Рішення

від 11.03.2014 по справі 913/403/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

11 березня 2014 року Справа № 913/403/14

Провадження №4/913/403/14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Тайфун", м. Луганськ

до відповідача Комунального підприємства "Благоустройство", м. Петровське м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 10200 грн. 72 коп.

Суддя Старкова Г.М

Секретар судового засідання Буймирська О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Сидоренков В.К., довіреність № 1 від 08.01.2013;

від відповідача: Поволоцька Р.Р., директор, розпорядження №179 від 10.09.2013 Виконавчого комітету Петровської міської ради .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за угодою на охорону шляхом візуального спостереження та патрулювання № 137 від 03.05.2012 в розмірі 10200 грн. 72 коп., з яких : 10 000 грн. 00 коп. - сума основного боргу та 200 грн. 72 коп. - 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні 24.02.2014 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 11.03.2014 у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник відповідача подав суду 27.02.2014 клопотання від 11.03.2014 № 111, згідно ст. 22 ГПК України, про доручення до матеріалів справи належно завірені копії актів надання послуг. Дане клопотання судом розглянуте, задоволене та долучене до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» (ндалі за текстом - Охорона, позивач) та Комунальним підприємством «Благоустройство» (далі за текстом - Замовник, відповідач) було укладено угоду № 137 від 03.05.2012 на охорону шляхом візуального спостереження та патрулювання (далі за текстом -Угода).

Укладена сторонами угода є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 1.1 Угоди Замовник передає, а Охорона приймає під охорону шляхом візуального спостереження та патрулювання димову трубу № 3, розташованого за адресою: м. Петровське. вул. Пролетарська, 1- а, що підтверджується актом взяття під охорону від 03.05.2012 .

Пунктом 2.2.2 Угоди передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату наданих Охороною послуг згідно умов цієї Угоди.

Відповідно до п. 3.1 Угоди сума оплати в місяць становить 2 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, яке складає 333,33 грн.

Згідно із п. 3.2 Угоди оплата послуг здійснюється щомісячно згідно акту виконаних робіт підписаною уповноваженими представниками сторін до п'ятого числа наступного за звітним місяцем.

Відповідно до умов Угоди позивачем надавались відповідачу послуги з охорони об'єкту охорони.

Позивач виконав свої зобов'язання за Угодою, що підтверджується актами надання послуг на загальну суму 10000 грн. 00 коп. за період березень - липень 2013 року, які підписі позивачем та відповідачем, без доповнень та заперечень.

Позивач 01.07.2013 повідомив відповідача про припинення надання послуг за Угодою, що підтверджено листом № 276 .

Відповідач умови Угоди не виконав, оплату за надані послуги з охорони об'єкту своєчасно не здійснив, тому заборгованість відповідача перед позивачем за Угодою № 137 від 03.05.2012 на охорону шляхом візуального спостереження та патрулювання станом на 26.01.2014 складає 10 000 грн.00 коп. за період березень - липень 2013 року.

Відповідачем за надані послуги у встановлений Угодою строк в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, за відповідачем перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 10 000 грн.00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 200 грн. 72 коп. за період з 05.04.2013 по 01.02.2014.

Оскільки відповідач заборгованість. в добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом, який обґрунтовує посиланням на норми ст. ст. 536, 625, 629, 638, 653, 901, 903 ЦК України та іншими нормами.

Відповідач відзивом на позовну заяву підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є законність.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк /термін/ виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» (надалі за текстом - Охорона, позивач) та Комунальним підприємством «Благоустройство» (далі за текстом - Замовник, відповідач) було укладено угоду № 137 від 03.05.2012 на охорону шляхом візуального спостереження та патрулювання .

Відповідно до п. 1.1 Угоди Замовник передає, а Охорона приймає під охорону шляхом візуального спостереження та патрулювання димову трубу № 3, розташованого за адресою: м. Петровське. вул. Пролетарська, 1- а, що підтверджується актом взяття під охорону від 03.05.2012.

Так, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 2.2.2 Угоди передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату наданих Охороною послуг згідно умов цієї Угоди.

Відповідно до п. 3.1 Угоди сума оплати в місяць становить 2 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, яке складає 333,33 грн.

Згідно із п. 3.2 Угоди оплата послуг здійснюється щомісячно згідно акту виконаних робіт підписаною уповноваженими представниками сторін до п'ятого числа наступного за звітним місяцем.

Позивач виконав свої зобов'язання за Угодою, що підтверджується актами надання послуг, які підписі сторонам за договором, без доповнень та заперечень, скріплені печатками їх підприємств (а.с.14-18).

№Дата№ АктуСума 1 31.03.2013 1132 2000,00 2 30.04.2013 1660 2000.00 3 31.05.2013 2203 2000.00 4 30.06.2013 2736 2000,00 5 31.07.20013 3235 2000.00 Загальна сума заборгованості 10 000,00

Позивач 01.07.2013 повідомив відповідача про припинення надання послуг за Угодою, що підтверджено листом № 276 .

За своєю правовою природою зазначений договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, відповідач як Замовник прийняв відповідні послуги та підписав акти надання послуг на загальну суму 10000 грн. 00 коп. за період березень - липень 2013 року , але оплату наданих послуг з охорони об'єкту не здійснив(а.с.14-18).

Наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено та визнано, відповідачем, що позивачем були надані відповідні послуги на загальну суму 10000 грн. 00 і вказана сума відповідачем не оплачена.

Як було наведено вище, відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо оплатити наданих послуг, але не оплатив їх.

Виходячи з наведеного, слід зазначити, що станом на момент звернення до суду із даним позовом у позивача виникло право вимоги відповідної оплати за надані послуги , а у відповідача виник обов'язок щодо належного виконання зобов'язань з оплати наданих послуг.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В даному випадку відповідачем було порушено зобов'язання з оплати наданих послуг.

Відповідачем доказів оплати заборгованості за зазначені надані послуги не надано.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд вважає, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідач визнав позов в повному обсязі, суд, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає рішення про задоволення позову повністю.

Виходячи з наведених фактичних обставин та доказів у справі позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з охорони об'єкту в сумі 10000 грн. 00 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 200 грн. 72 коп. за період з 05.04.2013 по 01.02.2014 слід зазначити наступне.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як було вказано вище, за умовами п. 3.2 Угоди оплата послуг здійснюється щомісячно згідно акту виконаних робіт підписаною уповноваженими представниками сторін до п'ятого числа наступного за звітним місяцем.

Відповідно до актів приймання послуг за період березень - липень 2013 року (а.с.14-18) відповідач підтвердив факт надання позивачем відповідних послуг та їх вартість. При цьому, відповідачем розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, не оспорений та власного розрахунку зазначених нарахувань відповідачем не надано.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, слід визначити, що нарахування позивачем 3% річних за вказаний період у зв'язку із простроченням сплати грошового зобов'язання, яке було припущено відповідачем, є правомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 200 грн. 72 коп. за період з 05.04.2013 по 01.02.2014 слід задовольнити.

За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 11.03.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 1827 грн. 00 коп. покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, п.5 ст. 78, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Тайфун" до Комунального підприємства "Благоустройство" про стягнення 10200 грн. 72 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Благоустройство" , вул. Леніна, 25 , м. Петровське м. Красний Луч Луганської області, код ЄДРПОУ 32560185 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Тайфун", вул. Почтовая,1Ч, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 31441877, заборгованість за надані послуги в сумі 10000 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 200 грн. 72 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1827 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 13.03.2014.

Суддя Г.М. Старкова