Рішення

від 12.03.2014 по справі 919/125/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа № 919/125/14 За позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Робоча, будинок 18),

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Севастополі (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 83, ідентифікаційний код 38022853)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качинський+» (99813, м. Севастополь, п. Андріївка, вул. Центральна, буд. 22, ідентифікаційний код 32992942)

про відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Прокурор: Пилипенко Н.В., посвідчення № 023523 від 11.12.2013;

позивач (Державна екологічна інспекція у місті Севастополі): Зезюкова О.А., ., довіреність № б/н від 05.03.2014;

відповідач (ТОВ "Качинський+"): Гура С.І., довіреність від 06.01.2014, Шульга С.М., довіреність від 06.01.2014;

Суть спору:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качинський+» про відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням екологічних інтересів держави з боку відповідача, яке виразилося в несанкціонованому звалищі відходів на відкритому ґрунті.

Ухвалою від 28.01.2014 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У порядку положень статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяву, вказавши про те, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що відходи, про які йде мова є відходами рослинного походження, які не входять до складу ТПВ відповідно до Методики розподільного збирання побутових відходів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №133 від 01.08.2011. Означене виключає нарахування шкоди за формулою, яка застосована позивачем. Також відповідач вказує на те, що позивачем у порушення вимог законодавства не було здійснено відбору ґрунту.

Позивач у порядку положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав письмові пояснення по суті спору, вказавши про те, що відкритий ґрунт був засмічений з боку відповідача твердими побутовими відходами, до складу яких входили: папір і картон, побутові відходи життєдіяльності людини, зокрема і рослинні залишки. За актом перевірки від 07-16.08.2013, підписаним представниками сторін, встановлено засмічення ґрунту саме твердими побутовими відходами та рослинними залишками. Крім того, позивачем звернуто увагу на те, що відбір ґрунту у випадку засмічення земельної ділянки законом не вимагається, на відміну від забруднення земельної ділянки.

У судовому засіданні 12.03.2014 представник позивача виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав, з підстав, вказаних у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, просив у позові відмовити в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, суд -

В С Т А Н О В И В:

Наказом від 06.08.2013 №620 Державної екологічної інспекції у місті Севастополі було постановлено здійснити з 07.08.2013 по 16.08.2013 планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, відбір проб та обстеження території ТОВ «Качинський+» на підставі плану заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію у місті Севастополі завдань на 3 квартал 2013 року (а.с. 15).

07.08.2013 -16.08.2013 працівниками Державної екологічної інспекції в місті Севастополі, було проведено планову перевірку ТОВ «Качинський +» на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства України в галузі охорони атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що був складений акт (а.с.17).

Означеним актом встановлено, що при обстеженні території промислового майданчика №3 в порушення статей 35, 46 ЗУ «Про охорону земель», статті 33 ЗУ «Про відходи» на території майданчика, поряд з будівлею котельної влаштована яма, яка є несанкціонованим звалищем відходів на відкритому ґрунті (морфологічним складом ТПВ), розмір якого складає 3,24*3,7*1,6 м. Також виявлені сліди спалювання відходів, що є порушенням положень статей 17 ЗУ «Про відходи», 20 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

Також вказаним актом встановлено, що при обстеженні території винзаводу ТОВ «Качинський +» виявлено, що у порушення статей 35, 46 ЗУ «Про охорону земель», статті 33 ЗУ «Про відходи» на території заводу, на відкритому ґрунті поряд з будівлею винзаводу влаштоване несанкціоноване звалище відходів (морфологічним складом ТПВ, рослинні залишки), розмір якого складає 4,2*2,8 м * 0,4 м. Також виявлені сліди спалювання відходів, що є порушенням положень статей 17 ЗУ «Про відходи», 20 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

Актом обстеження засміченої земельної ділянки (до акту перевірки вимог природоохоронного законодавства) ТОВ «Качинський+» від 08.08.2012 Державною екологічною інспекцією у місті Севастополі встановлено, що на земельній ділянці у п. Андріївка, проммайданчик №3, яка належить ТОВ «Качинський +» на підставі договору оренди землі від 29.12.2009, знаходиться яма, в якій влаштована несанкціоноване звалище відходів на відкритому грунті, морфологічним складом: ТПВ, розміром 3,24*3,7 м * 1,6 м. Площа забруднення складає 0,0011988 га, об'єм відходів - 19, 1808 куб.м. У акті вказано, що заміри звалища проводились у присутність заступника директора ТОВ «Качинський +» ОСОБА_4 та підписані нею. (а.с. 33).

Актом обстеження засміченої земельної ділянки (до акту перевірки вимог природоохоронного законодавства) ТОВ «Качинський+» від 08.08.2012 Державною екологічною інспекцією у місті Севастополі встановлено, що на території винзаводу на відкритому ґрунті поряд з будівлею вин заводу розташоване несанкціоноване звалище відходів (морфологічним складом: ТПВ, рослинні залишки), розміром 4,2* 2,8 м * 0,4 м. У акті вказано, що заміри звалища проводились у присутність заступника директора ТОВ «Качинський +» ОСОБА_4 та підписані нею.

Приписом від 21.08.2013 №268/1 Державна екологічна інспекція у місті Севастополі зобов'язала відповідача ліквідувати несанкціоновані звалища відходів в строк до 02.09.2013 та у подальшому не допускати їх утворення на територіях ТОВ «Качинський+» (а.с. 34-35).

Постановою від 04.09.2013 про накладення адміністративного стягнення №362/007842/05 Державною екологічною інспекцією у місті Севастополі було визнано спеціаліста ТОВ «Качинський +» ОСОБА_5 особою, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн на користь держави (а.с. 38).

Постановою від 04.09.2013 про накладення адміністративного стягнення №362/007837/05 Державною екологічною інспекцією у місті Севастополі було визнано заступника директора по промисловості ТОВ «Качинський +» ОСОБА_6 особою, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн на користь держави (а.с. 39).

Вказані штрафи сплачено в повному обсязі означеними особами, про що свідчать наявні у матеріалах справи докази (а.с. 42-43).

Згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції в місті Севастополі, здійсненим згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 №149, зареєстрованим у Мінюсті України 25.04.2007 за №422/13689, розмір спричиненої шкоди державі складає 33511,26 грн (а.с. 40).

Претензією №22 від 30.09.2013 Перший заступник головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища міста Севастополя звернувся до директора ТОВ «Качинський+» з вимогами про відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на суму 33511,26 грн (а.с. 44-46), стягнення якої стало предметом позовних вимог у даній справі.

Вивчивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

В силу вимог статті 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до приписів статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотриманням вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі - орендарі земельних ділянок, при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; уживати заходів щодо запобігання негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (ст. 162 Земельного кодексу України).

Статтею 43 цього ж Закону встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України, тому відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов землекористування, в тому числі засмічення земель.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до пункту „з" статті 17 Закону України „Про відходи" суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Нормативним документом, який визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів, є Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 15.01.2009р. за №18/16034 (далі Порядок).

Планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Держекоінспекції і проводиться за наказом органу Держекоінспекції (п.3.2 Порядку).

Відповідно до пункту 4.13 Порядку за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.

В акті перевірки зазначаються (п.4.15 Порядку):

дата та місце складання акта перевірки; тип перевірки; предмет державного нагляду (контролю);

номер та дата видачі наказу, на підставі якого проводилася перевірка;

прізвище, ініціали, посада державних інспекторів, які проводили перевірку;

посади, прізвища та ініціали осіб, які були залучені до перевірки (за наявності);

посада, прізвище та ініціали керівника або уповноваженої ним особи суб'єкта господарювання або прізвище фізичної особи - підприємця, що були присутні при перевірці;

повне найменування суб'єкта господарювання (об'єкта перевірки) та його місцезнаходження;

у разі, якщо ініціатором перевірки є інший орган влади, - номер, дата звернення і найменування відповідного органу;

дата початку й закінчення перевірки; інформація про здійснення попередньої перевірки (за наявності);

виявлені порушення й недоліки;

конкретні природоохоронні заходи, які здійснюються на виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів;

стан виконання виданих раніше приписів щодо усунення виявлених порушень (за наявності);

обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.

Пунктом 4.20 Порядку встановлено, що в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

Слід зазначити, що в акті перевірки від 07.08.2013-16.08.2013 наявна підпис заступника директора ТОВ «Качинський+» ОСОБА_7, про наявність будь-яких заперечень не вказано (а.с. 17-32).

Згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149 (надалі Методика), засміченням земель є наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відповідно до п. 3.2. Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п. 3.3 Методики).

Відповідно до п.3.5 Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об'єм відходів, що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п.3.5.1 Методики).

Відповідно до п.5.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно з п. 5.3-5.5 Методики відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5).

Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо.

5.5. Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6:

Р ШЗ = А х Б х Г ОЗ х П ДЗ х К ЗЗ х К НВ х К ЕГ , (6) де

Р ШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.

Г ОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2 ;

П ДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м 2 ;

К ЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

К НВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Як вбачається з матеріалів справі, розмір збитків, розраховано відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства та складає 33511,26 грн

Вивчивши розрахунок шкоди, суд визнав його обґрунтованим.

Наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 21.12.2008р. № 685 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування Методики, роз'яснення процедури обстеження земельних ділянок та здійснення розрахунків розміру шкоди, завданої державі зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення вимог природоохоронного законодавства, уточнення порядку оформлення матеріалів розрахунків, процедури стягнення заподіяної шкоди та зарахування коштів.

Відповідно до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі-Методичні рекомендації) підставою для здійснення розрахунку шкоди, заподіяної державі, зумовленої забрудненням або засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, є матеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства, у якому зазначено правопорушення та припис (з вимогою усунення порушення природоохоронного законодавства); протокол про адміністративне правопорушення; акт відбору проб ґрунтів (при забрудненні земельної ділянки); акт обстеження засміченої земельної ділянки.

Отже, факт засмічення земельної ділянки повинен підтверджуватися вище вказаними документами в їх сукупності та саме усі перелічені документи є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки.

Факт засмічення землі без наявності спеціального дозволу встановлений в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 17-32), актах обстеження засміченої земельної ділянки від 08.08.2013 та постановами про накладення адміністративного стягнення від 04.09.2013.

При цьому акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання (пункт 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464).

При цьому, суд не може погодитись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, стосовно невірного розрахунку шкоди, зокрема визначення коефіцієнту небезпеки відходів. Відповідач посилається на ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення", затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29, та вважає, що для визначення коефіцієнту небезпеки відходів мали бути вібібрані та досліджені проби грунту.

В той же час, суд зазначає, що чинне законодавство розмежовує поняття забруднення та засмічення земельної ділянки. В даному випадку мало місце засмічення земельної ділянки - наявність на території земельних ділянок сторонніх преметів і матеріалів. Таке засмічення виявилось у накопиченні твердих побутових відходів.

Суд також звертає увагу на той факт, що під час здійснення розрахунку шкоди (щодо земельних ділянок: 4,2м*2,8м*0,4м, а також 3,24м*3,7м*1,6м) були використані найменші показники: коефіцієнт перерахунку (постійна величина) - 10, а також найменший коефіцієнт небезпеки відходів - 1 (малонебезпечні). За таких обставин, посилання на невірне визначення шкоди суд вважає безпідставиним.

У відповідності до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

За приписами статей 42, 43 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Встановлені судом обставини свідчать про доведеність факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства та наявності підстав для покладання на нього відповідальності у вигляді відшкодування шкоди у заявленому розмірі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качинський+» (99813, м. Севастополь, п. Андріївка, вул. Центральна, буд. 22, ідентифікаційний код 32992942) на користь Державної екологічної інспекції у місті Севастополі (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 83, ідентифікаційний код 38022853) шкоду, заподіяну державі в розмірі 33511,26 грн . (тридцять три тисячі п'ятсот одинадцять грн. 26 коп) на розрахунковий рахунок 33119331700008, одержувач - місцевий бюджет Нахімовського району, код платежу 24062100, банк отримувача ГУДКУ у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38027260 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської й іншої діяльності».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качинський+» (99813, м. Севастополь , п. Андріївка, вул. Центральна, буд. 22, ідентифікаційний код 32992942) в доход державного бюджету на користь Державного бюджету України (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001 , код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 1827 грн.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Повне рішення складено 13.03.2014

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна

13.03.2014

919/125/14/4447/14