Рішення

від 11.03.2014 по справі 901/244/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2014 Справа № 901/244/14 За позовом Приватного підприємства «Стройтехнологія»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Кримська ПМК - 238»

про стягнення 18864,78 грн

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Чупріна Г.М., довіреність № б/н від 14.11.2013, представник;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Стройтехнологія» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Кримська ПМК - 238» заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 17573,49 грн, інфляційних втрат у розмірі 105,44 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 1185,85 грн, а також суми судового збору.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №34 від 01.09.2011 щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму боргу у розмірі 17573,49 грн, індекс інфляції у розмірі 105,44 грн та 3% річних у розмірі 1185,85 грн.

У ході розгляду справи позивачем у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було надано суду заяву (вх. №901/10866/14), в якій повідомляється про допущення описки у періоді прострочення сплати заборгованості, за який відповідачу нараховані інфляційні втрати, а саме: замість періоду «з 13.10.2011 по 10.01.2014» вказано « 13.10.2013 по 10.01.2014». Вказану заяву було прийнято судом до розгляду.

Відповідач явку представника у жодне судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомляв, відзиву на позов не представив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованою кореспонденцією за вказаною у позовній заяві адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18053599 від 30.01.2014 (а. с. 39-40). Факт отримання відповідачем судової кореспонденції підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 24).

Відповідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З наведеного виходить, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи судом, однак не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 між Приватним підприємством «Стройтехнологія» (Підрядник) та Приватним акціонерним товариством «Кримська ПМК - 238» (Замовник) укладено договір підряду №34 (а. с. 9), згідно з пунктом 1.1 якого Замовник доручає та сплачує, а Підрядник виконує роботи з реконструкції водопостачання жилого комплексу «Верхня Українка» у м. Сімферополь.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 вказаного договору розрахунок здійснюється протягом 5 днів після підписання акту Ф-2. Сума договору складає з урахуванням ПДВ 147573,49 грн.

Згідно пунктів 3.1 та 3.2 договору Підрядник зобов'язаний виконати роботи з відновлення дорожнього покриття згідно наданої Замовником технічної документації у відповідності з діючими стандартами, технічними умовами та нормами у встановлені даним договором строки. Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи у 5-тиденний строк після надання Підрядником Ф-2.

Пунктом 4.1 договору визначений строк його виконання - з 01.09.2011 по 30.12.2011.

Позивачем у виконання зобов'язань за договором підряду №34 від 01.09.2011 було виконано роботи з реконструкції водопостачання жилого комплексу «Верхня Українка» у м. Сімферополь, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2011 року (а. с. 11) та актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року (а. с. 12-13). Зазначені документи підписані представниками обох сторін та скріплені печатками їх підприємств без будь-яких зауважень та претензій.

Приватним підприємством «Стройтехнологія» було виставлено Приватному акціонерному товариству «Кримська ПМК - 238» на оплату виконаних робіт рахунок-фактуру №СФ-0119 від 05.10.2011 на суму 147573,49 грн (а. с. 16).

Матеріалами справи підтверджується, що у рахунок оплати виконаних робіт відповідачем було перераховано позивачу 130000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача (а. с. 17).

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що у порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідачем не в повному обсязі оплачено вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 17573,49 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензією від 18.11.2013 за вих. №148 (а. с .18), в якій просив протягом 7 днів перерахувати суму заборгованості у розмірі 17573,49 грн на рахунок позивача, однак будь-якої відповіді або відповідного виконання зобов'язання позивач не отримав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що між Приватним підприємством «Стройтехнологія» та Приватним акціонерним товариством «Кримська ПМК - 238» виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір підряду.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем свої зобов'язання за договором виконані належним чином, однак відповідач зобов'язання щодо повної оплати здійснених позивачем робіт з реконструкції водопостачання жилого комплексу «Верхня Українка» у м. Сімферополь у порушення умов договору не виконав, у зв'язку із чим за ним станом на час розгляду справи утворилась заборгованість у розмірі 17573,49 грн.

Відповідач на день розгляду справи у суді не представив доказів погашення існуючої за ним заборгованості, доводів позивача не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення 17573,49 грн заборгованості за договором підряду №34 від 01.09.2011 підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача за період прострочення з 13.10.2011 по 10.01.2014 індексу інфляції у розмірі 105,44 грн та 3% річних у розмірі 1185,85 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не було виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором підряду №34 від 01.09.2011 щодо своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт та оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції у розмірі 105,44 грн та 3% річних у розмірі 1185,85 грн підлягають задоволенню у розмірах, заявлених позивачем.

При цьому суд погоджується із розрахунком індексу інфляції у розмірі 105,44 грн та 3% річних у розмірі 1185,85 грн, враховуючи їх розмір та період нарахування.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 11.03.2014.

Повне рішення складено 14.03.2014.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кримська ПМК - 238» (95004, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Тітова, 77, ідентифікаційний код 23444509; п/р №26005000081292 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Приватного підприємства «Стройтехнологія» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32, ідентифікаційний код 32259258; п/р №2600001178942 в КрО ЦФ ПАТ «Кредобанк» м. Сімферополь, МФО 325365) заборгованість за виконані підрядні роботи у розмірі 17573,49 грн, індекс інфляції у розмірі 105,44 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 1185,85 грн, а також 1827,00 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна