МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
11 березня 2014 року Справа № 814/251/14
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Мартиненко Ю.З.,
представника позивача: не прибув,
представника відповідача: не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомВознесенської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., пров.Бр.Іпатових, 6-а, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
доТОВ "Веселинівське зернопереробне підприємство", вул. Жовтневої революції, 2, смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001 простягнення податкового боргу в сумі 427178,04 грн., В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості, з урахуванням уточнень, у сумі 427178,04 грн., у тому числі 189794,04 грн. з податку на додану вартість і 237384,00 грн. з податку на прибуток.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не сплатив штрафні (фінансові) санкції на підставі податкових повідомлень-рішень.
Сторони в судове засідання не прибули, позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ст. 128 ч. 4 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
У січні-березні 2010 р. позивачем проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. до 30.09.2009 р., за результатами якої складено акт № 30/2301/31388599 (а. с. 31-52). Перевіркою встановлено:
- порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого відповідачем занижено податок на прибуток за IV квартал 2008 р. у сумі 158256,00 грн.;
- порушення п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого відповідачем занижено податок на додану вартість за листопад 2008 р. у сумі 126604,92 грн.
На підставі акту перевірки 19.03.2010 р. позивачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000072301/0 на суму 189907,00 грн. і № 0000082301/0 на суму 237384,00 грн. (а. с. 5).
Відповідач з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив їх у судовому порядку.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 р. у справі № 2а-7624/10/1470 суд відмовив у задоволенні позовних вимог (а. с. 55-59).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 р. постанова суду першої інстанції залишена без змін (а. с. 60-63).
За правилами ст. 254 КАС України ухвала апеляційного суду набрала законної сили. Таким чином, стягнення з відповідача заборгованості ґрунтується на рішеннях, законність яких переглядалася в судовому порядку і рішення суду набрало законної сили.
20.09.2013 р. позивачем виставлена податкова вимога № 2335-14 на суму 189794,04 грн., яка направлена відповідачу (а. с. 6).
Згідно з ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Загальний борг відповідача з урахуванням переплати на особовому рахунку становить 427178,04 грн., що підтверджується розрахунком позивача.
Права контролюючих органів визначені ст. 20 Податкового кодексу України, зокрема п.п. 20.1.34 п. 20.1 вказаної статті передбачено право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пункт 95.3. ст. 95 ПК України визначає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг. На підставі ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Судові витрати у справі відсутні, оскільки на підставі ст. 5 п. 21 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1 Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Веселинівське зерноприймальне підприємство" (вул. Жовтневої революції, 2, смт. Веселинове, Миколаївська область, 57001, ідентифікаційний код 31388599) податковий борг у сумі 427178,04 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2014 |
Оприлюднено | 13.03.2014 |
Номер документу | 37584910 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мороз А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні