Рішення

від 11.03.2014 по справі 904/190/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.14р. Справа № 904/190/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОВОЧЕВИЙ БАЗАР", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "НОВОМОСКОВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ", смт. Меліоративне, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про стягнення 31703 грн. 35 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Беляєва Т.М., представник, дов. № 2 від 08.01.2014 року

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОВОЧЕВИЙ БАЗАР" звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "НОВОМОСКОВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ" про стягнення 31 793 грн. 35 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №174 від 30.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2014 року, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 28.01.2014р.

28.01.2014р. представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі від 13.01.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відомості щодо отримання відповідачем ухвали суду в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2014р., розгляд справи відкладено на 18.02.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області №154 від 18.02.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Кармазіної Л.П. з 06.02.14р. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.13р. (протокол від 20.12.13р.) та наказом голови господарського суду Дніпропетровської області № 23-О від 24.12.13р. справу №904/190/14 передано на розгляд судді Красоті О.І.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2014 року справа №904/190/14 прийнята до провадження суддею Красота О.І., а розгляд справи призначено на 04.03.2014р.

У зв'язку з поверненням судді Кармазіної Л.П. з лікарняного, на підставі доповідної записки судді Красоти О.І. від 03.03.14р. справу №904/190/14 передано на розгляд судді Кармазіній Л.П.

Ухвалою суду від 03.03.2014р. справа №904/190/14 прийнята до свого провадження суддею Кармазіною Л.П., а розгляд справи призначено на 04.03.2014р.

04.03.2014р. представник позивача в судовому засіданні надав до матеріалів справи клопотання, яким просив долучити до справи докази повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та докази в підтвердження отримання товару від відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.43), відзив на позов до матеріалів справи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 11.03.2014р.

11.03.2014р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.57), відзив на позов до справи не надав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

11.03.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Овочевий базар» (покупець-позивач) та публічним акціонерним товариством «Новомосковський завод залізобетонних виробів» (продавець-відповідач) укладено договір купівлі-продажу №174 від 30.09.2013 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується виготовити та передати у власність покупця товар, згідно спеціального замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. (а.с.9-10)

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування товару: залізобетонні вироби, згідно специфікації яка є невід'ємною частиною договору.

Виготовлювач товару: ПАТ «Новомосковський завод ЗБВ». (п.1.3. договору)

Місцезнаходження товару: склад продавця, смт. Меліоративне, вул. Заводська № 1. (п.1.4. договору)

Відповідно до п. 1.5. договору, документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: рахунок, накладна, податкова накладна, специфікація та технічний паспорт.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що якість товару, що постачається продавцем, повинна відповідати вимогам державного стандарту або технічним умовам, які діють в Україні для даного виду товару і підтверджуються паспортом якості виробника. Продукція підлягає обов'язковому маркіруванню де повинні бути зазначені завод-виробник та дата виготовлення.

Поставка продукції здійснюється відповідно до заявки покупця та погодженого з продавцем графіка поставки. (п.3.1.договору)

Сторони узгодили, що відповідно до п.4.1. договору, ціна за одиницю товару: договірна і відображена у специфікаціях. Ціна є незмінною на суму попередньої оплати.

Загальна сума за даним договором: згідно специфікації. В суму договору не входить вартість доставки продукції. (п.4.2. договору) Вартість продукції визначається в національній валюті України. (п.5.1. договору)

Пунктом 5.2. договору визначено, що порядок оплати - попередня оплата в розмірі 100% вартості партії продукції, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 3-х днів після виставлення рахунку.

Відповідно до п.6.1. договору, прийом продукції за кількістю і якістю здійснюється покупцем на складі продавця, згідно з Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості і якості» Постанова Госарбітража №№ 6,7 від 15.08.1965р. з доповненнями і змінами від 14.11.1974р.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог договору, між сторонами було укладено специфікацію до договору, якою сторони погодили постачання товару на загальну суму 40371 грн. 38 коп. Даною специфікацією встановлено умови оплати товару - 100% передплата та строк виготовлення товару - 30 календарних днів з моменту 100% передоплати. (а.с.11)

Таким чином, граничний строк виготовлення товару встановлено до 31.10.13р. включно.

На підставі вищезазначеної специфікації позивач перерахував на рахунок відповідача грошову суму у розмірі 40371 грн. 38 коп., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №5 від 01.10.2013 року. (а.с.12)

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2013 року відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 14049 грн. 24 коп. відповідно до наявних в матеріалах справи накладної №ЖБ-001480 від 12.11.2013р. та накладної №ЖБ-001566 від 27.11.2013р., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с.53-54)

Проте, частина поставленого товару на суму 4377 грн. 78 коп. виявилась неякісною, про що відповідача було повідомлено листом № 1211/1 від 12.11.13 року, яким позивач зазначив, що стовпчики ЖСП-3,5 відвантажені відповідно до накладної №ЖБ-001480 від 12.11.13р. є неякісними у кількості 35 штук (наявні наскрізні тріщини порушена геометрія). Позивач просив відповідача направити уповноваженого співробітника підприємства для визначення кількості неякісних стовпчиків та складання акту. У даному листі, позивач зазначив, що подальше виготовлення стовпчиків є недоцільним, оскільки підприємство відповідача постачає неякісну продукцію, порушує строки поставки, чим наносить збитки підприємству позивача, позивач просив відповідача повернути на протязі 3-х днів на розрахунковий рахунок позивача частину передоплати, що залишилась. (а.с.13)

Оскільки, відповідач на зазначений лист не відреагував, позивач здійснив повернення товару відповідачу на загальну суму 4377,78 грн., про що свідчить наявна у справі накладна на повернення №ЖБ-0000002 від 27.11.2013р., яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с.50)

Враховуючи обставини справи, судом встановлено, що позивач отримав від відповідача товар на загальну суму 9671 грн. 46 коп., частина товару на загальну суму 30699 грн. 92 коп. відповідачем поставлена не була, у зв'язку з чим з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №782 від 09.12.2013 року (а.с.17-19).

На вищезазначену претензію відповідач не відреагував, грошові кошти у розмірі 30699грн. 92 коп. позивачу не повернув, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

На підставі п.8.2. договору, продавець за даним договором несе наступну відповідальність: за кожний день прострочення поставки товару, більше терміну передбаченого графіком поставки, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в термін товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 765 грн. 40 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за весь період прострочки 3% річних в розмірі 176грн. 63 коп. та індекс інфляції у розмірі 61 грн. 40 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Факт попередньої оплати за товар з боку позивача доводиться матеріалами справи.

Зобов'язання відповідача передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 ЦК України )

Ст. 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У ч. 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Судом встановлено, що матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у зв'язку з чим вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 30699 грн. 92 коп. через невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №174 від 30.09.2013 року, підтверджуються матеріалами справи, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення пені у розмірі 765 грн. 40 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

На підставі п.8.2. договору, продавець за даним договором несе наступну відповідальність: за кожний день прострочення поставки товару, більше терміну передбаченого графіком поставки, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в термін товару.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.14), з урахуванням діючого законодавства, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 765,40 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 754грн. 46 коп., оскільки при здійснені нарахування пені, позивачем було невірно визначено період прострочення зобов'язання, а саме з 31.10.2013р. по 08.01.2014р. (70 днів), тоді як потрібно нараховувати пеню починаючи з 01.11.13р. по 08.01.14р. (69 днів).

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 61 грн. 40 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с.15), доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 61 грн. 40 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.16) за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору купівлі-продажу №174 від 30.09.2013р., вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 176 грн. 63 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 174 грн. 11 коп., у зв'язку з невірним визначенням періоду нарахування 3% річних, а саме з 31.10.2013р. по 08.01.2014р., тоді як потрібно здійснювати нарахування в період прострочення починаючи з 01.11.2013р. по 08.01.2014р.

Отже, факт не виконання відповідачем зобов'язань за договором, укладеним між сторонами, щодо повернення суми попередньої оплати, встановлено судом та доведено матеріалами справи, доказів в спростування цих обставин відповідачем до справи не надано.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "НОВОМОСКОВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ" (51217, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Меліоративне, вул. Заводська, б.1, р/р260043438102 в філія «Діпроп.РУ»АТ «Банк Фінанси та Кредит», МФО 307231, код ЄДРПОУ 01033409) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОВОЧЕВИЙ БАЗАР" (49000, м.Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, б.60, кв. 185, р/р 26002050231477 в ПАТ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 37987937) основний борг у розмірі 30699 грн.92 коп., пеню у розмірі 754 грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 174 грн. 11 коп., інфляційні втрати у розмірі 61грн. 40 коп. та суму судового збору у розмірі 1826 грн. 22 коп.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 13.03.2014р.