Рішення

від 16.01.2014 по справі 620/393/13-ц

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 620/393/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2014 року Зачепилівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Яценко Є.І.

з участю секретаря - Гагаріної С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Зачепилівка Харківської області справу за позовною заявою ТОВ „Новий Сад" Кегичівського району Харківської області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі продовженим, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі № 3 від 26.10.2007 року, зареєстрованого 27.03.2008 року, продовженим.

На підставу своїх вимог позивач спирається на те, що 26.10.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної частини (паю) (далі - Договір), який 27.03.2008 року був зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.03.2008 року.

Дана земельна ділянка належить відповідачу на праві власності відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, копія якого знаходиться в матеріалах справи .

Відповідно до пункту 3.1.Договору він був укладений терміном на 5 років від дати його державної реєстрації.

Термін дій цього Договору закінчився 27.03.2013 року.

На підставі пунктів 3.4. та 3.5 Договору, відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та за відсутності письмових заперечень відповідача, позивач вважає вказаний Договір поновленим на той же самий строк та на тих же самих умовах, які були передбачені договором. В зв'язку з ухиленням ОСОБА_1 від підписання договору оренди, ТОВ «Новий сад» вимушено було звернутися до суду за захистом своїх оспорюваних прав.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що їх довіритель не бажає продовжувати договірні відносини з позивачем, від позивача в передбачений Договором строк не надходило повідомлення про бажання продовжити термін дії Договору, крім того ОСОБА_1 23.05.2012 року та 20.10.2012 року рекомендованими листами надсилала позивачу заяву про небажання подальшої дії Договору.

Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 25.04.2013 року за наслідками розгляду клопотання представника позивача було вжито заходів по забезпеченню позову.

В судовому засіданні представники ТОВ «Новий сад» Швець Є.І та Мокроусов Ю.С. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надавши пояснення, які фактично установлені матеріалами справи.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали і надали до суду письмові заперечення проти заявлених позовних вимог.

Вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши наявні між ними правовідносини та надані сторонами по справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі . Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.57 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виникає спір.

Пунктом 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В абзаці 1 пункту 27 вказаної Постанови Пленум Верховного Суду України зазначає, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (статті 58,59 ЦПК України), в порядку, передбаченому статтями 185,187,189 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач є власником земельної ділянки, площею 3,15 га, розташованої на території Миколаївської сільської ради Зачепилівського району Харківської області відповідно до Державного акту про право власності на землю.

26.10.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), яка належить відповідачу та зареєстрований 27.03.2008 року в Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру».

Цей договір був укладений на термін 5 років, який скінчився 27.03.2013 року.

Протягом терміну дії Договору, сторони не мали один до одного будь-яких претензій стосовно виконання умов Договору, що підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи.

Відповідно до ст..13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов та вимог земельного законодавства.

Пунктом 3.2 вищевказаного Договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, Орендар, що належно виконував обов'язки відповідно до умов Договору, має переважне право на поновлення договору на новий термін з Орендодавцем. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити про це другу сторону щодо бажання продовжити дію договору на новий термін, не пізніше ніж за шість місяців до його закінчення.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що якщо Орендар продовжує користування земельною ділянкою після закінчення стоку дії договору, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця, протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені цим Договором.

Згідно пункту 3.5., про намір відмовитися від подальшої передачі в оренду Орендарю земельної ділянки, якщо він має такий намір, Орендодавець в обов'язковому порядку в письмовій формі повинен повідомити Орендаря у термін до 01.07. останнього року оренди. Якщо пропозиція про намір відмовитися від подальшої передачі в оренду земельної ділянки від Орендодавця орендарю не надійшла до 01.07. останнього року оренди, дія цього Договору продовжується на 5 років.

Проаналізувавши пункти Договору, суд дійшов до висновку про відповідність вказаних положень договору нормам земельного законодавства України, зокрема статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент укладання договору між позивачем та відповідачем.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на 01.01.2007 р. зазначалось, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

В контексті наведених норм суд зазначає, що відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При цьому відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Крім того, за вимогами ст.. ст. 58,59 ЦПК України кожен доказ повинен відповідати критеріям належності та допустимості, при цьому належним є доказ який містить інформацію щодо предмета доказування, а критерій допустимості передбачає що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими.

Позивач в ході судового засідання стверджуючі про письмове попередження відповідача про намір продовжити Договір, надав до суду лист від 20.07.2012 № 194 адресований відповідачу та журнал реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ «Новий сад», який містить в собі реєстраційний номер та дату вихідної кореспонденції позивача,як юридичної особи, відповідно до якого за №06 від 16.01.2013 р., повторно, як пояснив представник позивача, ОСОБА_1 було надіслано листа про подальше бажання орендувати належну їй земельну ділянку.

При цьому твердження відповідача про те, що він нібито не отримував цей лист, суд не вважає аргументованим, в зв'язку із ненаданням відповідачем суду доказів неотримання цього листа.

В той же час, суд вважає не доведеним твердження відповідача про направлення на адресу позивача листа про припинення в подальшому терміну дії Договору, з таких підстав.

Відповідно до пункту 38 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», У внутрішніх поштових відправленнях пересилаються: у листах з оголошеною цінністю - цінні папери, документи (дипломи, паспорти, посвідчення водія, свідоцтва про народження,

свідоцтва про одруження, трудові книжки, військові квитки тощо),

облігації державних позик, лотерейні білети, грамоти, фотокартки,

художні картки, рукописи, пенсійні та судові справи, ділові

папери, звіти, документи, які становлять цінність для відправника

або одержувача, а також на адресу юридичних осіб - заяви, скарги.

Згідно пункту 70 цієї Постанови , залежно від виду, категорії та розряду поштового відправлення у верхній його частині зазначається: на листах з оголошеною цінністю - "Лист з оголошеною цінністю___ гривень", на листах з оголошеною цінністю з описом - "Лист з оголошеною цінністю ___ гривень. З описом".

За інформацією начальника Міського відділення поштового зв»язку ЦПЗ № 4 Красноград Центру поштового зв»язку Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта» в рекомендованих листах, які відповідач відправляв на адресу позивача відсутні описи листів, що не дозволяє ідентифікувати їх належним чином, як доказ по справі в частині своєчасності направлення відповідачем позивачу повідомлення про небажання подовжувати договірні відносини.

Позивач також зазначив, що отримував від відповідача рекомендаційним листом порожні конверти.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що між ТОВ «Новий сад» та ОСОБА_1 під час чинності правовідносин по оренді земельної ділянки, яка належить останній, був складений акт приймання-передач земельної ділянки, яка згідно договору оренди земельної ділянки оброблялась ТОВ «Новий сад» в загальному масиві орендованих підприємством земель.

На початку 2013 року ОСОБА_1 були вжиті дії по виділенню в натурі (на місцевості) із встановленням межових знаків належної їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення, оренда якої є предметом договору оренди, чинність якого оспорюється Сторонами по вказаній цивільній справі. Після виділення в натурі на місцевості вказаної земельної ділянки, згідно пояснень свідка ОСОБА_6, відповідач розпочав її обробіток.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»,земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка окремо.

Разом з тим, за свідченнями представника відповідача ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_7, ОСОБА_6 та Акту перевірки дотримання суб*єктами господарювання вимог земельного законодавства складеного Держсільгоспоінспекцією України в Харківській області було встановлено, що закріплені межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 відбулось межовими знаками не встановленого зразка, всупереч вимогам частини 2 статті 11 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», а отже процес виділення в натурі на місцевості земельної ділянки, яка належить відповідачу, не відбувся.

Таким чином, на підставі наведених фактів та досліджених доказів, суд робить висновок, що відповідач не вжив заходів, передбачених вимогами чинного законодавства України, для припинення орендних правовідносин по договору оренди землі між ним та ТОВ «Новий сад».

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду землі», Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач не надав підтвердження того, що саме містилось в рекомендованих листах , здійснив дії по виділенню в натурі (на місцевості) із встановленням межових знаків належної йому земельної ділянки з порушенням вимог Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції, яка діяла на той час, земельна ділянка згідно акту приймання-передачі від ТОВ «Новий сад» відповідачу не передавалась. Суд враховує пояснення представників ТОВ «Новий сад» про те, що у зв'язку із ненадходженням від відповідача повідомлень про небажання в подальшому мати договірні відносини, господарство здійснило агротехнічні засоби, направлені на збільшення врожайності в подальшому. Вищевказане дає суду підстави для захисту права ТОВ «Новий сад», як орендаря, шляхом визнання договору оренди землі продовженим.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про оренду землі", ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 203, ст.ст. 214, 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, ст. ст. 10,11, 88, 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВ „Новий Сад" Кегичівського району Харківської області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі продовженим - задовольнити.

Поновити строк дії договору оренди землі № 3 від 26.10.2007 року укладеного між ТОВ „Новий Сад" Кегичівського району Харківської області та ОСОБА_1 до 27.03.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ТОВ „Новий Сад" Кегичівського району Харківської області, код ЄДРПОУ 02893864 сплачений судовий збір в сумі 114,70 грн.

Заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 вчиняти дії направлені на виділення, використання та обробіток спірної земельної ділянки, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Зачепилівського району Харківської області на земельній ділянці за кадастровим номером № 6322282500:03:000:0201, після набрання рішенням законної сили - скасувати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко