТГО «Львівська залізниця» та розпорядження від 03.11.2006 № 523-р «Про внесення змін до розпорядження першого заступника голови районної державної адміністрації від 13.10.2006 № 485-р «Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок в постійне користування ДТГО «Львівська залізниця» на підставі яких другому відповідачу видано оскаржуваний Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Частиною другою статті 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 19.03.2013 позивач придбав комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 8, ст. Романківці, с. Романківці, Сокирянського району Чернівецької області.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2013 право власності позивача на вказане майно зареєстроване приватним нотаріусом ОСОБА_4 19.03.2013 за реєстраційним № 23693473240. Загальна площа об'єкта нерухомості становить 9428,90 м 2 , який розташований на земельній ділянці: кадастровий номер - 7324089000:05:001:0024, цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площа - 5.5281 га.

Статтею 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно частин першої та другої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З метою реалізації свого права на земельну ділянку позивач звертався до Чернівецької обласної державної адміністрації та відділу Держземагентства у Сокирянському районі Чернівецької області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах передачі у власність шляхом викупу, яка знаходиться на території Сербичанської сільської ради ст. Романківці по вул. Залізничній, 8 (за межами населеного пункту) для обслуговування господарських будівель, що належать позивачу на праві власності.

Однак, відділ Держземагентства у Сокирянському районі Чернівецької області листом від 18.11.2013 № 241 повідомив позивача про те, що земельна ділянка за оскаржуваним Державним актом накладається на земельну ділянку на якій розташована нерухомість позивача.

Вказані обставини не заперечувалися представником першого відповідача.

Викладене також підтверджується відомостями з інтернет-ресурсу «Публічна кадастрова карта України» ( http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta ) офіційного веб-сайту Державного агенства земельних ресурсів України ( http://land.gov.ua/ ).

Так, згідно відомостей інтернет-ресурсу «Публічна кадастрова карта України» частина земельної ділянки кадастровий номер 7324089000:05:001:0024 орієнтовною площею 2,7 га. на якій розташована нерухомість позивача накладається на земельну ділянку кадастровий номер 7324089000:05:001:0001, що належить другому відповідачу згідно оскаржуваного Державного акту.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з позовом про визнання недійсним Державного акту серії ЯЯ № 350339 від 08.11.2006.

Згідно пункту 1.2.2 постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Крім того, у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування (пункт 2.3 вищевказаної постанови Пленуму ВГС України).

При цьому, суд вважає, що державний акт на право власності на землю є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про визнання недійсним державного акту є похідною та залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано державний акт.

Аналогічну позицію викладено в ухвалі Верховного суду України від 08.06.2011 № 6-20570св09.

Також суд зазначає, що згідно пункту 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43 у випадку припинення права власності на земельну ділянку чи права постійного користування землею, зокрема, при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав, тобто до архіву державного органу земельних ресурсів (пункт 3.10 Інструкції).

Як зазначалось вище, розпорядження на підставі яких видано спірний державний акт, визнані недійсними в судовому порядку.

Таким чином, не заслуговують на увагу суду твердження другого відповідача про те, що право позивача не порушене.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм права та фактичних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини є підставою для визнання Державного акту серії ЯЯ № 350339 від 08.11.2006 недійсним.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, відповідачами не подано доказів, які б спростовували обставини, викладені в позовні заяві.

За таких обставин справи та керуючись пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії «ЯЯ» № 350339 від 08.11.2006 виготовлений для державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця».

3. Стягнути солідарно з державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059911) та Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області (Чернівецька область, Сокирянський район, м. Сокиряни, вул. Шевченка, 3, ідентифікаційний код 04062067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» (Чернівецька область, Сокирянський район, с. Ломачинці, ідентифікаційний код 35125900) судовий збір в розмірі 1147,00 грн.

4. Повернути з державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» (Чернівецька область, Сокирянський район, с. Ломачинці, ідентифікаційний код 35125900) судовий збір в розмірі 1147,00 грн. сплаченого згідно платіжного доручення № 30 від 20.12.2013 у зв'язку із зменшення розміру позовних вимог.

Повне рішення складено 11.03.2014.

Суддя В. Байталюк