Рішення

від 11.03.2014 по справі 905/320/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.2014 Справа № 905/320/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

за участю представників сторін

від прокуратури: Овчаренко О.С. - за посвідченням № 009455 від 15.10.2012 р.

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради

до відповідача Маріупольської міської громадської організації «Конгрес Азербайджанців»

про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, послуг орендодавця та звільнення приміщення

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду перебуває справа № 905/320/14 за позовом Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради про стягнення з Маріупольської міської громадської організації «Конгрес Азербайджанців» заборгованості за договором № 1820-І від 14.05.2012р. у вигляді орендної плати з січня 2013 по травень 2013р. у розмірі 7795,57 грн., послуг орендодавця у розмірі 979,81 грн., пені на суму 465,96 грн. та про зобов'язання відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення загальною площею 602,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Тополина, 41.

Позов мотивований невиконанням орендарем договірних зобов'язань щодо оплати орендної плати, а також тим, що невиконання вказаних зобов'язань завдає шкоди інтересам держави та позбавляє можливості використовувати відповідно до закону кошти, отримані за оренду об'єктів, що знаходяться у комунальній власності, та в міський бюджет не надходять кошти, які повинні забезпечувати виконання міських соціально-економічних завдань.

Нормативно вимоги обґрунтовані ст.ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 324, 762 Цивільного кодексу України та ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

На підтвердження вимог надано суду договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м. Маріуполя від 14.05.2012р. № 1820-І з додатками, акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 14.05.2012р. № 6988, лист від 16.05.2013р. № 05-4/2331, претензію від 26.07.2013р. № 05-4/3720, лист від 14.01.2013р. № 05-4/271, наказ начальника управління міського майна Маріупольської міської ради від 11.01.2013р. № 14, розрахунок позовних вимог та статутні документи, копії яких долучено до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав .

Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у відсутності представника Управління та надав для долучення до матеріалів справи наказ від 18.04.2012 р. № 136 «Про передачу в оренду нежитлового приміщення», рішення Маріупольської міської ради від 24.04.2012 р. № 6/18-1851 та лист на адресу відповідача з актом звірки та докази направлення.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, письмового відзиву не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що процесуальні документи у цій справі направлені відповідачу за адресою, вказаною у позові і ця адреса відповідає місцезнаходженню, визначеному у свідоцтві про реєстрацію юридичної особи, тому вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, але не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

На переконання суду, наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача згідно статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір є домовленість сторін.

Відповідно до ст.ст. 11 , 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається, між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м. Маріуполя № 1820-І від 14.05.2012р.

Предметом цього договору є тимчасове, платне користування нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Маріуполь, вул. Тополинна, 41 (Літ А-1 прим. № 1; А1-1 прим. № 1; А2-1 прим. № 2; А3-1 прим. № 3; А4-2 прим. № 1, 1-й та 2-й поверхи), загальною площею 602,80 кв.м. для використання під розміщення офісу та гуртків народної творчості. Приміщення має наступне технічне забезпечення: холодне водопостачання, гаряче водопостачання, газопостачання, електропостачання, теплопостачання, засоби зв'язку.

Вступ орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням здійснюється з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного приміщення (п.2.1 договору).

Приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п.2.3, п.2.4 договору).

Договір № 1820-І від 14.05.2012р. підписаний обома сторонами без розбіжностей.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України та ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Плата за користування майном встановлюється договором найму.

Згідно частини другої статті 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що на підставі договору № 1820-І від 14.05.2012р. Управління міського майна Маріупольської міської ради передало в оренду, а Маріупольська міська громадська організація «Конгрес Азербайджанців» прийняла без зауважень за актом прийому-передачі № 6988 від 14.05.2012р. нежитлове приміщення загальною площею 602,80 кв.м., розташоване Літ А-1 прим. № 1; А1-1 прим. № 1; А2-1 прим. № 2; А3-1 прим. № 3; А4-2 прим. № 1, 1-й та 2-й поверхи будинку № 54.

Таким чином, договір оренди № 1820-І від 14.05.2012р. є належною підставою для виникнення у відповідача певних трав та обов'язків за таким договором.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 ГК України. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1 ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендар зобов'язався щомісячно і у повному обсязі вносити орендодавцю, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, плату за послуги з обслуговування орендаря, яка складає 180,84 грн. з ПДВ (пп.«в» п.3.2 договору) та орендну плату, визначену на підставі рішення Маріупольської міської ради від 24.04.2012р. № 6/18-1951 (п.4.1 договору).

Розмір орендної плати за базовий місяць (квітень 2012р.) встановлено на рівні 1764,69 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.4.2, п.4.3 договору).

Матеріали справи містять лист позивача від 14.01.2013р. № 05-4/271, адресований відповідачу, в якому позивач повідомляє про зміну плати за послуги з обслуговування орендаря згідно наказу від 11.01.2013р. № 14 «Про затвердження розрахункової вартості платних послуг», яка з 01.02.2013р. складає 231,48 грн. з ПДВ.

Суд враховує, що у пункті 4.4 договору сторони встановили, що розмір орендної плати може бути змінено в односторонньому порядку орендодавцем у зв'язку зі зміною методики її розрахунку, у випадках, передбачених законодавством України та рішеннями органів місцевого самоврядування. Перегляд розміру орендної плати набирає чинності з моменту прийняття рішення про це Маріупольською міською радою.

Таким чином, з 01.02.2013р. плата за послуги з обслуговування орендаря складає 231,48 грн. з ПДВ, замість встановленої у пп.«в» п.3.2 договору 180,84 грн. з ПДВ.

За поясненнями позивача, за відповідачем з січня 2013 року по травень 2013 року рахується заборгованість з орендної плати у сумі 7795,57 грн. та за послуги орендодавця на суму 979,81 грн., у зв'язку з чим на цю заборгованість нарахована пеня у сумі 465,96 грн., які позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Відповідачем не спростовано таких обставин.

Враховуючи, що станом на момент прийняття рішення, відповідачем не надано доказів оплати заборгованості, що утворилась з січня 2013 року по травень 2013 року, з оплати послуг оренди у сумі 7795,57 грн. та за послуги орендодавця на суму 979,81 грн. за договором № 1820-І від 14.05.2012р., тому вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача відповідної заборгованості є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У пункті 6.3 договору сторони визначили, що у разі порушення терміну внесення орендної плати з орендаря стягується пеня у розмірі двох облікових ставок Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування штрафних санкцій за прострочення внесення орендної плати припиняється з того дня, коли зобов'язання виконані у повному обсязі.

Як вбачається, позивачами нараховано на заборгованість пеню на суму 465,96 грн.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню саме у визначеному розмірі - 465,96 грн.

Щодо вимоги прокурора та позивача про зобов'язання відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення загальною площею 602,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Тополина, 41.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Як встановлено судом, у пункті 7.1 сторони визначили строк дії договору - з 14.04.2012р. до 14.05.2013р.

У випадку відсутності заяви однієї із сторін про розірвання або зміну договору протягом місяця після закінчення його терміну, він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені цим договором (п.7.5 договору).

Матеріали справи містять лист позивача від 16.05.2013р. № 05-4/2331 та претензію від 26.07.2013р. № 05-4/3720, адресовані відповідачу, в яких йдеться про необхідність погашення заборгованості за договором оренди, а також вимогу про звільнення та передачу за актом приймання-передачі приміщення управлінню міського майна у зв'язку з відмовою орендодавця від пролонгації договору.

Втім, прокурором та позивачем не надано доказів направлення чи вручення відповідачу таких листа та претензії, і як наслідок, не доведено факту припинення договору у зв'язку з закінченням терміну, на який такий договір було укладено. Тобто, договір оренди № 1820-І від 14.05.2012р. вважається продовженим на наступний термін на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

У пункті 7.3 договору сторони обумовили, що орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору та вимагати від орендаря повернення орендованого нежитлового приміщення, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців поспіль, або іншим чином порушує суттєві умови договору.

Суд враховує, що недодержання стороною з урахуванням частини другої статті 124 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 у справі N 1-2/2002 приписи статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про те, що орендар (відповідач) взагалі не вносив орендну плату за період з січня 2013 року по травень 2013 року, тобто протягом трьох місяців підряд, тому є всі підстави для розірвання договору оренди № 1820-І від 14.05.2012р. та зобов'язання відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення загальною площею 602,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Тополина, 41 орендодавцю - Управлінню міського майна Маріупольської міської ради.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не спростував доводи прокурора та позивача жодним доказом, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 75, 82 - 84 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до Маріупольської міської громадської організації «Конгрес Азербайджанців» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, послуг орендодавця та звільнення приміщення - задовольнити.

Стягнути з Маріупольської міської громадської організації «Конгрес Азербайджанців» (87537, м. Маріуполь, вул. Купріна, буд. 7, кв. 62, ЄДРПОУ 37121960) на користь територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 25, р/р 33213871700052 в ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23599040) заборгованість з орендної плати у сумі 7795,57 грн., пеню - 465,96 грн.

Стягнути з Маріупольської міської громадської організації «Конгрес Азербайджанців» (87537, м. Маріуполь, вул. Купріна, буд. 7, кв. 62, ЄДРПОУ 37121960) на користь територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 25, р/р 35422060003177 в ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23599040) заборгованість за послуги орендодавця на суму 979,81 грн.

Стягнути з Маріупольської міської громадської організації «Конгрес Азербайджанців» (87537, м. Маріуполь, вул. Купріна, буд. 7, кв. 62, ЄДРПОУ 37121960) на користь державного бюджету судовий збір у сумі 3 045,00 грн.

Зобов'язати Маріупольську міську громадську організацію «Конгрес Азербайджанців» (87537, м. Маріуполь, вул. Купріна, буд. 7, кв. 62, ЄДРПОУ 37121960) повернути протягом 10 днів з наступного дня після набрання рішенням законної сили за актом приймання-передачі Управлінню міського майна Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 25, ЄДРПОУ 23599040) нежитлове приміщення загальною площею 602,80 кв.м. (Літ А-1 прим. № 1; А1-1 прим. № 1; А2-1 прим. № 2; А3-1 прим. № 3; А4-2 прим. № 1, 1-й та 2-й поверхи), що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Тополина, 41

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2014р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 4 прим.:

1 - у справу

1- прокурору

1 - позивачу

1- відповідачу

(062) 381-91-20