Рішення

від 19.02.2014 по справі 296/7202/13-ц

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/7202/13-ц

2/296/783/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2014 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участю секретаря Галіцької А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним і скасувати пункт 63 додатку 1 рішення Житомирської міської ради № 986 від 29 травня 2009 року в частині надання ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0103 га (кадастровий № 1810136600:03:035:0013) по АДРЕСА_1 в м. Житомирі для будівництва та обслуговування жилого будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_1 та передання у власність земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий № 1810136600:00:035:0012), що розташована за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Також позивач просив: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.06.2009, укладений між Житомирською міською радою та ОСОБА_2, який зареєстровано в Житомирській регіональній філії Центру ДЗК 26.06.2009 за № 040920900239; зобов»язати ОСОБА_2 повернути земельні ділянки до земель територіальної громади м.Житомира; визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 738897 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий № 1810136600:00:035:0012), виданий ОСОБА_2, що зареєстрований в Житомирській регіональній філії Центру ДЗК 26.06.2009 за № 040920900408.

При цьому прокурор посилається на те, що спірні земельні ділянки, надані міською радою ОСОБА_2 в оренду та у власність з порушенням закону, оскільки вони розташовані в межах прибережної захисної смуги річки Тетерів.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позов та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На послідуючі засідання представник відповідача та відповідач не з'являлися, про причини неявки не повідомляли.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж позовних вимог, суд задовольняє позов виходячи з наступного.

Судом встановлено, що пунктом 63 додатку 1 рішення міської ради № 986 ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку (кадастровий № 1810136600:03:035:0013) загальною площею 0,0103 га. для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Крім цього, пунктом 63 додатку 1 рішення міської ради № 986 ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер 1810136600:00:035:0012), що розташована за адресою АДРЕСА_1 Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до висновку Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради № 371/09 від 16.04.2009 та додатку 1 рішення міської ради № 986 встановлено, що вказані земельні ділянки загальною площею 0,1103 га знаходиться у прибережній захисній смузі річки Тетерів.

Згідно з ч. 3 ст. 85 Водного кодексу України у тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 Водного кодексу України у постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

Згідно до ст. ст. 60, 61 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Аналогічні положення закріплено і Водним кодексом України.

Так, статтею 88 Водного кодексу України визначено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки улаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених законодавчих норм має місце пряма заборона законом виділення земельних ділянок у прибережних захисних смугах під забудову житловими будинками.

Судом не приймається до уваги посилання представника відповідача Житомирської міської ради на те, що Житомирською міською радою не приймалося рішення щодо встановлення меж прибережних захисних смуг р. Тетерів, землевпорядна документація не розроблялася, межі щодо водоохоронних зон та прибережних захісних смуг в натурі не встановлені, оскільки відповідно до п.2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Мінприроди України від 05.11.2004 № 434 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 за № 1470/10069, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про

затвердження порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що пункт 63 додатку 1 рішення міської ради № 986 щодо надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 не відповідає вказаним вимогам законодавства, що згідно з ч.2 ст. 144 Конституції України, п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Також судом встановлено, що на підставі вказаного рішення 26.06.2009 між міськрадою та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0103 га, нормативною грошовою оцінкою 44 550 грн. 33 коп. (кадастровий № 1810136600:03:035:0013) зареєстрований в Житомирській регіональній філії Центру ДЗК 26.06.2009 за № 040920900239.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновителями), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Оскільки судом встановлено, що договір оренди вказаної земельної ділянки був укладений між міськрадою та ОСОБА_2 всупереч вищенаведених норм Цивільного Кодексу України, водного Кодексу України, Земельного кодексу України, на підставі протиправного рішення міської ради, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання цього договору недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З огляду на викладене, земельна ділянка загальною площею 0,0103 га, нормативною грошовою оцінкою 44 550 грн. 33 коп. (кадастровий № 1810136600:03:035:0013) підлягає поверненню до земель територіальної громади м. Житомира.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

На підставі рішення міськради ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯЕ № 738897 на право власності на вказану земельну ділянку, що зареєстрований в Житомирській регіональній філії Центру ДЗК 26.06.2009 за № 040920900408.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі відповідного органу місцевого самоврядування, тому у разі доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування на підставі якого виданий оспорюваний державний акт, останній визнається недійсним, оскільки вимога визнання недійсності акту є похідною.

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає визнанню його недійсним.

У зв'язку з цим, враховуючи вищевказані норми законодавства, земельна ділянка загальною

площею 0,1000 га, нормативною грошовою оцінкою 432 527 грн. 45 коп. (кадастровий номер 1810136600:03:035:0012), що розташована за адресою м.Житомир, АДРЕСА_1 також підлягає поверненню до земель територіальної громади м. Житомира.

Відповідно до статті 88 ЦПК України суд стягує з відповідчів Житомирської міської ради та ОСОБА_2 судовий збір в рівних частках по 1 827,00 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 88, 89 ВК України, ст. ст. 125, 126, 60, 61 ЗК України, ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 19, 144 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 223, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 63 додатку 1 рішення Житомирської міської ради № 986 від 29.05.2009 «Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам м. Житомира».

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.06.2009, укладений між Житомирською міською радою та ОСОБА_2, який зареєстровано в Житомирській регіональній філії Центру ДЗК 26.06.2009 за № 040920900239.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 0,0103 га, нормативною грошовою оцінкою 44 550 грн. 33 коп. (кадастровий номер 1810136600:03:035:0013) до земель територіальної громади м. Житомира.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 738897 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер 1810136600:00:035:0012) виданий ОСОБА_2, що зареєстрований в Житомирській регіональній філії Центру ДЗК 26.06.2009 за № 040920900408.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 0,1000 га нормативною грошовою оцінкою 432 527 грн. 45 коп. (кадастровий номер 1810136600:00:035:0012) до земель територіальної громади м. Житомира.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Стягнути з Житомирської міської ради в дохід держави судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. П. Сингаївський