Постанова

від 11.03.2014 по справі 910/19569/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Справа № 910/19569/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коваленка В.М. розглянувши касаційну скаргуДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року господарського суду міста Києва від 06.11.2013 року у справі господарського суду№ 910/19569/13 міста Києва за заявоюТОВ "Поліцентр - 2000" до ТОВ "Поліцентр - 2000" про визнання банкрутом ліквідатор Тимофєєва О.А. в судовому засіданні взяли участь представники:

ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві:Пісна Д.В. (довіреність №99 від 26.09.2013 року), ТОВ "Поліцентр - 2000":ліквідатор Тимофєєва О.А. В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2013 року прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву ліквідаційної комісії ТОВ "Поліцентр - 2000" (далі - боржника) про порушення справи про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закону) (а.с. 1).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Поліцентр - 2000" з особливостями провадження за статтею 95 Закону, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 110 - 113).

Постановою господарського суду міста Києва від 06.11.2013 року (суддя Омельченко Л.В.) боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Тимофєєву О.А., підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута постановлено вважати таким, що настав, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших видів фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями банкрута, зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття цієї постанови здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, докази публікації надати суду, припинено повноваження органів управління банкрута, зобов'язано ліквідатора відкрити спеціальний банківський рахунок, на який нараховуватимуться кошти, отримані від продажу майна банкрута та здійснюватимуться розрахунки з кредиторами банкрута, надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора у строк до 06.10.2014 року (а.с. 118 - 124). Суд першої інстанції дійшов висновку про введення ліквідаційної процедури у справі з огляду на встановлення обставин перевищення пасивів боржника над його активами, недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів та належного виконання ліквідаційною комісією досудової процедури ліквідації боржника згідно приписів цивільного законодавства України, як необхідної передумови для порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником.

Не погоджуючись з винесеною постановою, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - скаржник) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції від 06.11.2013 року та припинити провадження у справі, обґрунтовуючи тим, що ліквідаційною комісією неналежно проведено процедуру досудової ліквідації боржника в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, що є необхідною передумовою для порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, за статтею 95 Закону.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Пантелієнка В.О., суддів: Доманської М.Л., Шипка В.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 06.11.2013 року у даній справі - без змін з тих же підстав (а.с. 142 - 149).

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 15.01.2014 року та постанову суду першої інстанції від 06.11.2013 року, провадження у справі припинити, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 67, 129 Конституції України, статей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) , статті 60 Господарського кодексу України (далі - ГК України) , статей 4, 62, 78, 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , статті 95 Закону про банкрутство, статті 20 Закону України "Про господарські товариства", пунктів 11.3.4., 11.3.5. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року, статей 4 1 , 22, 34, Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про можливість введення ліквідаційної процедури у даній справі у зв'язку з недодержанням боржником процедури самоліквідації в порядку, визначеному статтями 105, 110, 111 ЦК України, а саме, не наданням суду доказів належного повідомлення податкової інспекції про ліквідацію підприємства-боржника, доказів здійснення оцінки наявного у боржника майна, а також доказів проведення контролюючим органом позапланової податкової перевірки боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 15.01.2014 року та постанову суду першої інстанції від 06.11.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві Пісну Д.В. та ліквідатора боржника Тимофєєву О.А., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 95 Закону передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з частинами 1 - 3, 5 статті 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи .

За таких обставин, при поданні заяви про визнання боржника банкрутом згідно статті 95 Закону, заявник зобов'язаний надати господарському суду докази прийняття рішення про припинення юридичної особи її власником або учасниками юридичної особи, докази письмового повідомлення про прийняття такого рішення органу, що здійснює державну реєстрацію, докази розміщення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про внесення запису до ЄДРПУО щодо прийняття рішення про припинення юридичної особи-боржника. При цьому, заява про порушення провадження у справі про банкрутство боржника за статтею 95 Закону має бути подана до суду після спливу строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, визначеного відповідно до частини 5 статті 105 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з частиною 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом .

За приписами частин 7, 8 статті 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи .

Пунктом 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, встановлено, що юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід, у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. №8-ОПП (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. №6-ОПП; оригінал довідки за ф. №4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Отже, враховуючи зазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника. Обов'язкова перевірка проміжного ліквідаційного балансу податковими органами, відповідно до частини 5 статті 60 ГК України, не передбачена.

Розглядаючи заяву про порушення провадження у справі про банкрутство за спеціальною процедурою відповідно до статті 95 Закону, суд першої інстанції встановив, що 17.05.2013 року загальними зборами учасників ТОВ "Поліцентр - 2000" прийнято рішення про ліквідацію товариства у зв'язку з фактичним припиненням господарської діяльності, створено ліквідаційну комісію у складі трьох осіб: Тимофєєвої О.А. (голова ліквідаційної комісії), Уманець Н.О., Комарова Д.О., про що складено протокол №2 від 17.05.2013 року (а.с. 31, 31 - зворот).

Судом встановлено, що про прийняте рішення щодо ліквідації підприємства повідомлено державного реєстратора, яким здійснено публікацію оголошення про ліквідацію боржника у спеціалізованому друкованому виданні - Бюлетні державної реєстрації №249 (14) від 27.05.2013 року (а.с. 32, 33 - 35).

Також суд встановив, що головою ліквідаційної комісії надіслано письмові повідомлення про припинення господарської діяльності підприємства-боржника всім потенційним кредиторам, в тому числі й податковій інспекції, у якій боржник обліковувався як платник податків, шляхом направлення заяви за формою №8-ОПП (а.с. 38, 41 - 44).

Судом встановлено факт звернення Приватного підприємства "Віганд Інтернешнл" з грошовими вимогами до боржника на суму 21 000 грн., які визнано ліквідаційною комісією в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів боржника (а.с. 46 - 56, 79).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, головою ліквідаційної комісії Тимофєєвою О.А. проведено інвентаризацію активів та пасивів підприємства-боржника на підставі наказу голови ліквідаційної комісії №1-ЛП від 27.05.2013 року, про що складено акт №1 від 24.06.2013 року, з якого вбачається відсутність у боржника майнових активів, а також наявність кредиторської заборгованості перед Приватним підприємством "Віганд Інтернешнл" на суму 21 000 грн. Також судом встановлено факт затвердження ліквідаційною комісією результатів інвентаризації активів та пасивів боржника на засіданні від 01.08.2013 року, про що складено протокол №1-ЛК (а.с. 57, 107, 58).

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідаційною комісією проведено належні дії з витребування даних про активи боржника згідно реєстрів заборон рухомого та нерухомого майна та встановлено відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (сільськогосподарської техніки, великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, об'єктів підвищеної небезпеки, повітряних та морських суден, земельних ділянок) згідно з довідками органів Держсільгоспінспекції України, Держгірпромнагляду України, Державіаслужби України, Укрморрічіспекції, Державного агенства земельних ресурсів України за місцезнаходженням банкрута (а.с. 66, 63, 64, 62, 65, 60).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, виконавчі документи щодо боржника на виконанні в органах державної виконавчої служби не перебувають, майно боржника, в тому числі грошові кошти, дебіторська заборгованість, заборгованість по заробітній платі та по внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, заставне майно, відсутні, корпоративні права за боржником не значаться (а.с. 45, 90, 91, 89, 74, 73) ; боржник не перебуває на обліку в митних органах, відсутній серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів цінних паперів (а.с. 71, 72).

Судом встановлено обставини складення головою ліквідаційної комісії після закінчення строку для пред'явлення кредиторами вимог з врахуванням даних інвентаризації активів боржника проміжного ліквідаційного балансу з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 21 000 грн., який було перевірено на предмет достовірності його даних незалежним аудитором Приватною аудиторською фірмою "Надія" та складено за результатами перевірки позитивний аудиторський висновок (а.с. 76-789, 81-88). Проміжний ліквідаційний баланс боржника затверджено загальними зборами учасників боржника відповідно до протоколу №3 від 01.10.2013 року (а.с. 93).

З огляду на встановлене та враховуючи те, що сума кредиторської заборгованості перевищує вартість активів боржника, підприємство не веде підприємницької діяльності, що робить неможливим погашення заборгованості перед єдиним кредитором, суд першої інстанції постановою від 06.11.2013 року визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру у справі згідно статті 95 Закону та за клопотанням голови ліквідаційної комісії Тимофєєвої О.А. (а.с. 99) призначив її ліквідатором у справі і зобов'язав здійснити ліквідаційну процедуру боржника у строк до 06.11.2014 року та подати суду відповідні документи, що свідчать про належне виконання ліквідаційної процедури (а.с. 118 - 124).

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання боржником процедури самоліквідації відповідно до приписів статей 105, 110, 111 ЦК України та наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього процедури ліквідації (а.с. 142 - 149).

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для відкриття ліквідаційної процедури щодо боржника, що ліквідується власником, за спеціальною процедурою, передбаченою статтею 95 Закону, а доводи скаржника про необхідність перевірки та підтвердження проміжного ліквідаційного балансу в порядку, визначеному статтею 60 ГК України, вважає помилковими, оскільки зазначеною нормою права визначається порядок проведення перевірки повноти ліквідаційного балансу, а в даному випадку досудова процедура ліквідації боржника завершилась складенням проміжного ліквідаційного балансу, складення та перевірка якого відбувається згідно частини 1 статті 111 ЦК України, яка не вимагає обов'язкової перевірки та схвалення контролюючим органом (податковою інспекцією) повноти проміжного ліквідаційного балансу.

Доводи податкової інспекції про невиконання ліквідатором боржника вимог податкового законодавства України щодо повідомлення контролюючого органу про припинення боржника, як платника податків, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такими, що спростовуються встановленими судами обставинами надіслання ліквідатором на адресу ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві заяви за формою 8-ОПП до моменту порушення провадження у даній справі про банкрутство та її одержання податковою інспекцією, що підтверджується відтиском штампа вхідної кореспонденції ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на зазначеній заяві (а.с. 38).

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованим твердження скаржника про безпідставність введення ліквідаційної процедури з огляду на необхідність проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податків у разі порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки статтею 78 ПК України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена, а суб'єктивні фактори, пов'язані з невиконанням (неналежним) виконанням податковими органами своїх повноважень, не можуть бути підставою для відмови у порушенні справи про банкрутство (визнанні боржника банкрутом) за наявності об'єктивних підстав відповідно до статті 95 Закону.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, відповідно до приписів статей 111 5 , 111 7 ГПК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість введення ліквідаційної процедури щодо боржника, що ліквідується власником, визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а спрямовані на нову оцінку доказів, що виходить за межі компетенції касаційного суду згідно приписів статті 111 7 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року та постанову господарського суду міста Києва від 06.11.2013 року у справі №910/19569/13 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

В.М. Коваленко