Постанова

від 25.02.2014 по справі 805/1535/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р. Справа №805/1535/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:50

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Дворникова М.С., за участю секретаря судового засідання Пидоненка Д.А., представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача-1 Прядченко К.В., відповідача-2 Примостка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_5 до управління Держземагентства в Ясинуватському районі Донецької області, державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства в Ясинуватському районі Донецької області Примостка Олександри Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_5, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Держземагенства в Ясинуватському районі Донецької області про зобов'язання здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0699 га, розташованої по АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоїти кадастровий номер земельній ділянці ОСОБА_5, відкрити поземельну книгу та внести відомості до неї у встановленому об'ємі і порядку щодо земельної ділянки ОСОБА_5, зробити позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до пункту 2 пункту 75 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 щодо земельної ділянки ОСОБА_5

В обґрунтування позову зазначив, що після подачі ним виготовленої технічної документації із землеустрою, у тому числі обмінного файлу - електронного файлу уніфікованої форми для обміну інформацією, яка використовується під час ведення Державного земельного кадастру і виконання топографо-геодезичних робіт, робіт із землеустрою та оцінки земель, державному кадастровому реєстратуру в управління Держземагенства в Ясинуватському районі для проведення реєстрації права власності на дану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, останнім 05.08.2013 було прийнято рішення № РВ-1400013702013 про відмову ОСОБА_5 у державній реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з причини накладення контурів різних земельних ділянок одна на одну, тобто знаходження в межах земельної ділянки позивача земельної ділянки громадянки ОСОБА_6, яка є власником земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2, тобто ділянки, яка не має в натурі (на місцевості) із земельною ділянкою позивача суміжної межі.

Позивач зазначив, що таке правове становище призвело до того, що позивач, як власник земельної ділянки, не може у відповідності до чинного законодавства України здійснити державну реєстрацію права власності на дане нерухоме майно і в подальшому реалізувати свої права власності на нього.

У судовому засіданні представники позивача свої вимоги підтримали.

Представник відповідача-1 та відповідач-2 правом на надання письмових заперечень не скористались, однак усно пояснили, що відповідач-2, відмовляючи позивачу у реєстрації права власності, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема, пункту 4 частини 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр", згідно з яким підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

При цьому відповідачі визнають, що земельна ділянка ОСОБА_6 дійсно не має в натурі (на місцевості) суміжної межі із земельною ділянкою позивача, і що ця інформація була помилково занесена до Державного земельного кадастру ще до 2010 року Ясинуватським районним відділом Донецької філії центру Державного земельного кадастру (який вів Державний земельний кадастр до 01.01.2013).

Ця помилка була кваліфікована відповідачем-2 відповідно до підпункту 3 пункту 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051 (далі - Порядок № 1051) як помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою).

За словами відповідача-2, після виявлення зазначеної вище помилки, вона направила відповідне повідомлення до розробників технічної документації суміжних земельних ділянок (відомості по яких були внесені з помилками), проте, будь-яких відповідей від них не надійшло.

При цьому відповідач-2 зазначила, що навіть якщо б від розробників технічної документації надійшли документи з відповідними виправленнями, державний кадастровий реєстратор все одно не зміг би внести їх до Державного земельного кадастру, а отже і здійснити державну реєстрацію земельної ділянки позивача, оскільки на даний час відсутня технічна можливість цих дій, яка пов'язана з програмним забезпеченням, не зважаючи на те, що сама процедура достатньо чітко врегульована законодавством України (журнал судового засідання, 25.02.2014, 10:44:47 за звукозаписом).

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0699 га, розташованої по АДРЕСА_1, переданої йому у власність для ведення особистого підсобного господарства на підставі рішення виконкому Первомайської сільради від 15.09.1997 № 99/4. Право власності на цю земельну ділянку посвідчене державним актом на право приватної власності на землю від 19.12.1997, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 318.

У 2013 році зважаючи на судовий спір із суміжним землекористувачем ОСОБА_7 - власником сусіднього домоволодіння АДРЕСА_3, позивач звернувся до землевпорядної організації - Асоціації землевпорядних організацій Донецької області (Ясинуватська філія) для оформлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою отримання кадастрового номеру власної земельної ділянки і подальшої реєстрації права власності на дану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який функціонує з 01.01.2013 (а.с. 19-61).

Однак після подачі ним виготовленої технічної документації із землеустрою, у тому числі обмінного файлу - електронного файлу уніфікованої форми для обміну інформацією, яка використовується під час ведення Державного земельного кадастру і виконання топографо-геодезичних робіт, робіт із землеустрою та оцінки земель, державному кадастровому реєстратуру в управління Держземагенства в Ясинуватському районі для проведення реєстрації права власності на дану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, останнім 05.08.2013 було прийнято рішення № РВ-1400013702013 про відмову ОСОБА_5 у державній реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з причини накладення контурів різних земельних ділянок одна на одну, тобто знаходження в межах земельної ділянки позивача земельної ділянки громадянки ОСОБА_6, яка є власником земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2, тобто ділянки, яка не має в натурі (на місцевості) із земельною ділянкою позивача суміжної межі (а.с. 11-14).

З приводу усунення зазначених перешкод для державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі позивач звертався до відповідача-1 та до Головного управління Держземагентства в Донецькій області.

Так, 04.11.2013 позивач звернувся до управління Держземагентства в Ясинуватському районі та Головного управління Держземагентства в Донецькій області із заявою про врегулювання спірних питань державної реєстрації земельної ділянки позивача в Державному земельному кадастрі.

У відповідь на це звернення позивача управління Держземагентства в Ясинуватському районі направило лист від 15.11.2013 № К-14, в якому повідомило, що технічні помилки, пов'язані із невідповідним місцем розташування земельної ділянки, усуваються за згодою її власника (користувача) на підставі відповідної документації із землеустрою. Про цьому зазначено, що зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Таким чином, відповідач-1 резюмував, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки позивача неможлива без внесення змін до аналогічних відомостей щодо земельної ділянки ОСОБА_6, що здійснюється не інакше як за згодою останньої (а.с. 15).

Від Головного управління Держземагентства в Донецькій області на адресу позивача у відповідь на його звернення надійшов лист від 08.01.2014 № К-615-1/6-14, в якому констатується, що до Державного земельного кадастру внесено інформацію про земельні ділянки із кадастровими номерами: 1425585400:01:000:0362, 1425585400:01:000:0412, 1425585400:01:000:0555, 1425585400:01:000:0448, 1425585400:01:000:0734, 1425585400:01:000:0454, 1425585400:01:000:0534, які розташовані поруч із земельною ділянкою позивача. Крім того, вказується, що внесені до Державного земельного кадастру відомості про межі зазначених вище земельних ділянок не відповідають картографічній основі Державного земельного кадастру (ортофотопланам) та фактичному їх місцю розташування, що також підтверджується наявною в архіві управління Держземагентства в Ясинуватському районі документацією із землеустрою.

До того ж повідомлено, що з метою розв'язання ситуації, що склалася, розробникам документації із землеустрою щодо вищезазначених земельних ділянок ТОВ «ІКС «Терра», ТОВ «ПВК Геотехнології» та ТОВ «ПВП «Спецпроект» управлінням Держземагентства в Ясинуватському районі направлено листи про вжиття заходів щодо виправлення помилок у документації із землеустрою, що стала підставою для внесення до Державного земельного кадастру помилкових даних про місце розташування земельних ділянок (а.с. 16-18).

З пояснень учасників процесу судом встановлено, що будь-яких відповідей від розробників технічної документації на зазначені вище листи відповідача-1 не надходило. Третя особа у справі ОСОБА_6, за твердженнями представника позивача, взагалі не має наміру вирішувати дане питання, у зв'язку з чим позивач вважає, що цей спір може бути вирішений виключно в судовому порядку.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з такого.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлює Закон України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон).

Статтею 3 цього Закону передбачено обов'язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти.

Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону (ч. 3 ст. 5 Закону).

Таким є Порядок № 1051.

Згідно з п. 151 цього Порядку у разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 36 та виправляє зазначену помилку відповідно до пунктів 140 - 148 цього Порядку.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно їх до повноважень.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Зазначене вище правова норма, яка допускає можливість перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру за відсутністю згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення помилок, стосується випадків, коли відбувається перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

Однак враховуючи обставини справи та приписи ч. 7 ст. 9 КАС України, суд вважає можливим застосувати цю норми до спірних правовідносин за аналогією.

При цьому суд враховує, що наявність технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, яка перешкоджає державній реєстрацію земельної ділянки за позивачем, визнається відповідачами в повному обсязі та підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідачем-2 надано роздруківку з автоматизованої системи Державного земельного кадастру, яку долучено до матеріалів справи (а.с. 70).

За допомогою цієї роздруківки відповідач-2 в судовому засіданні пояснила, що третя особа у цій справі - ОСОБА_6 - дійсно є власником земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2, яка не має в натурі (на місцевості) із земельною ділянкою позивача суміжної межі.

Інша земельна ділянка, межі якої перетинаються з межами ділянки позивача за цією роздруківкою, належали ОСОБА_7 на підставі державного акта, який був скасований рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25.07.2012 у справі № 2/0555/14/2012, яке набрало законної сили 11.09.2012 (а.с. 33).

Отже, на даний час в межах земельної ділянки позивача інші земельні ділянки або її частини відсутні.

Той факт, що відповідач-2 не може внести відповідні виправлення через вади програмного забезпечення Державного земельного кадастру, суперечить встановленим статтею 3 Закону принципам Державного земельного кадастру, зокрема: обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються, а також документування всіх відомостей Державного земельного кадастру. Це, у свою чергу, обмежує право власності позивача на земельну ділянку, що свідчить про неправомірність дій відповідача-2.

Стосовно доводів відповідачів про те, що вони не є адміністраторами Державного земельного кадастру суд зазначає таке.

В силу ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У наведеній статі на законодавчому рівні розкрито та надано можливість адміністративним судам застосовувати принцип верховенства права як сукупність засад, положень та ідей - вимог, що ґрунтуються на природних правах особи та її автономії відносно держави. Даний принцип має пріоритет над усіма нормативними актами (документами) та повинен знаходити втілення у діяльності всіх гілок влади.

Це означає, що рішення, дії або бездіяльність можуть відповідати закону і бути вчинені в межах повноважень суб'єктом владних повноважень, але якщо вони порушують права, свободи чи законні інтереси заявника, то такі рішення, дії або бездіяльність є неправомірними.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зобов'язання відповідача-2 здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0699 га, розташованої по АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 автоматично тягне за собою присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, відкриття поземельної книги, внесення до неї відомостей у встановленому об'ємі і порядку щодо земельної ділянки, встановлення позначки про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до пункту 2 пункту 75 Порядку № 1051, а тому не потребує судового рішення.

У зв'язку з цим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині визнання неправомірним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства в Ясинуватському районі Донецької області № РВ-1400013702013 від 05.08.2013 про відмову ОСОБА_5 у державній реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та зобов'язання відповідача-2 здійснити державну реєстрацію земельної ділянки позивача.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Беручи до уваги викладете та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства в Ясинуватському районі Донецької області № РВ-1400013702013 від 05.08.2013 про відмову ОСОБА_5 у державній реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Зобов'язати державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства в Ясинуватському районі Донецької області Примостка Олександру Сергіївну здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0699 га, розташованої по АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_1, виданий Ясинуватським РВ УМВС України в Донецькій області 24.04.1997) судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 коп.

Повний текст постанови складено 03 березня 2014 року.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня її отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дворников М.С.