Постанова

від 25.02.2014 по справі 805/1969/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р. Справа №805/1969/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:06

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Заднепровської В.О.

за участю представника позивача Поскрьобишева Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Новоазовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діабаз сервіс» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 101433,09 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Новоазовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діабаз сервіс» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 101433,09 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб та по податковим повідомленням-рішенням, які є узгодженими і суми пені у відповідача виникла податкова заборгованість у загальному розмірі 101433,09 грн. Податкові зобов'язання виникли відповідно до податкових декларацій, які є узгодженими з моменту їх подання та податкових повідомлень-рішень, які є узгодженим на дату подання позову до суду і пені нарахованої на суму боргу. Працівниками ДПІ здійснювались заходи з питань погашення податкового боргу. Проте до теперішнього часу податковий борг у добровільному порядку підприємством не погашено, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку.

Просить суд стягнути кошти з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Діабаз сервіс» (код ЄДРПОУ 33949898, юридична адреса: 87516, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Перемоги, буд.25) заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 101433,09 грн. на рахунок №33217812700318, МФО 834016, ГДКУ в Донецькій області, банк одержувач УДК у Новоазовському районі, ОКПО 34686825.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діабаз сервіс» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 20 грудня 2005 року, номер запису про державну реєстрацію 12741020000003705, ідентифікаційний код юридичної особи 33949898, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.5), довідка з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.6), перебуває на податкову обліку у Державній податковій інспекції в Орджонікідзевському районі м.Маріупольз 23 серпня 2007 року за №1487 (а.с.7).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Діабаз сервіс» надані до позивача податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31 січня 2011 року, якою нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011 рік у загальній сумі 112419,95грн., у тому числі щомісячно починаючи з січня 2011 року у сумі 9368,32 грн. та з лютого по грудень 2011 року у сумі 9368,33 грн. (а.с.9), за 2012 рік від 17 лютого 2012 року, якою нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 рік у загальній сумі 112419,95грн., у тому числі щомісячно починаючи з січня 2011 року у сумі 9368,32 грн. та з лютого по грудень 2011 року у сумі 9368,33 грн. (а.с.12) та за 2013 рік від 13 лютого 2013 року, якою нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2013 рік у загальній сумі 112419,95грн., у тому числі щомісячно починаючи з січня 2011 року у сумі 9368,32 грн. та з лютого по грудень 2011 року у сумі 9368,33 грн. (а.с.15). Граничний термін сплати щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем податкове зобов'язання самостійно повністю не сплачено, що призвело, до виникнення податкового боргу заявленому до стягнення у розмірі 97307,12 грн.

Податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23 серпня 2011 року №0003021500, №0003031500, від 10 травня 2011 року №0002011500/0, якими на підставі ст. 126 ПКУ нараховані штрафні санкції у розмірі 1871,73 грн., 936,83 грн. та 936,34 грн. відповідно, та які отримані відповідачем особисто, про що є відповідні відмітки на корінці податкових повідомлень-рішень (а.с.18,19).

Також згідно зворотного боку облікової картки платника податків по орендній платі з юридичних осіб станом на 30 січня 2014 року рахується сума пеня у розмірі 381,17грн. (а.с.36).

Але відповідачем зазначені суми податкового зобов'язання, штрафних санкцій і пені самостійно не сплачені, у зв'язку з чим виник податковий борг, про що свідчить зворотній бік облікової картки платника податків по орендній платі з юридичних осіб станом на 30 січня 2014 року у сумі 101433,09 грн. (а.с.36)

Відповідно до ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В п.285.2 ст.285 кодексу базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно ст.286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись п.286.2 ст.286 цього кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 сти.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні встановлено, що податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному чи в судовому порядку не оскаржувалися.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 кодексу передбачено, у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

В п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу зазначено, у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу податковим органом відповідачу була відправлена податкова вимога від 13 липня 2011 року №93, яка була отримана відповідачем, про що є відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.20,21).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, про що свідчать матеріали справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Новоазовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діабаз сервіс» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 101433,09 грн. - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Діабаз сервіс» (код ЄДРПОУ 33949898, юридична адреса: 87516, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Перемоги, буд.25) заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 101433,09 грн. на рахунок №33217812700318, МФО 834016, ГДКУ в Донецькій області, банк одержувач УДК у Новоазовському районі, ОКПО 34686825.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 25 лютого 2014 року в присутності представника позивача.

Постанову у повному обсязі складено 03 березня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.