Рішення

від 04.03.2014 по справі 901/212/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.2014Справа № 901/212/14 За позовом - Національного інституту винограду і вина "Магарач", м. Ялта,

до відповідача - Державного підприємства Агрофірма "Магарач", Бахчисарайський район, про стягнення 50 625, 01 грн.

Суддя С.Я. Тітков

Представники:

Від позивача - Бондаренко С.Л., представник за довіреністю б/н від 23.03.2013, юрисконсульт, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 1 відділом Ялтинського МУ ГУМВС України в Криму 23.12.1997.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позов Національного інституту винограду і вина "Магарач", м. Ялта, до Державного підприємства Агрофірма "Магарач", Бахчисарайський район, про стягнення заборгованості заборгованість за договором за отриманий товар в розмірі 40000,00 грн., 3 % річних за період з 13.06.2011 по 01.11.2013 у розмірі 2847,12 грн., з урахуванням подвійної ставки НБУ за період з 13.06.2011 по 01.11.2013 в розмірі 7804,89 грн., а всього 50652,01 грн.

Представник Національного інституту винограду і вина "Магарач" у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Проте, 27.02.2014 до Господарського суду Автономної Республіки Крим від Державного підприємства Агрофірма "Магарач" від 20.02.2014 №76 надійшли пояснення відповідно до яких він повідомляє наступне.

За заявленим вимоги, пояснюю, що згідно договору від 15.04.2011 № 44/11, Державне підприємство Агрофірма "Магарач" були отримані саджанці винограду сорту "Кобер 5 ББ" у кількості 5 000 штук на суму з урахуванням ПДВ у розмірі 40 000,00 грн. Що відображено в накладній від 28.04.2011 № 26.

На 01.02.2014 на користь Національного інституту винограду і вина "Магарач" числиться заборгованість у сумі 40 000,00 грн.

Розгляд справи прохає суд вести без участі представника та приєднати до матеріалів справи наступні документи:

- копію наказу від 08.02.2014 №27-л;

- копію статуту Державного підприємства Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач";

- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд долучає до матеріалів справи вищезазначені документи.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору от15.04.2011 № 44/11 Національного інституту винограду і вина "Магарач", як продавець прийняв на себе зобов'язання передати Державному підприємству Агрофірма "Магарач", як покупцю товар у вигляді виноградних саджанців сорту Кобер 5 ББ клон М в кількості 5 000 штук за ціною 8,00 грн. за одну штуку.

Відповідно до пункту 1.1. умов договору купівлі-продажу №44/11 від 15.04.2011 продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити саджанці виноградні сорти Кобер 5ББ клон М в кількості 5000 штук сертифіковані.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та їх викладену правову позицію, суд вважає заявлені Національним інститутом винограду і вина "Магарач" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинами справи з огляду на наступне.

Відповідно до накладної від 28.04.2011 № 26 покупець в особі довіреної особи прийняв товар. Тим самим, позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе договірні зобов'язання.

Однак, прийняті на себе зобов'язання відповідач до 12.06.2011 не виконав. І станом на 01.11.2013 за відповідачем значиться заборгованість у сумі 40 000,00 грн.

Відповідно письмових пояснень від 20.02.2014 №76, які надійшли до Господарського суду Автономної Республіки Крим 27.02.2014 Державне підприємство Агрофірма "Магарач" визнає заборгованість за договором за отриманий товар у сумі 40 000,00 грн. станом на 01.02.2014 (а.с. 44).

Вищенаведене підтверджує те, що жодних претензій щодо виконання позивачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №44/11 від 15.04.2011 від відповідача не надходило, докази зворотного на час розгляду спору в матеріалах справи відсутні та останнім представлені суду не були.

Станом на день розгляду справи відповідачем сума заборгованості за отриманий товар у добровільному порядку погашена не була, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про її примусове стягнення з нарахуванням на суму заборгованості 3 % річних за період з 13.06.2011 по 01.11.2013, а саме 2 847,12 грн.

Пунктом 3.5 зазначено, що покупець проводить оплату за отриманий товар на протязі 45 днів з дня отримання саджанців, що зобов'язувало покупця до 13.06.2011 провести оплату.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Позивачем заявлено до відшкодування 3% річних у розмірі 12172,76 грн.

Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання та входять до складу грошового зобов'язання.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, здійснений позивачем у справі і встановлено, що загальна сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 13.06.2011 по 01.11.2013 складає 2 847,12 грн.

Що стосується подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.06.2011 по 01.11.2013 у розмірі 7 804,89 грн., то в цій позовній вимозі суд відмовляє.

Згідно зі ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені та штрафу передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Суд зазначає проте, що термін пройшов і не підлягає стягненню відповідача.

Крім того, в договорі сторони не вказали штрафні санкції з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, а тому суд відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.03.2014.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Агрофірма "Магарач" (вул. Чапаєва, 9, с. Віліно, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98433, р/р 2600111774 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021,код ОКПО 31332064, ИНН №313320601136, № св.-ва 00596631) на користь Національного інституту винограду і вина "Магарач" (вул. Кірова, 31, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600, р/р 31257273210045 в УГК в АК м. Сімферополь, МФО 824026, код 00334830) заборгованість за договором за отриманий товар у розмірі 40 000,00 грн. та 3 % річних за період з 13.06.2011 по 01.11.2013 у розмірі 2 847,12 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства Агрофірма "Магарач" (вул. Чапаєва, 9, с. Віліно, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98433, р/р 2600111774 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021,код ОКПО 31332064, ИНН №313320601136, № св.-ва 00596631) на користь Національного інституту винограду і вина "Магарач" (вул. Кірова, 31, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600, р/р 31257273210045 в УГК в АК м. Сімферополь, МФО 824026, код 00334830) судовий збір у розмірі 1455,39 грн.

Видати судові накази після набрання рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим законної сили.

4. В інший частині позову відмовити.

Суддя С.Я. Тітков