Рішення

від 11.03.2014 по справі 910/850/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/850/14 11.03.14

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Приватного навчального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Перлина»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про стягнення 123 828,40 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи Шумінська Ю.Ю. - по дов. № 062/2/5-7 від 08.01.2014

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про стягнення з Приватного навчального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Перлина» 184 802,13 грн. боргу з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з вересня 2012 року по грудень 2013 року, 10 105,50 грн. пені та 3 920,77 грн. - 3% річних, внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 638 від 03.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2014 порушено провадження у справі № 910/850/14, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено справу до розгляду на 13.02.2014.

Третьою особою 07.02.2014 до відділу діловодства суду подано пояснення по суті спору, в яких третя особа позовні вимоги позивача підтримує та просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/850/14 від 13.02.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 25.01.2014, розгляд справи був відкладений на 20.02.2014.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.02.2014 справу № 910/850/14 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/850/14 від 20.02.2014 (суддя Трофименко Т.Ю.) справу призначено до розгляду на 06.03.2014.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справу № 910/850/14 передано судді Сіваковій В.В., у зв'язку з виходом судді з відпустки.

Позивачем 04.03.2014 до відділу діловодства суду подано заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 123 828,40 грн. заборгованості.

Позивачем 05.03.2014 до відділу діловодства суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 109 802,13 грн. основного боргу, 10 105,50 грн. пені та 3 920,77 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 06.03.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.03.2014.

Позивач в судове засідання 11.03.2014 не з'явився.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 06.03.2014 представника позивача Григор'єва Д.Г. згідно довіреності № 155/1/11-6006 від 30.12.2013.

Відповідач в судове засідання 11.03.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 25.01.2014 та ухвал від 13.02.2014, від 20.02.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 06.03.2014 представника відповідача Арутюнян Л.О. згідно довіреності № б/н від 05.03.2014.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників позивача і відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача і відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників позивача і відповідача.

В судовому засіданні 11.03.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

03.09.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та Приватним навчальним закладом «Навчально-виховне об'єднання «Перлина» (орендар), а також Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 638 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 26/4838 від 16.09.2010 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Ушинського, 20 літер А для розміщення організації, яка здійснює діяльність у галузі освіти (дошкільний заклад та спеціалізована школа).

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є : нежитлові приміщення, загальною площею 947,90 кв. м., в тому числі підвал - 47,30 кв. м., 1 поверх - 476,60 кв. м., 2 поверх - 424 кв. м.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі за період з вересня 2012 року по грудень 2013 року сплачено компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 109 802,13 грн. боргу та за несвоєчасне виконання зобов'язання нарахована пеня в розмірі 10 105,50 грн. та 3% річних в сумі 3 920,77 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Згідно акту приймання-передачі від 03.09.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення за адресою : м. Київ, вул. Ушинського, 20 літер А, загальною площею 947,9 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1. договору, строк дії останнього було встановлено з 03.09.2012 по 02.09.2014.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250 і за червень 2012 року становить 7 783,67 грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт оренди, яка за червень 2012 року складає 9 665,38 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.5. договору додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачується орендарем на рахунок підприємства (позивача) починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата та компенсації витрат підприємства сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, в результаті чого виникла заборгованість за період з вересня 2012 року по грудень 2013 року, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 109 802,13 грн.

Згідно з п. 4.2. договору орендар зобов'язався вносити орендні платежі (орендну плату та компенсацію витрат підприємства) своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 109 802,13 грн. боргу з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки сплату компенсації витрат за користування земельною ділянкою не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати орендних платежів, до складу яких входить компенсація витрат за користування земельною ділянкою.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеними між сторонами договорами передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 10 105,50 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 10 105,50 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3 920,77 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 3 920,77 грн. - 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного навчального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Перлина» (м. Київ, вул. Ушинського, 20, код ЄДРПОУ 25904955) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 109 802 (сто дев'ять тисяч вісімсот дві) грн. 13 коп. боргу з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 10 105 (десять тисяч сто п'ять) грн. 50 коп. пені, 3 920 (три тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 77 коп. - 3% річних, 2 476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 56 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 13.03.2014.

СуддяВ.В.Сівакова