Рішення

від 11.03.2014 по справі 905/820/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.2014 Справа № 905/820/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовною заявою: Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», м. Ялта

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Будінвест», м.Донецьк

про: стягнення 11 873,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Будінвест» про стягнення суми боргу за договором експлуатації берегоукріплювальних споруд № 39/13 від 18.04.2013р. у розмірі 11 873,40 грн.

Нормативно вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позову надано суду у копіях: договір № 39/13 від 18.04.2013р. з додатками, рахунок на оплату № 39/13 від 15.07.2013р., лист № 2522 від 24.07.2013р., перетензію № 3903 від 21.11.2013р., розрахунок заборгованості за договором та статутні документи підприємства.

Розгляд справи відкладався через неявку відповідача та ненадання останнім витребуваних судом документів та пояснень.

У судове засідання, що відбулось 11.03.2014р. позивач не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника через неможливість явки.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, відзиву по суті спору не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у встановленому порядку, але своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів та пояснень не надав, а також те, що судом неодноразово відкладався розгляд справи у тому числі й через неявку відповідача, суд визнає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними документами згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

18.04.2013р. між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» (управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-Будінвест», (користувач), укладений договір експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд № 39/13 (а.с.8).

Відповідно до п. 1.1 предметом договору є майно, що знаходиться на балансі управління: берегоукріплювальна споруда санаторію «Утьос» (м. Алушта), ділянка від буни № 13 (вкл.) на схід, довжиною 70 м.

За умовами цього договору, Управління, у відповідності до постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 68 від 11.03.1997р. «Про заходи по інженерному захисту берегів Чорного та Азовського морів і територій, що підпадають під вплив дій негативних природних процесів», Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по надзору за охороною праці № 32/288 від 27.11.1997 року та діючим законодавством, передає користувачу в експлуатацію майно, що зазначене в п.1.1 цього договору, а користувач перераховує управлінню кошти (плата за експлуатацію майна) на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, розмір яких визначається виходячи з норм амортизаційних відрахувань, у відповідності з діючим законодавством та витрат, пов'язаних з виробничо-господарською діяльністю управління по їх обслуговуванню (п. 1.2).

Згідно п. 1.3 договору, вказане у п. 1.1 майно передається в експлуатацію зі складанням акту технічного стану переданого майна (додаток 3) та доданням схеми розташування передаваємого майна (додаток 2), а користувач набуває права експлуатації майна з моменту набрання сили договору та при виконанні наступних умов:

1.3.1. сторони укладають договір нагляду за технічним станом передаваємого в експлуатацію майна, з метою своєчасного виявлення руйнування надводної частини берегоукріплювальних та протизсувних споруд, прогнозування можливих змін та порушень.

1.3.2. сторони укладають договір на підводне обстеження передаваємого в експлуатацію майна, з метою зпостерігання за технічним станом підводної частини гідротехнічних споруд, розподілом пляжного матеріалу у прибрежній зоні, прогнозування його подальшого руху та своєчасного виявлення руйнування для подальшого планування ремонтної подпітки штучних пляжей, як активних елементів береговогозахисту.

Відповідно до п. 3.1 договору, користувач у відповідності до п. 3.2 постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 68 від 11.03.1997 р. зі змінами, внесеними Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 25.09.2012р. № 229, перераховує управлінню плату за експлуатацію переданого у користування майна у розмірі коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, що знаходяться на балансі управління.

За перший календарний рік дії договору (2013р.) розмір передаваємих кошти складає 27 814,54 грн. без ПДВ у відповідності до додатку № 4 до договору. Грошові кошти за 2й квартал 2013р. мають бути перераховані на розрахунковий рахунок управління протягом 10 днів з дати підписання акту прийому-передачі майна (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що у наступні роки експлуатації майна користувач проводить перерахування коштів на підставі розрахунків на наступний календарний рік, наданих управлінням, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.4 договору, перерахування коштів (плата за експлуатацію) на розрахунковий рахунок управління користувач проводить самостійно на підставі рахунку-додатку до договору на поточний рік щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. При необхідності користувач може отримати рахунок в управлінні самостійно. Перерахування коштів користувач проводить в грошовій формі.

Відповідно до п. 4.2.9 договору, протягом місяця після укладення цього договору користувач зобов'язаний застрахувати на користь управління експлуатуєме майно від стихійних явищ на суму балансової вартості майна в порядку, передбаченому діючим законодавством і в той же строк надати управлінню копії страхового свідоцтва. У подальшому протягом всього строку дії договору щорічно проводити страхування майна з обов'язковим наданням управлінню копії договору страхування майна протягом 15 днів з моменту закінчення попереднього договору страхування.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та діючим законодавством.

Договір набуває законної сили з моменту підписання сторонами при виконання умов пункту 1.3 та 3.2 цього договору та діє 3 роки (п. 8.1).

Договір № 39/13 від 18.04.2013р. разом з додатками підписаний сторонами без заперечень.

Матеріали справи свідчать, що позивач передав, а відповідач прийняв без зауважень за актом приймання-передачі берегоукріплюючі споруди санаторію «Утьос» (м. Алушта), ділянку від буни № 13 (вкл.) протяжністю 70 м. на схід, у складі: буна № 13, берма, набережна, гідротехнічна стіна 10го ярусу, підпорна стіна 2-го ярусу, хвилегасну наброску з усічених тетраподів і валунів.

Як вбачається з матеріалів справи, за розрахунком коштів на 2013 рік згідно додатку сума до сплати за договором № 39/13 становила 33 377,45 грн., у тому числі за 2-й картал 2 місяці 13 днів - 9 630,65 грн. з ПДВ; за 3-й квартал - 11873,40 грн. з ПДВ, за 4 квартал - 11873,40 грн. з ПДВ.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем за прибутковим касовим ордером № 222 від 22.05.2013р. сплачено позивачу 9630,65 грн. за користування БУС 2 кв. 2013р. на підставі договору № 39/13 від 18.04.2013р.

За твердженням позивача, за відповідачем рахується заборгованість за договором № 38/13 від 18.04.2013р. у розмірі 11 873,40 грн. за 3-й квартал 2013р.

Позивачем на адресу товариства надсилалась претензія № 3903 від 21.11.2013р. щодо сплати товариством суми боргу у розмірі 11 873,40 грн., однак відповідна претензія залишилась без відповіді та задоволення. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

У зв'язку із порушенням відповідачем пункту 4.2.9 договору, а саме не проведення страхування майна, що передане в експлуатацію та не надання позивачу копії страхового документу у встановлений договором строк, позивачем на адресу відповідача надсилалось повідомлення № 2522 від 24.07.2013р. про обов'язкове виконання вимог пункту 4.2.9 договору.

На підставі невиконання відповідачем відповідних вимог договору, позивач повідомлення № 3356 від 01.10.2013р. повідомив відповідача про розірвання договору.

Предметом спору у цій справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Будінвест» суми боргу за договором експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд № 39/13 від 18.04.2013р. у розмірі 11 873,40 грн.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525 , 526 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України , якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України ).

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити санкції, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України ).

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що відповідачем не спростовано доводи позивача жодним доказом, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», м. Ялта до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Будінвест», м. Донецьк про стягнення суми боргу за договором експлуатації берегоукріплювальних споруд № 39/13 від 18.04.2013р. у розмірі 11 873,40 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Будінвест» (83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 27, оф. 221, ЄДРПОУ 32331543) на користь Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (98604, м. Ялта, вул. Горького, 30, ЄДРПОУ 03348324) борг 11 873,40 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1 827,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2014р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

2 - сторонам

(062) 387-59-08