Рішення

від 11.03.2014 по справі 914/280/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2014 р. Справа № 914/280/14

За позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна», м. Львів

третя особа: Львівська міська рада, м. Львів

про: стягнення 59 007,27 грн. заборгованості за Договором № 42 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів від 05.08.2011 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор

від позивача: Малець Н.М. (довіреність №2410-10-372 від 22.01.14 р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Прокурору та представнику позивача роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 11.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна» за участю третьої особи Львівської міської ради про стягнення 670007,27 грн. заборгованості за Договором № 42 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів від 05.08.2011 року.

Ухвалою суду від 03.02.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.02.2014 року. Ухвалою суду від 18.02.2014 року розгляд справи відкладено на 11.03.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору № 42 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів від 05.08.2011 року в частині оплати наданих послуг.

Прокурор та представник позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили суд позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та прийнятій судом заяві вх. №748/14 від 17.02.2014 року про зменшення позовних вимог.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Звернення з позовом в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» прокурор Залізничного району м. Львова обґрунтовує тим, що за результатами розгляду прокуратурою Залізничного району м. Львова звернення позивача встановлено, що відповідачем допускаються порушення вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про рекламу», які завдають істотної шкоди державі. Відповідно до положень Ухвали Львівської міської ради № 567 від 22.02.2007 р. КП «Адміністративно-технічне управління» віднесено до господарських організацій, що належать до комунальної власності м. Львова, за галуззю «Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям». Відповідно до Додатку 2 Ухвали 80 % прибутку позивача підлягає зарахуванню до загального бюджету м. Львова. Відтак, невиконання відповідачем зобов'язань зумовлює ненадходження коштів у місцевий бюджет м. Львова, а відповідно, завдає шкоди територіальній громаді м. Львова та державним інтересам в цілому.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами в м. Львові здійснюється на підставі дозволів на розміщення реклами, виданих виконавчим комітетом Львівської міської ради, в порядку встановленому Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, що затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 року (Правила).

05.08.2011 року між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (Робочий орган), КП «Адміністративно-технічне управління» (Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна» (Розповсюджувач) укладено Договір № 42 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів (Договір).

Предмет договору визначений пунктом 2 Договору, відповідно до якого цей договір регулює правовідносини, що виникають між Робочим органом, Оператором та Розповсюджувачем щодо встановлення спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на території м. Львова, а також надання у тимчасове платне користування місць для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м. Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові.

Відповідно до п.3.2.1. Договору Робочий орган зобов'язується надавати Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м. Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові.

На виконання умов Договору відповідачу було надано послуги з тимчасового платного користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на загальну суму 75603,69 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами надання послуг № 93 від 31.10.2013 року на суму 18731,75 грн., № 126 від 30.11.2013 року на суму 18325,95 грн., № 135 від 31.12.2013 року на суму 19224,51 грн., № 91 від 31.01.2014 року на суму 19 321,48 грн.

Згідно з п.4.5. Договору Розповсюджувач здійснює Оператору оплату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа поточного місяця за тарифними ставками, вказаними у додатку до цього Договору.

Відповідач своїх зобов'язань щодо оплати за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій згідно умов Договору належним чином не виконував, внаслідок чого в період з 01.10.2013 року по 27.01.2014 року в нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 65566,22 грн., що підтверджується Довідкою № 2410-02-535 від 27.01.2014 року.

31.01.2014 року відповідач частково погасив наявну заборгованість на суму 8000,00 грн., що підтверджується долученою до заяви про зменшення позовних вимог банківською випискою з рахунку позивача.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 57 566,22 грн.

Окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 1441,05 грн. пені.

Відповідач доказів повного погашення боргу не подав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У відповідності до п.2.1. Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, що затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 року (Правила) договір про тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу - тристоронній договір між рекламорозповсюджувачем, робочим органом та КП «Адміністративно-технічне управління», що регулює правові відносини, які виникають у зв'язку з отриманням рекламорозповсюджувачем права на розміщення рекламного засобу, умов використання даного права та відповідальності, що виникає через недобросовісне використання даного права, розроблений на підставі затвердженого рішенням виконавчого комітету примірного договору. Підставою для його укладення є прийняття робочим органом рішення про встановлення пріоритету.

Договірні відносини сторін виникли на підставі Договору № 42 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів від 05.08.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що Розповсюджувач здійснює Оператору оплату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа поточного місяця за тарифними ставками, вказаними у додатку до цього Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем наданих позивачем послуг з тимчасового платного користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у нього виникла заборгованість у розмірі 57 566,22 грн.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що за невчасне внесення плати за користування місцем для розміщення рекламного засобу (або внесення не у повному обсязі) Розповсюджувач сплачує Оператору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.5.12. Договору сторони погодили, що термін позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій складає три роки.

Також, пунктом 5.13. Договору визначено, що сторони дійшли взаємної згоди, що нарахування штрафів та пені за цим договором не припиняється з закінченням 6-місячного терміну з моменту виникнення підстав для їх нарахування.

За прострочення виконання зобов'язань згідно з п.5.3. Договору відповідачу нарахована пеня в розмірі 1441,05 грн., що підлягає до стягнення.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 57 566,22 грн. заборгованості за Договором № 42 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів від 05.08.2011 року та 1441,05 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, корпус 4; код ЄДРПОУ 37206237; р/р 2600701150475 у ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79012, м. Львів, вул. Сахарова, 42; код ЄДРПОУ 13804591; р/р 2600700003559 в АТ «ДЕРЖ.ЕКС-ІМП.БАНК УКРАЇНИ», МФО 325718) 57 566,22 грн. основного боргу та 1441,05 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, корпус 4; код ЄДРПОУ 37206237; р/р 2600701150475 у ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) в дохід державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.03.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А