Рішення

від 13.03.2014 по справі 905/665/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2014 Справа № 905/665/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Віртус», м. Донецьк

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітень В.С.», м. Донецьк

про: стягнення 11114,38 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шира О.В. - за дов. № 01/06 від 01.06.2013р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Віртус» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітень В.С.» про стягнення заборгованості за позикою у розмірі 11114,38 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ним платіжним дорученням №48 від 23.11.2010р. на рахунок відповідача було перераховано 60000,00грн. як фінансова поворотна допомога. Дану фінансову допомогу відповідач повернув частково, у зв'язку із чим за останнім утворилася заборгованість в сумі 44500,00грн., яка була стягнута з відповідача рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2013р. по справі № 905/4685/13. Позивач стверджує, що відповідач не виконав вказане рішення суду, суму позики не повернув, а також не виконав обов'язку по сплаті процентів від суми позики, тому просить суд стягнути з відповідача 3% річних від суми позики - 3182,05 грн., проценти від суми позики - 7799,67 грн. та інфляційні - 132,66 грн., всього 11114,38 грн.

Нормативно вимоги обгрунтовані статтями 15, 16, 625, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України.

На підтвердження позовних вимог надано суду платіжне доручення № 48 від 23.11.2010р. на суму 60000,00 грн., лист від 06.07.2011р. № 24, рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2013р. по справі № 905/4685/13, розрахунок ціни позову, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та довідку статистики з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті спору не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи суд виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2013р. по справі № 905/4685/13 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітень В.С." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Віртус" борг в сумі 44500,00грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн.

Вирішуючи зазначений спір господарський суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Віртус" платіжним дорученням № 48 від 23.11.2010р. перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітень В.С." фінансову поворотну допомогу у розмірі 60000,00грн.

При цьому господарський суд виходив з того, що платіжне доручення № 48 від 23.11.2010р. є підтвердженням того, що між позивачем та відповідачем договір позики на загальну суму 60000,00 грн. укладено у письмовій формі, як це визначено законодавчими актами.

Листом № 24 від 06.07.2011р. відповідач повідомив позивача, що отриману від нього поворотну фінансову допомогу у розмірі 60000,00грн. він зобов'язується повернути наступним чином: 30000,00грн. - 20.07.2011р., 30000,00грн. - 30.07.2011р.

Отримана поворотна фінансова допомога відповідачем частково була повернута, а саме: 8000,00грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №7 від 09.10.2012р., 2500,00грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №9 від 09.11.2012р., 3000,00грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №11 від 22.11.2012р., 2000,00грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №12 від 30.11.2012р. Всього відповідачем було повернуто 15500,00грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із частковим поверненням відповідачем поворотної фінансової допомоги за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складала 44500,00грн.

Розглянувши матеріали справи № 905/4685/13, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Зазначене судове рішення набуло законної сили.

У відповідності до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що факти, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2013р. по справі № 905/4685/13 мають преюдиціальний характер при вирішенні спору у справі № 905/665/14 в силу приписів статті 35 ГПК України.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно п. 1, 2 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять і відповідачем не надано доказів повного чи часткового повернення позики у розмірі 45500,00 грн. на момент прийняття рішення у цій справі.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу . Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач розрахував та просить суд стягнути з відповідача за весь період прострочення (з 01.08.2011р. по 31.12.2013р.) 3 % річних від суми позики - 3182,05 грн., проценти від суми позики - 7799,67 грн. та інфляційні - 132,66 грн., всього 11114,38 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач доводів позивача належними доказами не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Віртус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітень В.С." про стягнення 11114,38 грн., з яких 3% річних від суми позики - 3182,05 грн., проценти від суми позики - 7799,67 грн. та інфляційні - 132,66 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітень В.С." (83087, м. Донецьк, пр-т Гвардійський, б.15-а, код ЄДРПОУ 33337834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Віртус" (83017, м. Донецьк, вул. Овнатаняна, б. 16-а, оф. 901, код ЄДРПОУ 36559421) 3% річних від суми позики - 3182,05 грн., проценти від суми позики - 7799,67 грн. та інфляційні - 132,66 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписаний 13.03.2014р.

Суддя Н.В. Величко

надруковано 3 прим.:

1 - справу

2 - сторонам