Рішення

від 05.03.2014 по справі 905/8594/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.2014 Справа № 905/8594/13

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Осадчої А.М., судді Кучерявої О.О., судді Сич Ю.В., за участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІТАН-Д" м.Дзержинськ Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод" м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 84092,40грн., пені у розмірі 3008,89грн. та 3% річних у розмірі 2329,24грн.,

та за зустрічним позовом : Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод" м.Донецьк

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІТАН-Д" м.Дзержинськ Донецької області

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС" м.Донецьк

про стягнення 58864,68грн.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Яковлев В.С. за довіреністю б/н від 01.12.2013р.,

від відповідача за первісним позовом: Кравчук М.В. за довіреністю б/н від 01.10.2013р.,

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

05.12.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІТАН-Д" м.Дзержинськ Донецької області (далі - ТОВ "ТІТАН-Д") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод" м.Донецьк (далі - ПАТ "Донецький енергозавод") про стягнення 84092,40грн.

Ухвалою господарського суду від 06.12.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/8594/13.

24.12.2013 року до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява ПАТ "Донецький енергозавод" до ТОВ "ТІТАН-Д" про стягнення 96105,60грн.

Ухвалою від 24.12.2013 року суд прийняв вищевказану зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом в межах справи №905/8594/13.

Ухвалою суду від 09.01.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Бізнес комфорт" (далі - ТОВ "Гірничі машини-Бізнес комфорт").

Ухвалою суду від 13.02.2014 року змінено найменування третьої особи з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Бізнес комфорт" на Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС" (далі - ТОВ "КОРУМ СОРС").

Ухвалою суду від 28.01.2014 року строк розгляду справи продовжено на 15 днів по 20.02.2014 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 20.02.2014 року, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Осадчої А.М., судді Кучерявої О.О., судді Сич Ю.В.

Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги, позивач посилається на те, що 16.10.2012 року між позивачем та відповідачем, від імені якого діяло ТОВ «ГІРНИЧІ МАШИНИ-БІЗНЕС КОМФОРТ», укладено договір підряду №4/2012-Пд, на підставі якого позивач виконав будівельно-монтажні роботи, між сторонами підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 25.01.2013 року, однак у порушення вимог договору відповідач за виконані роботи розрахувався лише частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 84092,40грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №4/2012-Пд від 16.10.2012 року, календарного графіку виконання робіт на об'єкті, договірної ціни, локального кошторису, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2013 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року, акту звірки розрахунків, платіжного доручення №791 від 07.11.2012 року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526, 530, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

16.12.2013 року позивач подав заяву про доповнення позовної заяви про стягнення заборгованості, в якій окрім суми основного боргу просить суд стягнути з відповідача також суму пені у розмірі 4716,09грн. та 3% річних у розмірі 2045,85грн.

Розглянувши вищевказану заяву у судовому засіданні 09.01.2014 року суд дійшов висновку, що фактично вона є заявою про зміну предмету позову та прийняв її до розгляду на підставі ст.22 ГПК України, як таку що подана у встановленому процесуальним законом порядку, зокрема, до початку розгляду справи по суті.

16.01.2014 року від позивача за первісним позовом надійшла заява про доповнення до позовної заяви, у якій просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 84092,40грн. - основного боргу, 3008,89грн.- пені та 2329,24грн.- 3% річних.

Суд, розглянувши вищевказану заяву, дійшов висновку, що фактично вона є заявою про зменшення заявлених позовних вимог та прийняв її до розгляду на підставі ст.22 ГПК України, як таку, що подана з дотриманням правил вчинення зазначеної процесуальної дії,

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву зазначив, що всупереч положенням пункту 2.7 договору Підрядник не надав Замовнику звіту щодо використання авансу, підписаного уповноваженими особами - керівником та головним бухгалтером, що підтверджує придбання та використання матеріалів для виконання робіт, у зв'язку з чим, у Замовника не було підстав для подальшого фінансування робіт.

Зустрічні позовні вимоги ПАТ «Донецький енергозавод» обґрунтовує тим, що в відповідно до п.3.5 договору №4/2012-Пд від 16.10.2012 року Підрядник зобов'язався виконати роботи протягом 30 календарних днів з дати отримання авансу, тобто з 07.11.2012 року, проте, в супереч умов договору Підрядник закінчив виконання робіт 25.01.2013 року, що стало підставою для подання зустрічного позову про стягнення штрафних санкцій в сумі 96105,60грн. за порушення строків виконання робіт.

На підтвердження зазначених у зустрічному позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №4/2012-Пд від 16.10.2012 року, календарного графіку виконання робіт на об'єкті, договірної ціни, локального кошторису, договору доручення №04-2/2012-Пр від 10.01.2012 року, заявки-доручення від 01.10.2012 року до договору доручення, банківської виписки.

Нормативно свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує статтями 526, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України.

26.02.2014 року від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій заявник, посилаючись на технічну помилку у розрахунку штрафних санкцій просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом неустойку за прострочення строків закінчення робіт у розмірі 58864,68грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України зазначена заява прийнята судом до розгляду, як така, що подана з дотриманням правил вчинення зазначеної процесуальної дії.

ТОВ «ТІТАН-Д» зустрічні позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що роботи були виконані своєчасно, оскільки умовами договору встановлено, що роботи виконуються відповідно до календарного графіку, згідно з яким роботи мали бути закінчені у строк до 19.01.2013 року, що й відбулось. При цьому, пояснює, що 19.01.2013 року припало на суботу, першим робочим днем був понеділок 21.01.2013 року і саме в цей день був переданий Акт приймання виконаних робіт, пунктом 6.4.1 договору передбачено, що Замовник повинен протягом трьох робочих днів оглянути виконані роботи та підписати акт, отже акт сторони повинні були підписати 25.01.2013 року, що й було зроблено.

ТОВ «КОМУМ СОРС» надало суду письмові пояснення від 11.02.2014 року щодо строку виконання робіт, в яких зазначило, що Підрядник мав виконати роботи протягом 30-тиденного строку, перебіг якого починається з 07.11.2012 року (дата отримання авансу) та закінчується - 06.12.2012 року.

У судовому засіданні 05.03.2014 року представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги, заперечив проти зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 05.03.2014 року підтримав зустрічний позов та відзив на первісну позовну заяву.

Представник тертої особи у судове засідання 05.03.2014 року не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до заяви від 12.02.2014 року просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

16.10.2013 року між ПАТ "Донецький енергозавод" (Замовник), від імені якого діяло ТОВ "Гірничі машини-Бізнес комфорт" (Повірений) та ТОВ "ТІТАН-Д" (Підярдник) укладено договір підряду №4/2012-Пд, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, власними силами та засобами, з використанням власних матеріалів та/або матеріалів Замовника, виконати роботи на об'єкті Замовника, у відповідності з кошторисною документацією (додаток №1), дефектним актом (додаток №2), та іншою технічною документацією, яка є невід'ємною частиною договору та у строки передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток №3), Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи у порядку визначеному договором (арк. справи 9-13).

При укладанні зазначеного договору ТОВ "Гірничі машини-Бізнес комфорт", діяло від імені ПАТ "Донецький енергозавод" на підставі договору доручення №04-02/2012-Пр від 10.01.2012 року та заявки - доручення від 01.10.2012 року до договору.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Відповідно до п.11.1 договору останній набирає чинності в день його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 року, однак у будь якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Загальна вартість робіт за договором визначається договірною ціною, складеною на підставі кошторисної документації (додаток №1) та складає 120132,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 20022,00грн.

В матеріалах справи містяться копії договірної ціни та локального кошторису №2-1-1 на суму 120132,00грн., проте, зазначені документи не містять посилання на спірний договір.

З огляду на те, договірна ціна та локальний кошторис складені на виконання робіт, що є предметом спірного договору, а їх вартість та найменування сторін співпадають із тими, що зазначені в договорі, враховуючи пояснення позивача та відсутність заперечень відповідача з цього приводу, суд вважає, що договірна ціна та локальний кошторис підписані сторонами як додатки до спірного договору.

Відповідно до пункту 3.5 договору Підрядник зобов'язується виконати роботи у відповідності з Календарним графіком виконання робіт протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання авансу відповідно до п.2.6.1 договору.

Календарний графік виконання робіт готується Підрядником . Календарний графік виконання робіт після його підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною договору. У календарному графіку виконання робіт зазначається орієнтовний обсяг виконуваних робіт (п.3.6 договору).

Підрядник зобов'язується дотримуватись строків виконання робіт, передбачених календарним графіком виконання робіт та приступити до виконання робіт протягом 3 календарних днів після отримання авансу згідно з пунктом 2.6.1 договору.

В матеріалах справи міститься копія календарного графіку виконання робіт на об'єкті, що є додатком №3 до договору, відповідно до якого початок робіт визначено сторонами - 20.12.2012 року, закінчення робіт - 19.01.2013 року.

Відповідно до пункту 2.6.1 договору Замовник після підписання договору уповноваженими представниками сторін перераховує Підряднику аванс на придбання матеріалів у розмірі 30% від загальної вартості робіт за договором, що складає 36039,60грн., у тому числі ПДВ 20% - 6006,60грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення №791 від 07.11.2012 року ПАТ "Донецький енергозавод" перерахував на користь позивача 36039,60грн. за виготовлення та облаштування віконних рам згідно договору №4/2012-Пд від 16.10.2012 року.

У п.6.1 договору сторони домовились, що роботи, здача-приймання виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками обох сторін та оформлюється відповідними проміжними актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних робіт та витрат (за формо КБ-3).

Приймання повного обсягу виконаних робіт за договором, передбачених Календарним графіком виконання робіт, здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється кінцевим Актом приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних робіт та витрат (за формою КБ-3), а у випадку проведення робіт з капітального ремонту - додатково робочою комісією у складі уповноважених представників Замовника, Підрядника та Повіреного з оформленням Акту готовності об'єкта до експлуатації.

Одним із обов'язкових умов підписання актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрат є надання Підрядником копії первісних документів (видаткових та податкових накладних), що підтверджують придбання матеріалів для виконання робіт у відповідному місяці.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що кінцевий Акт приймання виконаних будівельних робіт та Довідка про вартість виконаних робіт та витрат, оформлюється Підрядником та передаються на затвердження Замовнику протягом 1 (одного) робочого дня від дати закінчення робіт за договором.

Замовник зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів після проведення огляду об'єкту Замовника (результатів виконання робіт) розглянути та підписати кінцевий акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних робіт та витрат, або відмовитись від підписання у порядку передбаченому п.6.4.2 договору. Роботи вважається виконаними з моменту підписання Замовником наданого кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт та витрат, а у разі проведення робіт з капітального ремонту - додаткового акту готовності об'єкту до експлуатації (п.6.4.1 договору).

Позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за договором, після чого сторонами підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року на суму 120132,43грн.

Зазначений акт містить посилання на договір підряду №4/2012-Пд від 16.10.2012 року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті на підставі вказаного договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін 25.01.2013 року за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Зокрема, від імені Замовника акт підписано представником ТОВ "Гірничі машини-Бізнес комфорт" на підставі договору доручення №04-02/2012-Пр від 10.01.2012 року та заявки - доручення від 01.10.2012 року до договору, відповідно до якої останньому, серед іншого, надано право здійснювати від імені довірителя приймання підрядних робіт згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою №КБ-3), які складаються між довірителем та Підрядником.

Факт виконання робіт у обсязі, зазначеному в акті, підтверджено представником відповідача за первісним позовом у судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення ПАТ "Донецький енергозавод" недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами Акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року на суму 120132,43грн. є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду №4/2012-Пд від 16.10.2012 року.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пункту 2.6.2 договору оплата Підряднику залишених сум здійснюється Замовником з фактом виконання Підрядником за відповідний місяць протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою №КБ-3).

З урахуванням попередньої оплати в сумі 36039,60грн. до сплати за актом належить сума 84092,83грн.

Проте, ПАТ "Донецький енергозавод" у встановлений в договорі строк оплату вартості виконаних робіт на суму 84092,83грн. не здійснило, у зв'язку з чим, виникла заборгованість у вказаному розмірі.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати заборгованості на суму 84092,83грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в той час як у задоволенні зустрічного позову суд відмовляє з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 2.6.2 договору відповідач мав здійснити кінцевий розрахунок на суму 84092,83грн. протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт від 25.01.2013 року.

У зв'язку з тим, що останній день вказаного строку припадає на вихідний день - неділю 24.02.2013 року, отже відповідно до положень ч.5 ст.254 ЦК України вартість виконаних робіт відповідач мав сплатити у строк до 25.02.2013 року включно.

Заперечуючи проти первісних позовних вимог, ПАТ "Донецький енергозавод" зазначило, що всупереч положенням пункту 2.7 договору Підрядник не надав Замовнику звіту щодо використання авансу, підписаного уповноваженими особами - керівником та головним бухгалтером, що підтверджує придбання та використання матеріалів для виконання робіт, у зв'язку з чим, у Замовника не було підстав для подальшого фінансування робіт.

Згідно з п.2.7 договору підставою для здійснення Замовником подальшого платежу згідно з п.2.6 договору є приймання Замовником чергового відповідного обсягу виконаних робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, у порядку передбаченому пунктом 6.1 договору та надання Підрядником звіту про використання авансу, підписаного керівником та бухгалтером Підрядника з наданням копій первинних документів (видаткових та податкових накладних), що підтверджують придбання матеріалів для виконання робіт у відповідному місяці. Рішення про подальше фінансування приймається після підписання чергових проміжних актів; подальше фінансування можливе за умови належного виконання відповідних обсягів робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт.

У цьому зв'язку суд зазначає, що відповідно до абз.3 п. 6.1 договору однією із обов'язкових умов підписання актів приймання передачі виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрат є надання Підрядником копій первинних документів (видаткових та податкових накладних), що підтверджують придбання матеріалів для виконання робіт у відповідному місяці.

Отже, надання первинних документів є умовою для підписання акту приймання передачі виконаних робіт, а не умовою для здійснення подальшого фінансування.

Враховуючи, що акт підписано сторонами 25.01.2013 року без зауважень щодо якості та обсягів виконаних робіт, який згідно з п.2.6.2 є підставою для здійснення кінцевого розрахунку, суд відхиляє заперечення відповідача за первісним позовом щодо ненастання строку здійснення оплати за договором.

Предметом первісного позову є вимоги про стягнення з ПАТ "Донецький енергозавод" заборгованості у розмірі 84092,40грн., пені у розмірі 3008,89грн. та 3% річних у розмірі 2329,24грн.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору підряду №4/2012-Пд від 16.10.2012 року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 84092,83грн. , тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 84092,83грн. Відповідно ПАТ "Донецький енергозавод" в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Донецький енергозавод" заборгованості у розмірі 84092,40грн. підлягають задоволенню, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 8.3 договору за порушення Замовником строків оплати, передбачених пунктом 2.6 договору, Замовник сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення оплати до моменту належного виконання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені згідно п.8.3 договору.

Як вбачається з розрахунку пені, наведеному у заяві від 16.01.2014 року, позивачем за первісним позовом нарахована пеня на заборгованість у розмірі 84092,40грн. за період з 26.02.2013 року по 25.08.2013 року на суму 3008,89грн. (арк. справи 84-85).

Перевіривши даний розрахунок пені, суд дійшов висновку, що за вказаний період арифметично вірний розмір пені складає 3023,87грн., тобто більше ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог відповідно до вимог ст.83 ГПК України та задовольняє позовні вимоги про стягнення пені на суму 3008,89грн., як заявлено до стягнення позивачем.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Розрахунок річних здійснено позивачем за первісним позовом на заборгованість у розмірі 84092,40грн. за період з 26.02.2013 року по 28.01.2014 року на суму 2329,24грн.

Перевіривши розрахунок сум річних, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та не суперечать чинному законодавству, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 2329,24грн. такими, що підлягають задоволенню.

Предметом зустрічного позову є вимога про стягнення з ТОВ "ТІТАН-Д" штрафних санкцій в сумі 58864,68грн. за порушення строків виконання робіт.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п.3.5 договору Підрядник зобов'язався виконати роботи у відповідності з календарним графіком виконання робіт протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання авансу.

За пунктом 3.7 договору Підрядник зобов'язується дотримуватись строків виконання робіт, передбачених Календарним графіком виконання робіт та приступити до виконання робіт протягом 3-календарних днів після отримання авансу згідно п.2.6.1 договору.

При цьому у преамбулі договору визначено поняття календарного графіку як двостороннього документу в якому сторони погоджують найменування, обсяги та строки виконання Підрядником робіт за договором.

Виходячи з вказаного пункту договору позивач за зустрічним позовом вважає, що Підрядник мав виконати роботи протягом 30-ти календарних днів з дати перерахування авансу, тобто до 07.12.2012 року , оскільки авансовий платіж здійснено 07.11.2012 року.

На думку позивача за зустрічним позовом Підрядник порушив строки виконання робіт, оскільки акт підписано сторонами 25.01.2013 року, у зв'язку з чим, ПАТ "Донецький енергозавод" здійснив нарахування неустойки відповідно до п.8.2 договору за період з 08.12.2012 року по 25.01.2013 року у розмірі 1% від загальної вартості робіт за договором.

В свою чергу відповідач за зустрічним позовом вимоги про стягнення штрафних санкцій не визнає та стверджує, що кінцевий строк виконання робіт узгоджений сторонами у Календарному графіку, що є невід'ємною частиною договору та припадає на 19.01.2013 року .

Відповідно до п.6.4 договору підряду встановлено, що кінцевий акт прийому виконаних робіт складається та надається Замовнику протягом одного робочого дня від дати закінчення робіт.

Підрядник зазначає, що кінцевий строк виконання робіт припав на суботу 19.01.2013 року, тому акт приймання виконаних робіт переданий Замовнику у перший робочий день 21.01.2013 року.

Пунктом 6.4.1 договору передбачено, що Замовник повинен протягом трьох робочих днів оглянути виконані роботи та підписати акт.

З урахуванням пунктів 6.4, 6.4.1 договору відповідач за зустрічним позовом вважає, що акт приймання виконаних робіт від 25.01.2013 року підписаний сторонами своєчасно.

Проаналізувавши умови договору суд встановив, що сторонами договору одночасно в п.п.3.5, 3.7 договору узгоджено строк виконання робіт - 30 календарних днів з дати перерахування авансу, який відповідно до обставин справи спливає 07.12.2012 року, та підписано Календарний план, в якому передбачено інший термін виконання робіт - 19.01.2013 року.

При цьому, з пунктів 1.1, 2.6, 2.7, 3.5, 3.6, 3.7, 3.9, 6.1 договору підряду слідує, що роботи виконуються сторонами відповідно до Календарного графіку, який є невід'ємною частиною договору, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Строки виконання робіт можуть змінюватись тільки з письмової згоди Замовника. Зміна строків виконання робіт оформлюється шляхом внесення змін до Календарного графіку виконання робіт (п.3.7 договору).

Доказів на підтвердження внесення змін до Календарного плану сторонами суду не надано.

Таким чином, спірним передбачено різний порядок обчислення кінцевого строку виконання робіт - за п.п.3.5, 3.7 договору узгоджено один строк, а календарним графіком інший, при цьому, зазначені строки узгоджені сторонами не альтернативно, а одночасно, що унеможливлює визначення кінцевого строку виконаних робіт судом самостійно.

Позиція сторін щодо правомірності встановлення строків виконання робіт є суперечливо.

У зв'язку із цим, враховуючи принципи судочинства, за відсутності належних доказів, суд не вбачає підстав для надання переваги доводам однієї сторони перед іншою щодо узгодженого ними кінцевого строку виконання робіт.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення штрафу відповідно до п.8.3 договору, позивач за зустрічним позовом не довів суду належними та допустимими доказами у справі, що Підрядником пропущено встановлений в договорі строк.

Крім того, відповідно до ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За пунктом 4.4.6 договору у разі відмови Підрядника від виконання зобов'язань, у тому числі від усунення виявлених недоліків, або у разі якщо Підрядник своєчасно не притупив до виконання робіт, або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, погоджений сторонами стає явно неможливим, Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати виплати штрафних санкцій та відшкодування збитків.

За твердженням позивача за зустрічним позовом Підрядник мав закінчити виконання робіт 07.12.2012 року, однак, вважаючи, що Підрядник своєчасно не розпочав та прострочив виконання робіт, Замовник тим самим не скористався правом наданим йому законом та договором, та не звертався до Підрядника з вимогами розпочати або пришвидшити виконання робіт, як і з будь-якими іншими листами, з яких би вбачалось, що Замовника не влаштовує тривалість виконання робіт Підрядником.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 849, 854 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІТАН-Д" м.Дзержинськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод" м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 84092,40грн., пені у розмірі 3008,89грн. та 3% річних у розмірі 2329,24грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод" (83049, місто Донецьк, вулиця Професорів Богословських, 15, ідентифікаційний код 00213411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІТАН-Д" (85206, Донецька область, місто Дзержинськ, вулиця Лісна, будинок 23, квартира 38, ідентифікаційний код 25101877) заборгованість у розмірі 84092,40грн., пеню у розмірі 3008,89грн. та 3% річних у розмірі 2329,24грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІТАН-Д" м.Дзержинськ Донецької області про стягнення 58864,68грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 05.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11.03.2014 року.

Головуючий суддя А.М. Осадча

Суддя О.О. Кучерява

Суддя Ю.В. Сич