Рішення

від 04.03.2014 по справі 919/96/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року справа № 919/96/14

За позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"

(вул. Т. Шевченка/ вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01004)

в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (пр. Перемоги, 26, м. Сімферополь, АР Крим, 95034)

до приватного підприємства "Криміндустріал"

(вул. Вакуленчука, 36, м. Севастополь, 99053)

про стягнення заборгованості у розмірі 70 705,00 грн,

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача - Чеботарьової Н.О., довіреність №125/11.5.2 від 30.03.2013;

представник відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до приватного підприємства "Криміндустріал" про стягнення заборгованості у розмірі 70 705,00 грн, з яких: 53 900,00 грн - заборгованість по кредиту, 15 205,86 грн - заборгованість по сплаті процентів, 418,34 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 888,69 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 95,13 грн - 3% річних за прострочення сплати кредиту, 201,38 грн - 3% річних за прострочення сплати процентів, 0,83 грн - інфляційні витрати.

Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 526, 536, 610, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтю 193, 232 Господарського кодексу України обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №136.12/12-М-545 від 22.11.2012.

Ухвалою від 22.01.2014 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.02.2014.

В ході судового розгляду 11.02.2014 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач уточнив позовні вимоги, та пояснив, що сума заборгованості складає 70 705,00 грн з урахуванням того, що інфляційні втрати у зв'язку з простроченням сплати процентів за період з 19.06.2013 по 20.12.2013 становлять суму (-) 5,23 грн (а.с. 54).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала з викладених у ньому підстав.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 22.01.2014 не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями від 16.01.2013), в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернуто підприємством зв'язку із відміткою про закінчення терміну зберігання, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно інформації з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місце знаходження відповідача є вул. Вакуленчука, буд. 36, м. Севастополь, 99053.

Оскільки ухвали суду надсилалися відповідачу за юридичною адресою, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідач не скористався правом, наданим його статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами, що також узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством "ВТБ БАНК" в особі Заступника Відділення "Севастопольське" ПАТ «ВТБ БАНК», правонаступником якого є відділення "Кримська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", що підтверджується новою редакцією статуту товариства, (далі - Позивач, Банк) та приватним підприємством "Криміндустріал" (далі - Відповідач, Позичальник) було укладено кредитний договір №136.12/12-М545 (далі - Договір), на підставі якого Банк зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти (далі Кредит) в порядку та на умовах визначених цим Договором, а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Банку Кредит, а також сплатити Проценти за користування Кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що визначені цим Договором (а.с. 8-11).

Згідно з пунктом 3.1. Договору сума кредиту дорівнює 53 900,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2. Договору позичальник зобов'язаний повернути Кредит в повному обсязі 21.11.2016 року, або достроково у випадках, передбачених цим Договором.

Згідно пунктом 3.3. Договору проценти за користування кредитом нараховуються Банком за процентною ставкою у розмірі 33 % річних. Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні цього Договору, встановили, що розмір визначених у цьому пункті Процентів може змінюватись шляхом укладання договору про внесення змін до цього Договору у випадку та у порядку встановленому пунктом 5.2.6. цього Договору.

Як вбачається з пункту 3.4. Договору, спосіб повернення кредиту та сплати процентів - щомісячне повернення кредиту відповідно до Графіка повернення кредиту (а.с. 13). Ануїтетні платежі - регулярні рівні щомісячні платежі, що направляються на виконання зобов'язань за цим Договором, а саме повернення суми кредиту і сплати Процентів які розраховуються таким чином, що в кінці строку Договору за умови виконання зобов'язання Позичальником заборгованість повністю погашається.

Дата списання Банком платежів - 28 число кожного місяця (пункт 3.5 Договору).

Відповідно пункту 4.1. Договору за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку Проценти у розмірі зазначеному до цього Договору або у розмірі, який змінений відповідно до пункту 3.3. та/або пункту 5.2.6 цього Договору.

Проценти за користування Кредитом за поточний місяць нараховуються двічі на місяць: 27 числа та в останній робочий день кожного місяця. Період за який сплачуються Проценти з 28 (включно) попереднього місяця по 28 число (включно) поточного місяця (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.5. Договору, нарахування Банком процентів за користування Кредитом здійснюється щомісячно з дати надання Кредиту до дня повного його повернення (день повернення не враховується) на залишок фактичної заборгованості за Кредитом, за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом.

Згідно з пунктом 4.6. Договору, повернення Кредиту та сплата процентів за Кредитом здійснюється щомісячно згідно з Графіком: в якому сума щомісячного ануїтентного платежу, розраховується таким чином, що протягом строку кредитування, вказаного в пункті 3.2. цього Договору, шляхом договірного списання коштів з Рахунку Позичальника відповідно до чинного законодавства України.

У разі невиконання Позичальником зобов'язань за Платежем в строки, встановлені Графіком, вони вважаються простроченими. За наявності прострочення виконання зобов'язань Позичальником за Договором, розмір Платежу збільшується на суму неустойки та інших платежів (якщо таки та/або мають матимуть місце), у т.ч. відшкодування витрат та збитків Банку, пов'язаних за неналежним виконанням Позичальником умов цього Договору (пункт 4.10. Договору).

Виходячи з пункту 5.2.1. Кредитного договору позивач має право відмовити позичальнику в наданні кредиту або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та виконання всіх зобов'язань за договором у випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України, зокрема невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами цього Договору.

В пункті 5.3.1. Договору зазначено, що позичальник зобов'язаний сплатити комісійну винагороду, повернути позивачу отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором.

Відповідно до пункту 8.11. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою банку та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з цим договором в повному обсязі.

Як зазначає позивач, з його боку умови договору було виконано та надано відповідачу кредит у сумі 53 900,00 грн. Позичальник, в свою чергу, порушив прийняті на себе зобов'язання, з 22 листопада 2012 року не здійснює повернення кредитних коштів згідно умов, передбачених Договором.

Згідно з пунктом 5.3.6 Договору позичальник зобов'язаний повністю здійснити дострокове повернення кредиту, у випадках, передбачених п. 5.2.1 Кредитного договору протягом 30 календарних днів з дати відправлення Банком відповідної вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2013 позивачем було надіслано на адресу відповідача лист-вимогу №383 (вих. №1243/200-2 від 22.10.2013) щодо повернення всієї суми кредиту та сплати штрафних санкцій протягом 30 календарних днів від дати відправлення цього повідомлення (а.с.24), проте зобов'язання за Договором з боку відповідача виконані не були, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Відповідно до стаття 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пункт 1 частини першої. статті 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав свій обов'язок по Договору щодо надання позичальнику кредитних коштів. Згідно Меморіального ордеру № 33506 від 22 листопада 2012 року позичальник отримав кредит на суму 53 900,00 грн (а.с. 15).

Як вбачається з матеріалів справи, позичальником допущені істотні порушення умов Договору - порушено графік погашення заборгованості.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за кредитним договором, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що сума кредиту відповідачем не була погашена у повному обсязі, вимоги про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 53 900,00 грн та заборгованості по сплаті процентів за період з 22.11.2012 по 30.09.2013 у розмірі 15 205,86 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 418,34 грн - пені за несвоєчасну сплату кредиту, 888,69 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів, 95,13 грн - 3% річних за прострочення сплати кредиту, 201,38 грн - 3% річних за прострочення сплати процентів, 0,83 грн - інфляційних витрат у зв'язку з простроченням сплати кредиту за період з 19.06.2013 по 20.12.2013, (-) 5,23 - інфляційних витрат у зв'язку з простроченням сплати процентів за період з 19.06.2013 по 20.12.2013

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, суд вважає їх вірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за прострочення сплати кредиту у розмірі 95,13 грн, 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 201,38 грн та інфляційних витрат у розмірі 0,83 грн підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пунктом 7.1. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань щодо погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 418,34 грн - пені за несвоєчасну сплату кредиту, 888,69 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів, такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 70 705,00 грн , з яких: 53 900,00 грн - заборгованість по кредиту, 15 205,86 грн - заборгованість по сплаті процентів, 418,34 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 888,69 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 95,13 грн - 3% річних за прострочення сплати кредиту, 201,38 грн - 3% річних за прострочення сплати процентів, 0,83 грн - інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту, (-) 5,23 грн інфляційні втрати за прострочення сплати процентів.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Криміндустріал" (ідентифікаційний код 37348530, вул. Вакуленчука, буд. 36, м. Севастополь, 99053, відомості щодо розрахункових рахунків відсутні) на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі Відділення "Кримська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (пр. Перемоги, 26, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, ідентифікаційний код 14359319, МФО 321767, р/р 36193000001112 в ПАТ "ВТБ Банк" ) заборгованість за Кредитним договором №136.12/12-М545 від 22.11.2012 у розмірі 70 705,00 грн (сімдесят тисяч сімсот п'ять гривень) .

3. Стягнути з приватного підприємства "Криміндустріал" (ідентифікаційний код 37348530, вул. Вакуленчука, буд. 36, м. Севастополь, 99053, відомості щодо розрахункових рахунків відсутні) на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі Відділення "Кримська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (пр. Перемоги, 26, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, ідентифікаційний код 14359319, МФО 321767, р/р 36193000001112 в ПАТ "ВТБ Банк" ) судовий збір у розмірі у розмірі 1827,00 грн (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 11.03.2014.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

919/96/14/4160/14