Рішення

від 11.03.2014 по справі 914/383/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2014 р. Справа № 914/383/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕМ-Оздоббуд», м. Львів

про: стягнення 14 615,00 грн. заборгованості за Договором поставки товарів № 0102/12 від 01.02.2011 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Соляр Н.М. (довіреність № 0502/02 від 05.02.2014 р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 11.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕМ-Оздоббуд» про стягнення 19 615,00 грн. заборгованості за Договором поставки товарів № 0102/12 від 01.02.2011 року.

Ухвалою суду від 07.02.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.02.2014 року. Ухвалою суду від 18.02.2014 року розгляд справи відкладено на 11.03.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору поставки товарів № 0102/12 від 01.02.2011 року в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

05.03.2014 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву вх.№1149/14 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором поставки товарів № 0102/12 від 01.02.2011 року в розмірі 14615,00 грн. у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поданій 05.03.2014 року через канцелярію суду заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 07.03.2014 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання вх.№10371/14 про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора товариства у відрядженні. Однак відповідачем не наведено поважності причин невиконання вимог попередніх ухвал суду, ненадання суду відзиву на позовну заяву та доказів у справі. Крім того, в клопотанні не міститься пояснень стосовно неможливості забезпечити явку будь-якого іншого представника товариства окрім директора. Відтак, суд відхиляє клопотання відповідача як необґрунтоване та безпідставне.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЕМ-Оздоббуд» (Покупець) укладено Договір № 0102/12 поставки товарів (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язався постачати Покупцеві товар (товарний бетон; цементний, вапняний розчин), а Покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п.1.2. Договору предметом постачання є товар, визначений у замовленнях, які узгоджуються сторонами, згідно асортименту, що пропонується Постачальником.

Згідно з п.2.2. Договору найменування, асортимент, кількість, ціна товару та послуг вказується в накладних та актах виконаних робіт, що є невід'ємною частиною даного Договору.

На виконання умов Договору Постачальник поставив, а Покупець отримав товар на загальну суму 37335,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-3009-1 від 30.09.2011 р. на суму 1510,00 грн., № РН-2609-1 від 26.09.2011 р. на суму 11320,00 грн., № РН-2009-2 від 20.09.2011 р. на суму 12580,00 грн. та № РН-2907-1 від 29.07.2011 р. на суму 11925,00 грн.

Покупець здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 12720,00 грн.

10.04.2013 року позивач направив відповідачу претензію-вимогу №1004/01 про сплату заборгованості в розмірі 24615,00 грн. погасити борг, а також листом № 1004/02 від 10.04.2013 р. направив відповідачу Акт звірки взаєморозрахунків.

06.06.2013 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією-вимогою №0606/01 про сплату заборгованості в розмірі 24615,00 грн.

27.06.2013 року відповідач надав позивачу відповідь № 01 на претензію від 06.06.2013 р. про сплату заборгованості в розмірі 24615,00 грн., в якій відповідач визнав наявну заборгованість та у зв'язку зі складною економічною ситуацією на підприємстві просив позивача розглянути питання погашення заборгованості за рахунок передання йому Підйомника будівельного вартістю 26000,00 грн. без повернення різниці в ціні.

Однак, між сторонами не було досягнути домовленості про врегулювання спору в добровільному порядку.

Як зазначив позивач в позовній заяві, 29.11.2013 року відповідачем було частково погашено борг на суму 5000,00 грн. Станом на 03.02.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 19615,00 грн.

Як вбачається з долученого позивачем до заяви (вх.№1149/14 від 05.03.2014 р.) про уточнення позовних вимог копії виписки по рахунку позивача відповідачем 18.02.2014 року було частково погашено борг на суму 5000,00 грн.

З огляду на заяву про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 14615,00 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог повністю з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

У відповідності до укладеного між позивачем та відповідачем Договору поставки товарів № 0102/12 від 01.02.2011 року позивач зобов'язався постачати відповідачеві товар (товарний бетон; цементний, вапняний розчин), а відповідач зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов даного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 37335,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором поставки, незважаючи на претензії позивача, відповідач, прийнявши поставлений позивачем товар, не здійснив повної оплати його вартості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У своїй відповіді № 01 від 27.06.2013 року на претензію позивача відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день винесення рішення у відповідача залишається непогашена заборгованість перед позивачем у сумі 14615,00 грн.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 14615,00 грн. заборгованості за Договором поставки товарів № 0102/12 від 01.02.2011 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 554, 610, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕМ-Оздоббуд» (81121, Львівська область, Пустомитівський район, с. Муроване, вул. Вокзальна, 20; ідентифікаційний код юридичної особи 34259910; р/р 2600001023625 ДЛФ АТ «Кредобанк» МФО 385372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» (79052, м. Львів, вул. Рудненська, будинок 14А; ідентифікаційний код юридичної особи 32409719; р/р 260048007 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 325570) 14 615,00 грн. заборгованості за Договором поставки товарів № 0102/12 від 01.02.2011 року та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.03.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А