Рішення

від 11.03.2014 по справі 117/67/14-ц

СОВЄТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 117/67/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Шевченка В.В.

при секретарі - Коль Н.О.

за участю: відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 20 січня 2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання у розмірі 500 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на цей час навчається у Коледжі електрифікації Дніпропетровського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України, у зв'язку з чим потребує певного матеріального утримання з боку відповідача, який є батьком позивача. Позивач зазначає, що всі витрати, пов'язані з його навчанням, несе його мати і вважає, що частину цих витрат відповідач повинен взяти на себе. За таких обставин, позивач, посилаючись на положення ст.199 СК України, вважає, що є підстави для задоволення поданого ним позову.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, в матеріалах справи мається заява ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин суд, враховуючи положення ч.2 ст.158 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що знаходиться у важкому матеріальному стані, оскільки ні він, ні його дружина не працюють, мають на утриманні одну малолітню дитину, 2006 року народження. У зв'язку з цим він взмозі виплачувати аліменти лише в розмірі 200-250 гривень на місяць.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с.3).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є студентом другого курсу денного відділення Коледжу електрифікації Дніпропетровського державного аграрного університету, навчання здійснюється на бюджетній основі, що підтверджується відповідною довідкою №6099, виданою зазначеним учбовим закладом 18 лютого 2014 року (а.с.35).

Згідно положень ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, перебування позивача на навчанні в Коледжі електрифікації Дніпропетровського державного аграрного університету підтверджується довідкою №6099, виданою зазначеним учбовим закладом 18 лютого 2014 року (а.с.35). Судом також встановлено, що позивач навчається на бюджетній основі, отримує стипендію у розмірі 550 гривень на місяць, що підтверджується довідкою про доходи №73 від 25 листопада 2013 року (а.с.10).

Відповідач на підтвердження своїх заперечень та доводів надав суду свідоцтво про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яке підтверджує те, що на його утриманні також знаходиться малолітня дитина, свідоцтво про укладення шлюбу, яке підтверджує перебування відповідача у зареєстрованому шлюбі, свою трудову книжку та трудову книжку дружини, з яких вбачається, що вони на цей час не працюють (а.с.21-24).

При цьому, відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, є працездатною особою. Разом з цим, відповідач не надав суду доказів того, що його матеріальне становище або стан здоров'я не дозволяють стягнути з нього аліменти на утримання позивача.

За таких обставин, є всі підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання в учбовому закладі.

Разом з цим, суд, визначаючи розмір аліментів, що присуджуються до стягнення, не погоджується з розміром, визначеним позивачем та вважає його завищеним, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.182 СК України суд при визначенні розміру аліментів повинен враховувати матеріальне становище як дитини, так і платника аліментів.

У зв'язку з цим, враховуючи, що позивач навчається на бюджетній основі, отримує стипендію у розмірі 550 гривень на місяць, а відповідач не працює та має на утриманні малолітню дитину, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти у розмірі 250 гривень на місяць, що буде відповідати інтересам як самого позивача, так і не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги частково, суд враховує, що витрати на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, до досягнення нею 23 років, це, у розумінні ч.1 ст.199 СК України, обов'язок як матері, так батька повнолітньої дитини. Так, позивач в тексті позовної заяви зазначає, що витрати на його навчання несе мати. Зазначені обставини у сукупності з тим, що позивач отримує стипендію у розмірі 550 гривень на місяць і буде отримувати аліменти від відповідача в сумі 250 гривень свідчать про достатність коштів на його утримання. При цьому, суд також виходить з того, що згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16 січня 2014 року прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата на час розгляду справи складають 1218 гривень.

Крім того, розрахунок позовних вимог, зроблений позивачем (а.с.8), не надає суду достатніх підстав для стягнення аліментів у розмірі, визначеному позивачем, виходячи з наступного.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, позивач виходив з того, що він витрачає грошові кошти у наступному розмірі: 550 гривень у рахунок благодійного внеску, 2640 гривень на рік у рахунок проживання у гуртожитку, 44 гривні на тиждень на проїзд, 250 гривень на тиждень на харчування, 200 гривень на придбання книг, 120 гривень у фонд групи, 5000 гривень на отримання водійського посвідчення.

Оцінюючи наведені у розрахунку позивача витрати суд вражає, що він необґрунтовано виходив з того, що відповідач повинен нести витрати на внесені ним 550 гривень у рахунок благодійного внеску, адже ці витрати були ним здійснені у добровільному порядку та не носять характер обов'язкових платежів, пов'язаних з навчанням. Також, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що на отримання водійського посвідчення йому необхідно витратити 5000 гривень, оскільки зазначені доводи не підтверджені належними доказами. Більш того, не надані докази того, що отримання посвідчення водія якось пов'язано з перебуванням позивача на навчанні в Коледжі електрифікації Дніпропетровського державного аграрного університету.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

З відповідача відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеної частині позовних вимог, а саме в сумі 121 гривня 50 копійок, оскільки позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 500 гривень на місяць, а судом задоволені вимоги позивача лише на суму 250 гривень.

При цьому, з врахуванням того, що позивач відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, іншу частину судового збору в сумі 122 гривні 10 копійок слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 57, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на період його навчання в твердій грошовій сумі у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень щомісяця, починаючи з 20 січня 2014 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_2 23 років.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 121 (сто двадцять одну) гривню 50 копійок на рахунок № 31211206700290, одержувач - Державний бюджет Совєтського району, ЄДРПОУ 37590738, МФО 824026, банк отримувача: ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, призначення платежу - Судовий збір, Код 22030001, Пункт 1.1.

Іншу частину судового збору в сумі 122 (сто двадцять дві) гривні 10 копійок віднести на рахунок держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Шевченко