Рішення

від 11.03.2014 по справі 906/220/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" березня 2014 р. Справа № 906/220/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Орфєєва Ю.І. (довіреність №7/1-199 від 14.01.14.)

від відповідача: Лічний С.В. (довіреність №25/126 від 24.01.14.)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області (м. Житомир)

до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м. Житомир)

про стягнення 170673,00 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 170673,00грн. боргу за надані послуги з охорони по договору №79/13/Ж від 17.01.13.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов Управління Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області визнав, просив розстрочити виконання рішення суду строком на 4 місяці рівними частинами.

Представник позивача не заперечив проти розстрочення виконання рішення суду строком на 4 місяці.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2013 року між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області (позивач) та Комунальним підприємством "Житомирводоканал" (замовник/відповідач) укладено договір №79/13/Ж на охорону об'єктів КП "Житомирводоканал", за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з охорони та обслуговування технічних засобів охоронної сигналізації, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги.

За п.2 розділу 2 договору, оплата за охорону здійснюється щомісячно платіжними дорученнями, що здаються в установу банку не пізніше 10 днів до початку наступного місяця.

01.02.14 сторони підписали Акт зняття з-під охорони КП"Житомирводоканал" (а.с.23).

Внаслідок неналежного виконання умов договору у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, що станом на 01.02.14 становить 170673,00грн. та підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками Актами звірки взаємних розрахунків (а.с.39-42).

21.02.14 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість, однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення (а.с.43).

Відповідач не заперечує наявності у нього заборгованості перед позивачем в заявленій сумі.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 170673,00 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідач подав клопотання, в якому просив розстрочити виконання рішення суду на 4 місяці рівними частинами посилаючись на важкий фінансовий стан, на підтвердження чого надав звіт про фінансовий результат за 2013 рік, який викликаний арештом коштів підприємства на всіх банківських рахунках, що в свою чергу призвело до неможливості проведення розрахунків з позивачем, в результаті чого утворилася заборгованість. Наразі арешт з рахунків підприємства знято, що дає можливість сплатити заборгованість, однак вважаючи на вкрай важкий фінансовий стан підприємства, борг не може бути погашено одразу.

Стаття 83 ГПК України, надає господарському суду право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України",вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках.

Враховуючи те, що:

- заборгованість відповідач є порівняно великою;

- відповідач є державним підприємством та у ситуації що склалася в країні перебуває у скрутному фінансовому становищі;

- на даний час відповідач веде господарську діяльність і є можливість розрахуватись невеликими частинами;

- позивач не заперечує щодо розстрочки боргу,

господарський суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці рівними частинами по 42668,25грн. починаючи з 01.04.14.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (10005,м.Житомир, вул.Черняховського,120; код 03344065) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області (10003,м. Житомир, провулок Львівський,4; код 08596877) - 170673,00грн. боргу, 3413,46грн. судового збору.

Розстрочити виконання рішення господарського суду в частині стягнення боргу в сумі 170673,00грн. на чотири місяці шляхом сплати до 1-ого числа кожного місяця по 42668,25грн. починаючи з 01.04.14.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу