Постанова

від 25.02.2014 по справі 805/1809/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р. Справа №805/1809/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю представників:

позивача - Леонова І.Е.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Семейкіно» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12 785,69 грн., -

в с т а н о в и в :

У лютому 2014 року Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Семейкіно» (далі - відповідач, ТОВ «Торговий дім «Семейкіно») про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12 785,69 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом 30 грудня 2013 року за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 12 785,69 грн., у тому числі за основним платежем - 11 111,40 грн., за штрафними санкціями - 1 516,75 грн., яка виникла на підставі самостійно нарахованого платником податків зобов'язання по декларації № 9037046927 від 01 травня 2013 року та податкового повідомлення-рішення № 0002771501 від 21 травня 2013 року, що прийнято на підставі акту перевірки від 20 травня 2013 року № 1136/15-2/37544867. Позивач вказав, що ним були прийняті заходи на погашення наявної суми податкового боргу, проте вони не призвели до погашення відповідачем зазначеної суми боргу. У зв'язку з чим, посилаючись на вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12 785,69 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду на 10 год. 00 хв. 25 лютого 2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, але про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений судом належним чином (арк. справи 29), причин неявки суду не повідомив, уповноваженого представника до суду не направив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав.

Як вбачається з частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач, ТОВ «Торговий дім «Семейкіно» (ЄДРПОУ 37544867, адреса: 83008, Донецька область, м. Донецьк, вул. Югославська, буд. 26 В) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 11 лютого 2011 року, про що державним реєстратором зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 266 102 0000 038090 що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А 01 № 714946 (арк. справи 14), а також довідкою АА № 702647 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (арк. справи 13). Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідач з 14 лютого 2011 року узятий на облік в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, правонаступником якої є позивач, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій за № 24754 (арк. справи 17).

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

21 червня 2013 року відповідачем надано до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого збільшено суму податку на додану вартість за декларацією від 01 травня 2013 року № 9037046927 від 01 травня 2013 року на 5 292,00 грн. (арк. справи 23).

Крім цього, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 21 травня 2013 року на підставі акту перевірки № 1136/15-2/37544867 від 20 травня 2013 року (арк. справи 19-22) позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002771502, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 583,75 грн. (арк. справи 18), з яких за основним платежем у сумі 6 067,00 грн., за штрафними санкціями - 1 516,75 грн., яке отримане відповідачем 21 травня 2013 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення (арк. справи 18).

Будь-які докази оскарження наведеного податкового повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку відповідачем суду не надано, а судом такі обставини не встановлені.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як вбачається із картки особового рахунку платника податку, останньому контролюючим органом нарахована пеня за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань у розмірі 157,54 грн. (арк. справи 32-35).

З урахуванням викладеного, за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 12 785,69 грн., у тому числі за основним платежем - 11 111,40 грн., за штрафними санкціями - 1 516,75 грн., що також підтверджується відомостями зворотнього боку облікової картки платника податків (арк. справи 32-35).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках.

Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

24 липня 2013 року позивачем прийнята податкова вимога № 310-19, яка направлена на адресу відповідача рекомендованим поштовим повідомленням, але повернулась на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 10).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 24 липня 2013 року (дата формування податкової вимоги) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Семейкіно» мало податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 310-19 від 24 липня 2013 року є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважаються відкликаною не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги позивачем про стягнення з рахунків відповідача коштів в сумі 12 785,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Семейкіно» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12 785,69 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Семейкіно» (код ЄДРПОУ 37544867) відкритих у банківських установах податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 12 785,69 грн. (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят п'ять грн. 69 коп.) на користь Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 143 а).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 лютого 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена 28 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.