Рішення

від 06.03.2014 по справі 925/254/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Справа № 925/254/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: Стецун І.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: Побиванець В.Г. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси

до управління агропромислового розвитку Золотоніської районної державної адміністрації

про стягнення 5 025 грн. 85 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з управління агропромислового розвитку Золотоніської районної державної адміністрації 5 025 грн. 85 коп., з яких 4869 грн. 28 коп. основного боргу, 103 грн. 34 коп. - пені, 23 грн. 84 коп. - трьох процентів річних, 29 грн. 39 коп. - інфляційних, а також 1827 грн. 00 коп. судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та просила задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Представник відповідача проти позовних вимог не заперечив.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (далі - постачальник) та управлінням агропромислового розвитку Золотоніської районної державної адміністрації (далі - споживач) було укладено договір постачання природного газу за регульованим тарифом №07/10933/П-13 від 31.012013 (далі - договір), відповідно до якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1. договору).

Із нової редакції Статуту позивача публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з 01 січня 2013 року та укладається на строк до 31 грудня 2013 року.

Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

На виконання умов договору, згідно з підписаним сторонами актами приймання-передачі природного газу, що оформлюється за даними вузлів обліку газу, визначених у додатку 1 до договору та є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.п. 2.6., 2.9. договору) постачальник надав відповідачу послуги з постачання природного газу:

у листопаді 2013 року - 772 м. куб на суму 3595 грн. 45 коп.

у грудні 2013 року - 987 м. куб на суму 4596 грн. 76 коп.

За відповідачем рахується основний борг за поставлений у листопаді, грудні 2013 року природний газ по договору в розмірі 4869 грн. 28 коп.

Вартість послуг за договором та порядок розрахунків визначені розділом четвертим договору та додатковими угодами до договору.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, згідно діючих тарифів.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6 договору).

Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із сторін (п. 4.9. договору).

Додатковою угодою №13/2 до договору між сторонами було погоджено, що загальна вартість 1000 м 3 газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2%) до ціни газу становить 3881 грн. 08 коп., крім того, ПДВ 776 грн. 22 коп., разом 4657 грн. 30 коп.

Дана додаткова угода набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.07.2013 і діє протягом дії договору.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.2. договору).

На час розгляду справи строки проведення остаточних розрахунків за поставлений газ у листопаді та грудні 2013 року для відповідача за договором вже є такими, що настали.

Доказів проведення розрахунків за газ відповідачем не подано, а тому позивач просить стягнути борг в розмірі 5 025 грн. 85 коп. в примусовому порядку.

Договірні відносини, що виникли між сторонами, по своїй суті мають ознаки договору поставки.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за поставлений природний газ в розмірі 5 025 грн. 85 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем на підставі п. 6.2.2. заявлено до стягнення 103 грн. 34 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Пеня позивачем нарахована в межах строку передбаченого статтею 232 ГК України, з врахуванням заборгованості за період її нарахування. Позов в цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховані 23 грн. 84 коп. - трьох процентів річних, 29 грн. 39 коп. - інфляційних.

Розрахунки інфляційних нарахувань та трьох процентів річних позивачем вчиненні вірно, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1827грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з управління агропромислового розвитку Золотоніської районної державної адміністрації (вул. Суворова, 8 А, м. Золотоноша, Черкаська область, код ЄДРПОУ 00733487) на користь публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (вул. Громова, 142, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 03361402) 4869 грн. 28 коп. основного боргу, 103 грн. 34 коп. пені, 23 грн. 84 коп. три проценти річних, 29 грн. 39 коп. інфляційних, 1827 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 11 березня 2014 року

Суддя О.В. Чевгуз