Рішення

від 06.03.2014 по справі 919/187/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року справа № 919/187/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані»

(вул. Надії Краєвої, 15, м. Севастополь, 99002)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1) та

приватного підприємства «Еллада-Дринк»

(вул. Надії Краєвої, 15, м. Севастополь, 99002)

про стягнення заборгованості у розмірі 14448,92 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Опанасенко Н.С., довіреність від 03.01.2014;

від відповідача (фізична особа - підприємець ОСОБА_1) - не з'явився;

від відповідача (приватне підприємство «Еллада-Дринк») - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані» (далі - позивач, ТОВ «Дистриб'юшн компані») звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач 1, ФОП ОСОБА_1) та приватного підприємства «Еллада-Дринк» (далі - відповідач 2, ПП «Еллада-Дринк») про стягнення заборгованості у розмірі 14448,92 грн, з яких: з відповідача 1 - 14348,92 грн (12768,94 грн - сума основного боргу за поставлений товар, 1095,28 грн - пеня, 420,85 грн - 3% річних, 63,85 грн - інфляційні втрати); з відповідача 2 - 100,00 грн суми боргу за договором поруки.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 509, 526, 553, 554, 625, 692 Цивільного кодексу України, статті 181, 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням відповідачем 1 обов'язку щодо здійснення своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію за видатковою накладною №Дк000351286 від 26.12.2012, а також обов'язком відповідача 2 оплатити вказану заборгованість у розмірі, встановленому договором поруки від 12.12.2012.

Ухвалою суду від 13.02.2014 позовна заява ТОВ «Дистриб'юшн компані» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.03.2014.

Відповідачі не скористалися правом, наданим їм статтею 59 ГПК України: не надали господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, за адресами місцезнаходження (місця проживання), що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представників у судове засідання не забезпечили.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України, у відсутність представників відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

26.12.2012 ТОВ «Дистриб'юшн компані» було поставлено ФОП ОСОБА_1 товар на суму 12868,94 грн за договором та видатковою накладною №Дк000351286 від 26.12.2012, оформленими у формі єдиного документа (далі - Договір поставки) /арк.с.23-24/.

Відповідно до пункту 1 вказаного Договору поставки ТОВ «Дистриб'юшн компані» (постачальник) зобов'язується передати у власність ФОП ОСОБА_1 (покупець) у встановлений строк товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4 Договору поставки встановлено, що покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 банківських днів з моменту одержання товару. Оплата провадиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 9 Договору поставки він набуває чинності з моменту його підписання й діє до його повного виконання.

Як зазначено раніш, на виконання умов Договору поставки позивач здійснив поставку відповідачеві 1 товару на загальну суму 12868,94 грн, що підтверджується відповідною видатковою накладною, яка підписана ФОП ОСОБА_1

Але, відповідач 1 свої зобов'язання щодо оплати ТОВ «Дистриб'юшн компані» поставленого товару не виконала, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість в сумі 12868,94 грн.

Поряд з цим, 12.12.2012 між ТОВ «Дистриб'юшн компані» (кредитор) та ПП «Еллада-Дринк» (поручитель) укладений договір поруки б/н (далі - Договір поруки) /арк.с.25-26/, відповідно до пункту 1 якого поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати у межах суми, а саме 100,00 грн, перед кредитором за зобов'язаннями ФОП ОСОБА_1 (боржник) щодо оплати вартості поставленого товару. Поручитель відповідає перед кредитором лише частково, а саме за оплату основного боргу, що виник в результаті несплати грошових коштів за поставлений товар ФОП ОСОБА_1, та не відповідає за % неустойки, пеню, збитки та інше.

Відповідно до пункту 2 Договору поруки у разі невиконання боржником своїх зобов'язань (частково або повністю) кредитор повідомляє (виставляє вимогу) поручителю про факт порушення.

Протягом трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення поручитель зобов'язаний здійснити розрахунок з кредитором за невиконаним зобов'язанням боржника, за яким він прийняв на себе поруку (пункт 3 Договору поруки).

Згідно з пунктом 4 Договору поруки поручитель здійснює розрахунок з кредитором шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було вручено директору ПП «Еллада-Дринк» претензію від 08.01.2014 б/н /арк.с.27/ з вимогою виконати зобов'язання за Договором поруки та сплатити наявну заборгованість у розмірі 100,00 грн.

Неналежне виконання своїх грошових зобов'язань відповідачем 1 за Договором поставки та відповідачем 2 за Договором поруки, і стало причиною звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Частина перша статті 712 ЦК України встановлює, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки згідно з частиною другою статті 712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вже зазначалося, пунктом 4 Договору поставки передбачено, що покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 банківських днів з моменту одержання товару. Оплата провадиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Таким чином, відповідач 1 був зобов'язаний повністю розрахуватися за отриманий від позивача товар за видатковою накладною від 26.12.2012 №Дк000351286 у строк до 03.01.2013 включно.

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідач 1 не надав суду доказів оплати вартості отриманого за Договором поставки товару, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час вирішення спору заборгованість відповідача 1 за товар, отриманий за Договором поставки, складає 12868,94 грн.

Судом також встановлено, що зобов'язання ФОП ОСОБА_1 щодо оплати вартості поставленого ТОВ «Дистриб'юшн компані» товару забезпечені порукою ПП «Еллада-Дринк» у межах 100,00 грн.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок порушення зобов'язання відповідачем 1, позивач звертався до відповідача 2 з вимогою сплатити заборгованість за отриманий ФОП ОСОБА_1 товар у межах суми, передбаченої Договором поруки - 100,00 грн, однак заборгованість поручителем сплачена не була.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за поставлений товар у розмірі 12768,94 грн та стягнення з ПП «Еллада-Дринк» заборгованості за Договором поруки у розмірі 100,00 грн є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1 за прострочення останнім сплати отриманого товару за видатковою накладною від 26.12.2012 №ДК000351286 пеню за період з 04.01.2013 по 03.07.2013 у розмірі 1095,28 грн, 3% річних за період з 04.01.2013 по 06.02.2014 у розмірі 420,85 грн та інфляційні втрати за період з 04.01.2013 по 31.12.2013 у розмірі 63,85 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5 Договору поставки передбачено, що за недотримання строків оплати товару згідно з пунктом 4 цього договору, покупець сплачує постачальникові неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.

Відповідно до частини шостої 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 1 пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про їх відповідність наведеним вище вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 420,85 грн та інфляційних втрат у розмірі 286,82 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив його аріфметичну невірність. За власним розрахунком суду пеня за прострочення сплати відповідачем 1 отриманого за Договором поставки товару вартістю 12868,94 грн за період з 04.01.2013 по 03.07.2013 складає 948,78 грн.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 пені у розмірі 1095,28 грн підлягають задоволенню частково - в сумі 948,78 грн.

Підсумовуючи викладене, позов ТОВ «Дистриб'юшн компані» підлягає задоволенню частково: з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за поставлений за Договором поставки товар у розмірі 12768,94 грн, пеня у розмірі 948,78 грн, 3% річних у розмірі 420,85 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 63,85 грн; з відповідача 2 - забезпечена порукою сума боргу відповідача 1 у розмірі 100,00 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та приватного підприємства «Еллада-Дринк» про стягнення 14448,92 грн, - задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані» (вул. Надії Краєвої, 15, м. Севастополь, 99002; ідентифікаційний код 36951480) суму боргу за поставлений товар у розмірі 12768,94 грн (двонадцять тисяч сімсот шістдесят вісім грн 94 коп.), пеню у розмірі 948,78 грн (дев'ятсот сорок вісім грн 78 коп.), 3% річних у розмірі 420,85 грн (чотириста двадцять грн 85 коп.), інфляційні втрати у розмірі 63,85 грн (шістдесят три грн 85 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1795,83 грн (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять грн 83 коп.).

3. Стягнути з приватного підприємства «Еллада- Дринк» (99016, м. Севастополь, вул. Надії Краєвої, 15; ідентифікаційний код 30195093) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані» (вул. Надії Краєвої, 15, м. Севастополь, 99002; ідентифікаційний код 36951480) забезпечену порукою суму боргу у розмірі 100,00 грн (сто грн 00 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 12,64 грн (дванадцять грн 64 коп.).

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 11.03.2014.

Суддя О.М.Архипенко

919/187/14/4378/14