Рішення

від 05.03.2014 по справі 924/175/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2014 р.Справа № 924/175/14

Господарський суд Хмельницької області у складі Судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айвері" с. Щиборівка Красилівського району

до Корпорації "Євролізинг" м. Красилів Хмельницька область

про стягнення 99750 грн. заборгованості за простим векселем серія АА № 0918457 виданим 28.12.2012р.

Представники сторін:

позивача: Лукіянчук О.М. за дорученням № 18 від 27.02.14р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду в якому просить стягнути з Корпорації "Євролізинг" заборгованість за простим векселем серія АА № 0918457 виданим 28.12.12р. у сумі 99 750грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Надіслав на адресу суду відзив на позов в якому повідомив, що у зв'язку із важким фінансовим станом на може сплатити позивачу борг в розмірі 99 750 грн. Просить розглядати справу без участі представника.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

28.12.2012р. корпорацією "Євролізинг" на користь ТОВ "Волинська фінансова компанія" був емітований простий вексель серія АА № 0918457, номінальною вартістю 99 750,00 грн., зі строком платежу - за пред'явленням. В подальшому ТОВ "Волинська фінансова компанія" вчинено індосамент на звороті векселя "платити наказу ТОВ "Айвері".

28.12.2012р. між ТОВ "Волинська фінансова компанія" (надалі Продавець) та ТОВ "Айвері" (надалі Покупець) був укладений договір №ДД-453/51-12 купівлі-продажу цінних паперів, згідно з п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити ЦП з наступними реквізитами: простий вексель серії АА 0918457, номінальною вартістю 99 750грн., дата платежу - за пред'явленням. Згідно з актом прийому-передачі векселів до договору №ДД-453/51-12 від 28.12.2012р. Продавець передав, а Покупець прийняв простий вексель серії АА 0918457, номінальною вартістю 99750грн., дата платежу - за пред'явленням.

Згідно акту пред'явлення простого векселя до оплати від 18.01.2013р. векселедержатель ТОВ "Айвері" пред'явило до сплати векселедавцю корпорації "Євролізинг" вищевказаний вексель. В пункті 2 даного акту сторони передбачили, що платіж проти простого векселя, вказаного в п.1 цього акту, векселедавець здійснює протягом одного банківського дня з дня складання даного акту. Після отримання оплати в порядку, встановленому п. 2 цього акту, векселедержатель зобов'язується передати за актом приймання-передачі векселедавцеві простий вексель з відміткою про його оплату.

22.02.2013р. приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_2 вчинено протест векселя про не оплату. Векселедержатель платежу не отримав, мотиви відмови не заявлені.

25.02.2013р. приватним нотаріусом ОСОБА_2 на підставі акту про протест векселя про не оплату, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 279, про примусове стягнення з корпорації "Євролізинг" на користь ТОВ "Айвері" плати в розмірі 99 750,00 грн.

Постановою заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Красилівського районного управління юстиції від 11.06.2013р. позивачу було повернуто виконавчий документ (виконавчий напис нотаріуса), в зв'язку з недостатністю коштів для задоволення вимог стягувача.

Оскільки заборгованість по векселю не була погашена, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 99 750 грн. згідно простого векселя АА № 0918457.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне :

Згідно ст.1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Конвенцію, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі (далі Уніфікований Закон) підписано 07.06.1930р., а 06.07.1999р. прийнято Закон України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено "Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі".

Статтею 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця видачі простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця (ст. 76 Уніфікованого Закону).

Статтею 77 Уніфікованого Закону визначено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними (ст. 33 Уніфікованого Закону).

Зі змісту статті 34 Уніфікованого Закону вбачається, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі (ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

Відповідно до п. 1.2 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" №508 від 16.12.2002р. вексель простий - вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Вексель опротестований - вексель, щодо якого векселедержатель нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати або акцепту цього векселя.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні" зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Стаття 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначає, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 44 Уніфікованого Закону відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі).

Протест в неакцепті повинен бути здійснений протягом строку, визначеного для пред'явлення для акцепту. Якщо у випадку, передбаченому у першому абзаці статті 24, перше пред'явлення мало місце в останній день строку, то протест ще може бути здійснений наступного дня.

Протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті. Якщо йдеться про вексель зі строком платежу за пред'явленням, то протест повинен бути здійснений у порядку для здійснення протесту у неакцепті, вказаному у попередньому абзаці.

Протест у неакцепті звільняє від пред'явлення для платежу і від протесту у неплатежі.

Тобто, протест - це офіційно засвідчена вимога щодо здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, що свідчіть про ухилення від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків. Опротестований вексель - це вексель, щодо якого векселедержатель нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати (аналогічна позиція, викладена в постанові ВГСУ від 25.05.2011р. №19/87).

Судом враховується, що простий вексель серія АА 0918457 від 28.12.2012р., номінальною вартістю 99750 грн., був емітований корпорацією "Євролізинг" зі строком платежу - за пред'явленням.

Відповідно до п. 16 Постанови Верховного суду України від 08.06.2007р. №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" простий або акцептований переказний вексель строком платежу "за пред'явленням" підлягає оплаті в день його належного пред'явлення до платежу.

Держатель такого векселя повинен пред'явити його до платежу протягом одного року від дати складення, якщо векселедавець не скоротив або не встановив більш тривалий строк. Зазначені строки можуть бути скорочені індосантами (ст. 34 Уніфікованого закону).

Прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів (статті 57-59 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), статті 32, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред'явлення до платежу, а також документів, виданих боржником.

Кредитор, який не спростував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред'явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив. До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені ст. 613 ЦК (п.20 Постанови Верховного суду України від 08.06.2007р. №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів").

Судом встановлено, що 18.01.2013р. позивач пред'явив вищевказаний вексель до сплати відповідачу, що підтверджується актом пред'явлення простого векселя до оплати. Згідно пункту 2 даного акту сторони передбачили, що платіж проти простого векселя векселедавець здійснює протягом одного банківського дня з дня складання даного акту.

Однак, відповідач не сплатив заборгованості в розмірі 99 750,00 грн. у строки, визначені в акті пред'явлення простого векселя до оплати від 18.01.2013р., про що свідчить протест цього векселя про несплату, здійснений приватним нотаріусом 22.02.2013р., виконавчий напис нотаріуса від 25.02.2013р. зареєстрований в реєстрі за № 279, постанова заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Красилівського районного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 11.06.2013р.

За таких обставин, позовні вимоги позивача належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Айвері" с. Щиборівка Красилівського району до Корпорації "Євролізинг" м. Красилів Хмельницька область про стягнення 99750 грн. заборгованості за простим векселем серія АА № 0918457 виданим 28.12.2012р. задовольнити.

Стягнути з Корпорації "Євролізинг" (Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Привокзальна, 1, код 31919594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айвері" (Хмельницька обл., Красилівський район, с. Щиборівка, провул. Кірова, 27, код 37972061) 99 750 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят гривень ) заборгованості за простим векселем, 1 995 грн. (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень ) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 11.03.2014р.

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 2 прим. : 1 - до справи, 2 - відповідачу (м. Красилів, вул. Привокзальна, 1).