Рішення

від 03.03.2014 по справі 910/20599/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20599/13 03.03.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕПЛОІЗОЛЬОВАНИХ ТРУБ"

про стягнення 40.751,72 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Штифурко Ю.І. - за довіреністю від 06.09.2013 № 72;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕПЛОІЗОЛЬОВАНИХ ТРУБ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 40.751,72 грн.

Суть спору: позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за договірними правовідносинами з поставки товару, які виникли між сторонами спору шляхом усних домовленостей. Отже, як вказує позивач, останнім поставлено відповідачеві товар, який у повному обсязі не оплачено.

Таким чином, на підставі наведених вище обставин, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 40.751,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 прийнято позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20599/13.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач свого представника у судове засідання призначене судом, зокрема, на 03.03.2014 не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 03.03.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (далі - позивач) у період часу з 15.03.2013 по 07.08.2013 поставлялася товариству з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕПЛОІЗОЛЬОВАНИХ ТРУБ" (далі - відповідач) трубна продукція (далі - товар).

Так, 07 січня 2013 року позивачем виставлено відповідачеві рахунок на оплату товару № 1104100, а також, поставлено останньому товар на суму 183.606,02 грн. Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару підтверджується накладною від 07.08.2013 № 1104100, яка підписана, зокрема, з боку відповідача його особою, уповноваженою довіреністю від 05.08.2013 № 276 на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей (засвідчені копії вказаних накладної та довіреності на отримання ТМЦ містяться у матеріалах даної справи).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за накладною від 07.08.2013 № 1104100 свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, укладеного останніми у спрощений спосіб, відтак, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет (товар) і ціна, які узгоджені сторонами спору у названих вище рахунку та накладній.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Приписами частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки укладеного сторонами у спрощений спосіб, відповідач отриманий за накладною від 07.08.2013 № 1104100 товар оплатив на користь позивача частково в сумі 142.854,30 грн.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повної оплати відповідачем товару від сторін спору до суду не надходило.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом на момент вирішення даного спору по суті, складає 40.751,72 грн.

Положеннями частин 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, підсумовуючи сукупність наведених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 40.751,72 грн за отриманий останнім, але не оплачений на користь позивача у повному обсязі товар, підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕПЛОІЗОЛЬОВАНИХ ТРУБ" 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 24; ідентифікаційний код 38365740, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, буд. 1-А; ідентифікаційний код 33668606, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 40.751,72 (сорок тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн 72 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11 березня 2014 року.

Суддя С.В. Балац