Ухвала

від 13.03.2014 по справі 552/8825/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/8825/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/998/14

Головуючий у 1-й інстанції Божук Д. А.

Доповідач Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.,

суддів : Бондаревської С.М., Дорош А.І.,

при секретарі: Порохні А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 03 лютого 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція", т.в.о директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, збитків та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ "Мостоконструкція", т.в.о директора ТОВ "Мостоконструкція" про про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, збитків та моральної шкоди, посилаючись на те, що рішення Київського районного суду м.Полтави від 27.06.2013 року про поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відповідачми виконано не було. В звязку з чим просила стягнути з ТОВ "Мостоконструкція" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі з 28.06.2013 року по 07.12.2013 року в розмірі 12 706, 76 грн., стягнути з т.в.о директора ТОВ "Мостоконструкція" Тимошенко В.В. на користь ТОВ "Мостоконструкція" збитки, у зв'язку з невиконанням рішення суду та вимушеного прогулу у розмірі 12 706, 76 грн. та стягнути з Тимошенко В.В. на її користь моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 03 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція", т.в.о директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, збитків та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" на користь ОСОБА_1 221, 96 грн. середнього заробітку з а час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника з 28.06.2013 року по 01.07.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" на користь держави судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким її позов задовольнити повністю, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 27.06.2013 року визнано незаконними та скасовано накази №4-К від 11.01.2013 року про оголошення догани ОСОБА_1, №15-К від 14.03.2013 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера з 14.03.2013 року з підстав, передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера ТОВ "Мостоконструкція" з 14.03.2013 року. Стягнуто з ТОВ "Мостоконструкція" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.03.2013 року по 27.06.2013 року у розмірі 8101, 54 грн., 150 грн. моральної шкоди, а всього 9601, 54 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19.09.2013 року рішення Київського районного суду м.Полтави від 27.06.2013 року залишено без змін.

Згідно наказу №52-К від 02.07.2013 року ОСОБА_1 поновлено на посаді головного бухгалтера за сумісництвом, з 4-годинним робочим днем, з 14 березня 2013 року.

Відповідно до акту від 02.07.2013 року «Про відмову від підпису наказу №52 від 02.07.2013 року посадової інструкції головного бухгалтера від 02.07.2013 року, правил внутрішнього трудового розпорядку», складений в.о. обов'язку диретора Тимошенко В.В., бухгалтером ОСОБА_3, працівником ОСОБА_4, ОСОБА_1 ознайомилася з наказом №52 від 02.07.2013 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1», посадовою інструкцією головного бухгалтера ТОВ "Мостоконструкція" від 02.07.2013 року та правилами внутрішнього трудового розпорядку та відмовилася їх підписати.

Згідно актів за період з 03.07.2013 року по 07.10.2013 року головний бухгалтер ОСОБА_1 протягом робочого часу була відсутня на роботі. На адресу ОСОБА_1 надсилалися листи з ТОВ "Мостоконструкція" і були повернуті, в зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 30.10.2013 року роз'яснено рішення Київського районного суду м.Полтави від 27.06.2013 року, визначено, що ОСОБА_1, підлягає поновленню на роботі на посаді головного бухгалтера ТОВ "Мостоконструкція" з підстав, які були обумовлені її прийомом на роботу відповідно до наказу №1 від 04.04.2002 року.

07.11.2013 року наказом №96-К ТОВ "Мостоконструкція" внесено зміни в п.1 наказу №52-К від 02.07.2013 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1» шляхом викладення його в наступній редакції «Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера з 14.03.2013 року», п.3 наказу №52-К від 02.07.2013 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1» скасувати.

Таким чином, рішення суду про поновлення позивача на роботі виконано в повному обсязі 02.07.2013 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Статтею 236 цього Кодексу визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно з ч.1 ст. 237 1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, судом першої інстанції вірно проведений розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з урахування показника середньоденної заробітної плати (110, 98 грн.), як встановлено попереднім рішенням Київського районного суду м.Полтави від 27.06.2013 року, за весь час затримки з 28.06.2013 року по 01.07.2013 року та стягнуто 221, 96 грн.

Окрім того, оскільки позивачкою ОСОБА_1 не було належним чином доведено, що діями відповідачів їй було завдано моральних страждань, вона втратила нормальні життєві зв'язки, здійснювала додаткові зусилля для організації свого життя, не могла влаштуватися на роботу, суд прийшов до правильного висновку про відмову у стягненні на її користь моральної шкоди.

Разом з тим, вірно відмовлено у задоволені позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з в.о. диретора ТОВ "Мостоконструкція" Тимошенко В.В. на користь ТОВ "Мостоконструкція" збитків, у зв'язку з невиконанням рішення суду та вимушеного прогулу ОСОБА_1 у розмірі 12706,76 грн., оскільки товариство не уповноважувало позивачку на звернення до суду з даною вимогою.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Київського районного суду м.Полтави від 03 лютого 2014 року та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 03 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: С.М. Бондаревська

А.І. Дорош