Постанова

від 11.03.2014 по справі 813/7540/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року справа № 813/7540/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представника позивача Патько Н.Я.,

представника відповідача Богоніс С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «ЛДС Захід»

до ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛДС Захід» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001942211 від 25.09.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його винесення в силу того, що позивач не порушував п. 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 200 ПК України, як на це вказує відповідач у акті № 481/22-11/38425481 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ЛДС Захід» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» за період грудень 2012 року» від 04.09.2013 р.

Позивач зазначає, що ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» поставило йому товар не 10.12.2012 року, як про це вказано в Акті перевірки, а 31.12.2012 року, що підтверджується видатковою накладною № 2091 від 31.12.2012 р. та накладною на повернення № 3 від 31.12.2012 р., а аналогічні накладні з іншими датами (10.12.2012 р. та 29.12.2012 р. відповідно) є нечинними, адже контрагент позивача, виписуючи їх зробив технічні описки в датах, про що повідомив листом № 10/1-13 від 10.01.2013 р. та направив по два примірники цих документів з правильною датою, які поряд з попередніми зберігалися серед бухгалтерських документів позивача і які не взяв до уваги перевіряючий орган під час перевірки.

Вказує на те, що безпідставним є висновок відповідача про те, що в податковій накладній № 10 від 31.12.2012 р., виписаній ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» для ТзОВ «ЛДС Захід» в графі 2 «дата виникнення податкового зобов'язання» зазначено 10.12.2012 р., що суперечить вимогам п. 201.4 ст. 201 ПК України. Зокрема позивач зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу. Порядок оформлення податкової накладної регулюється п. 201.1 цієї ст. 201 ПК України, що містить вичерпний перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної, серед яких немає дати виникнення податкових зобов'язань. Технічна описка в даті виникнення податкового зобов'язання, що не є обов'язковим реквізитом податкової накладної, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ.

Позивач також вказує, що покликання відповідача у Акті перевірки на те, що відповідно до ІС «Податковий блок» ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» не задекларовано зобов'язань по ТзОВ «ЛДС Захід» за грудень 2012 року, не є свідченням порушення податкового законодавства саме позивачем. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідач у запереченнях на адміністративний позов зазначає, що 10.12.2012 р. ТзОВ «ЛДС Захід» отримано ТМЦ від ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» згідно видаткової накладної № 2091 та отримано податкову накладну № 10 від 31.12.2012 р. ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» зареєструвало податкову накладну № 10 від 31.12.2012 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.01.2013 р. № 9084174240.

29.12.2012 р. позивач повернув частину придбаних товарів ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс», на що було виписано накладну на повернення постачальнику № 3 від 29.12.2012 р. та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 11 від 31.12.2012р. до податкової накладної № 10 від 31.12.2012 р. ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» зареєструвала розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 11 від 31.12.2012 р. до податкової накладної № 10 від 31.12.2012 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач вказує, що до перевірки надавались саме вказані документи.

При цьому зазначає, що в податковій накладній № 10 від 31.12.2012 р., виписаній ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» для ТзОВ «ЛДС Захід» в графі 2 «дата виникнення податкового зобов'язання» зазначено 10.12.2012 р., що суперечить вимогам п. 201.4 ст. 201 ПК України.

Зважаючи на вказане, відповідач робить висновок, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту суми ПДВ по взаєморозрахунках з ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» у звітному податковому періоді грудня 2012 р. на суму 425 593,92 грн., в т.ч. ПДВ 70 932,33 грн. відповідно до податкової накладної № 10 від 31.12.2012 р., відображених у розділі ІІ «Отримані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період грудень 2012 р.

Крім того зазначає, що за даними автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів за грудень 2012 р. станом на 28.08.2013 р. встановлено розбіжність: завищення податкового кредиту по контрагенту ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» на суму ПДВ 70 932,33 грн. Відповідно до ІС «Податковий блок» ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» не задекларовано податкові зобов'язання по ТзОВ «ЛДС Захід» за грудень 2012 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, посилався на доводи, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях, просив задоволити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову, дав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях та просив відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного

04.09.2013 р. Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області складено акт № 481/22-11/38425481 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ЛДС Захід» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» за період грудень 2012 року».

25.09.2013 р. на підставі цього акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001942211, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «ЛДС Захід» з податку на додану вартість на 88 665,00 грн. (за основним платежем - 70 932,00 грн., за штрафними санкціями - 17 733,00 грн.).

Відповідач стверджує, що в податковій накладній № 10, виписаній ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» для ТзОВ «ЛДС Захід» в графі 2 «дата виникнення податкового зобов'язання» зазначено 10.12.2012 р., тоді як дата виписування цієї накладної - 31.12.2012 р., що суперечить вимогам п. 201.4 ст. 201 ПК України та є порушенням п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу. Відповідно до ІС «Податковий блок» ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» не задекларувало податкові зобов'язання по ТзОВ «ЛДС Захід» за грудень 2012 р.

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Вказана норма не закріплює вимоги про обов'язковість зазначення в податковій накладній дати виникнення податкового зобов'язання, як і не встановлює відповідальності за помилкове зазначення невірної дати.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок оформлення податкової накладної регулюється пунктом 201.1 ст. 201 ПК України, який містить вичерпний перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної, серед яких немає дати виникнення податкових зобов'язань.

Так, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України обов'язковими реквізитами податкової накладної є: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податковий кодекс України не встановлює обов'язку платника податків зазначати в податковій накладній дату виникнення податкових зобов'язань, відтак помилка в її написанні не може тягнути за собою позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ та накладення на нього фінансових санкцій за умов реальності здійснення господарської операції, що в даному випадку підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

При цьому в силу положень п. 201.1 та п. 201.4. ст. 201 ПК України такий обов'язковий реквізит податкової накладної як дата її виписування повинен співпадати з датою виникнення податкових зобов'язань. Як вбачається з матеріалів справи дата податкової накладної № 10, виписаної ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» для позивача - 31.12.2012 р. відповідає даті поставки товару, тобто даті виникнення податкових зобов'язань, що підтверджується видатковою накладною № 2091 від 31.12.2012 р. та накладною на повернення № 3 від 31.12.2012 р.

Крім того, відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відтак із датою отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, яке при цьому не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні, а платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Вказівка відповідача на те, що до перевірки надавались видаткова накладна № 2091 від 10.12.2012 р. та накладна на повернення № 3 від 29.12.2012 р., а не від 31.12.2012 р. не береться судом до уваги, оскільки враховано пояснення позивача про те, що під час перевірки йому не було повідомлено про наявність порушення, про яке він дізнався лише з надісланого акту перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріалами справи спростовані висновки відповідача, зроблені в Акті перевірки № 481/22-11/38425481 від 04.09.2012 р. про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 200 ПК України.

Покликання відповідача на те, що відповідно до ІС «Податковий блок» контрагент позивача ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» не задекларував зобов'язань по ТзОВ «ЛДС Захід» за грудень 2012 року не приймається до уваги, оскільки вказане тягне відповідальність та негативні наслідки саме для першого. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України та практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справах Інтерсплав проти України та "БУЛВЕС" АД проти Болгарії"

ТзОВ «Логістика дистриб'юція сервіс» задекларувало зобов'язання по ТзОВ «ЛДС Захід», що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 18095020.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевказане, позов слід задоволити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 25.09.2013 р. № 0001942211. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ЛДС Захід» 886,65 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 25.09.2013 р. № 0001942211.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ЛДС Захід» 886,65 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13.03.2014 року.