Рішення

від 12.03.2014 по справі 910/1457/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/1457/14 12.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмол" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон 2008" простягнення 462 383,30 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Федорченко Ю.І.

від відповідача: Федорченко О.І.

У судовому засіданні 12.03.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юмол" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон 2008" про стягнення 462 383,30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2014 порушено провадження у справі №910/1457/14, розгляд справи призначено на 24.02.2014.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справа №910/1369/13 передана на розгляд судді Мельнику В.І.

Ухвалою від 24.02.2014 справу прийнято до провадження судді Мельника В.І., розгляд справи призначено на 12.03.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.02.2014 справу передано на розгляд судді Літвінової М.Є., у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою від 27.02.2014 справу прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначено на 12.03.2014.

У відзиві на позов від 19.02.2014 відповідач повідомив суд, що заперечень щодо існування заборгованості перед ТОВ "Юмол" у розмірі 462 383,30 грн. немає.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, що встановлено частина 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.03.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

13.10.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №13/10/09-002 (далі - Договір), за умовами якого продавець протягом строку дії договору зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця нафтопродукти ( далі - товар) в асортименті, кількості та якості вказаними в додаткових угодах (специфікаціях, протоколах погодження ціни), а покупець - приймати товар і оплачувати його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору, на підставі рахунку-фактури та/або даного Договору (додаткової угоди) позивач як покупець здійснює 100% попередню оплату за поставлений товар (партію товару) на протязі 1 банківського дня з моменту пред'явлення постачальником рахунку-фактури та/або підписання сторонами додаткової угоди (специфікації, протоколу погодження ціни), якщо інше не обумовлене в додаткових угодах (специфікаціях, протоколах погодження ціни) до даного Договору.

Між сторонами були укладені наступні додаткові угоди до Договору поставки:

№6 від 25.03.2010 на суму 433 680,00 грн.;

№7 від 14.04.2010 на суму 449 280,00 грн.;

№8 від 26.05.2010 на суму 641 300,00 грн.;

№10 від 11.06.2010 на суму 369 689,26 грн.;

№3-1 від 21.04.2010 на суму 471 900,00 грн.

На виконання умов Договору поставки відповідачем були надані позивачу наступні рахунки-фактури на оплату: СФ-0000068 від 19.03.2010 на суму 1 278 000,00 грн., №СФ-0000126 від 20.05.2010 на суму 236 005,00 грн..

Згідно платіжних доручень № 58 від 22.03.2010, № 63 від 29.03.2010, № 65 від 31.03.2010, №79 від 22.04.2010, №86 від 30.04.2010, №104 від 25.05.2010, №107 від 26.05.2010, № 111 від 31.05.2010, позивачем перераховані кошти у розмірі 2 605 000,80 грн. за Договором.

Відповідач, в свою чергу, поставив позивачу нафтопродукти на загальну суму 2 142 617,50 грн., згідно видаткових накладних від 29.03.2010, від 21.04.2010, від 17.04.2010, від 20.05.2010, від 27.05.2010, від 11.06.2010.

Як свідчать матеріали справи, 14.03.2013 сторонами була підписана додаткова угода до Договору поставки, якою, сторонни домовились, що постачальник здійснює у строк до 31.12.2013 поставку нафтопродуктів на суму проведеної протягом 2010 року покупцем попередньої оплати у розмірі 462 383,30 грн. і на яку до цього часу не було здійснено поставку нафтопродуктів.

03.01.2014 позивач звернувся з вимогою до відповідача про повернення суми проведеної попередньої оплати у розмірі 462 383,50 грн. в семиденний термін з моменту її отримання.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не повернув кошти, що стало підставою для стягнення цих коштів у судовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 462 383,30 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон 2008" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 47, код 35851320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмол" (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Гайдара, 21, кв.1, код 31324074) попередню оплату у розмірі 462 383,30 грн. (чотириста шістдесят дві тисячі триста вісімдесят три гривні 30 коп.) та 9 247,66 грн. (дев'ять тисяч двісті сорок сім гривень 66 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 13.03.2014

Суддя М.Є. Літвінова