Постанова

від 06.03.2014 по справі 801/7422/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2014 року 11:56 Справа №801/7422/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.

при секретарі Баценко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАС ТРЬОШ СІМФЕРОПОЛЬ»

до Кримської митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення.

за участю представників:

від позивача - Шевчук М.М. - пред-к, дов. від 10.05.2013р.

від відповідача - Луценко А.Г. - пред-к, дов. № 1517/01-70-10 від 21.02.2014р.

Алекторська Х.Ю. - пред-к, дов.№05-07/114 від 09.01.2014р.

за участю експерта Булатова К.Б. - свід-во НОМЕР_4.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АРК надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАС ТРЬОШ СІМФЕРОПОЛЬ» ( далі позивач) до Кримської митниці Міндоходів (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 12.07.2013 р.№5, №6, №4, №3, №2. Вимоги мотивовані тим,що відповідач при проведені документальної планової виїзної перевірки зробив помилкові висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства,що призвело до необґрунтованого нарахування податкових зобов'язань по ПДВ, ввізному миту, антидемпінговому миту та протиправного застосування штрафних санкцій.

Під час судового розгляду представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.09.2014р. надав заперечення на позов (вих. № 06-07/2321 від 16.09.2013р.), в яких зазначив ,що висновки, викладені у акті документальної планової виїзної перевірки , зроблені за результати наданих документів, в наслідок чого відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалами суду від 23.09.2013 року у справі призначено судову бухгалтерську експертизу та зупинено провадження по справі до одержання результатів судової бухгалтерської експертизи.

Від експертної установи 24.01.2014р. надійшов експертний висновок, повернути матеріали справи, провадження по справі було поновлено.

За клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи неодноразово відкладався для підготовки заперечень на експертний висновок, виклику експерта, витребування додаткових доказів.

У судовому засіданні 06.03.2014р. представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові ( з урахуванням пояснень на експертний висновок), запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вивчивши експертний висновок ,заслухавши представників сторін , експерта , суд

ВСТАНОВИВ

Представниками відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.04.2010р. по 01.03.2013р. , за результатами якої 17.06.2013р. складено акт №021/13/600000000/0032219535 . У висновках зазначено акту зафіксоване порушення позивачем ст.267 Митного кодексу України від 11.07.2002р. ,ст.58, ст.ст.276, 277, 278, 279 Митного кодексу України від 13.03.2012р. ст.ст.4, 8 Закону України «Про Єдиний митний тариф України», в наслідок чого занижена митна вартість товарів (база оподаткування), не сплачено у повному обсязі ввізне мито та податок на додану вартість. Вказане порушення виникло в результаті не включення до митної вартості імпортованих товарів витрат на організацію перевезення товарів у вигляді експедиторської винагороди, за ввізними митними деклараціями (ВМД)№600110000/13/001036 від 21.02.2013р., № 600110000/12/001170 від 29.03.2012 р., № 600110000/12/003390 від 23.07.2012р.,№ 600110000/12/004341 від 13.09.2012р.,№600110000/12/003274 від 17.07.2012 р..№ 600110000/11/006003 від 22.09.2011 р., № 600110000/11/004887 від 02.08.2011 р.,№600110000/11/002300 від 28.04.2011 р.,№ 600110000/11/003899 від 30.06.2011 р.,№600110000/12/001132 від 28.03.2012 р.,№ 600110000/12/001165 від 29.03.2012 р.,№600110000/12/004207 від 06.09.2012 р., № 600110000/12/002948 від 02.07.2012 р., № 600110000/12/005441 від 31.10.2012р. № 600110000/11/006138 від 28.09.2011 р.,№ 600110000/11/003656 від 22.06.2011р.,№ 600110000/11/002585 від 13.05.2011 р., № 600110000/11/001092 від 15.03.2011 р. Крім того, відповідачем також зазначено про порушення позивачем ст.4, ст.8 Закону України «Про Єдиний митний тариф України» , п.185.1 ст.185, ст.206 Податкового кодексу України та Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.04.2012р. №АД-273/2012/4423-08 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну листового флоат-скла (скла термічно полірованого) погодженням із Російської Федерації, Республіки Болгарія, Республіки Польща, Турецької Республіки, Республіки Білорусь».

Відповідачем у акті перевірки №021/13/600000000/0032219535 від 17.06.2013р. вказано, про встановлення позивачу податкових зобов'язань по ввізному миту у сумі 4405,52 грн. , по антидемпінговому миту у сумі 906,42 грн., по податку на додану вартість - у сумі 17652,91 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем 12.07.2013р. були винесені податкові повідомлення- рішення №2, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем ввізного мита з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання на суму 1548,31грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 524,92грн.; №3, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання на суму 11491,76грн. і застосовані штрафні санкції у розмірі 4192,95грн., №4, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем ввізного мита з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання в сумі 2726,68грн. і застосовані штрафні санкції у розмірі 1363,34грн; №5, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання , в сумі 6179,95грн. і застосовані штрафні санкції у розмірі 3089,98грн; №6, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання , в сумі 906,42грн і застосовані штрафні санкції у розмірі 226,61грн.

В період часу, протягом якого оформлювались позивачем наведені вище ВМД, що перевірялись відповідачем, діяли Митний кодекс України від 11.07.2002 р. ( далі МК), чинний до 01.06.2012 р., та Митний кодекс України від 13.03.2012 р., що діє з 01.06.2012р.

Відповідно до ст.267 МК митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України .

У відповідності до ч. 3 ст. 267 цього Кодексу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:

а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

б) витрати на транспортування після ввезення;

в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні.

З 01.06.2012 р. набрав чинність Митний кодекс України , у ст. 49 якого визначено,що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються , зокрема, для нарахування митних платежів ( ст. 50 Митного кодексу України).

У ст.51 цього Кодексу визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно зі ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У ст. 57 МК України вказано,що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основними та другорядними методами.Основним методом визначення митної вартості товарів, яки ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються певні витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України і витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України .

У відповідності до ч. 11 ст.58 цього Кодексу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Відповідно до ст.264 МК України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій. Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Судом встановлено ,що позивач за ВМД №600110000/13/001036 від 21.02.2013р., № 600110000/12/001170 від 29.03.2012 р., № 600110000/12/003390 від 23.07.2012р.,№600110000/12/004341 від 13.09.2012р.,№600110000/12/003274 від 17.07.2012 р..№ 600110000/11/006003 від 22.09.2011 р., № 600110000/11/004887 від 02.08.2011 р.,№600110000/11/002300 від 28.04.2011 р.,№ 600110000/11/003899 від 30.06.2011 р.,№600110000/12/001132 від 28.03.2012 р.,№ 600110000/12/001165 від 29.03.2012 р.,№600110000/12/004207 від 06.09.2012 р., № 600110000/12/002948 від 02.07.2012 р., № 600110000/12/005441 від 31.10.2012р. № 600110000/11/006138 від 28.09.2011 р.,№ 600110000/11/003656 від 22.06.2011р.,№ 600110000/11/002585 від 13.05.2011 р., № 600110000/11/001092 від 15.03.2011 р. здійснював ввезення на митну територію України товару ( скла) , придбаного на виконання умов зовнішньоекономічних контрактів, укладених з Tremko illbruck International GmbH (Німеччина) №04/01-11 від 17.01.2011р. ( додатків до нього від 01.04.2011р. №1, від 08.08.2011р. №2, від 11.12.2012р. №3), з Profilglass S.р.А. (Італія) №06/01-11 від 21.01.2011р. ( додатків до нього від 01.09.2011р. №1, від 11.12.2012р. №2), з Helmut Lingemann GmbH&Co.KG (Німеччина) №03/01-11 від 20.01.2011р.( додатків до нього від 01.09.2011р. №1, від 11.12.2012р. №2).

До матеріалів справи залучений експертний висновок № 13/13 від 24.01.2014р. судової економічної експертизи, проведеної на виконання ухвали суду від 23.09.2013р.

В експертному висновку зазначено,що за ВМД №600110000/13/001036 від 21.02.2013р., № 600110000/12/001170 від 29.03.2012 р., № 600110000/12/003390 від 23.07.2012р.,№600110000/12/004341 від 13.09.2012р.,№600110000/12/003274 від 17.07.2012 р..№ 600110000/11/006003 від 22.09.2011 р., № 600110000/11/004887 від 02.08.2011 р.,№600110000/11/002300 від 28.04.2011 р.,№ 600110000/11/003899 від 30.06.2011 р.,№600110000/12/001132 від 28.03.2012 р.,№ 600110000/12/001165 від 29.03.2012 р.,№600110000/12/004207 від 06.09.2012 р., № 600110000/12/002948 від 02.07.2012 р., № 600110000/12/005441 від 31.10.2012р. № 600110000/11/006138 від 28.09.2011 р.,№ 600110000/11/003656 від 22.06.2011р.,№ 600110000/11/002585 від 13.05.2011 р., № 600110000/11/001092 від 15.03.2011 р. позивачем ввезено товару на суму 486 896,62грн.

За твердженнями експерта позивачем укладено договір на надання експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №002/3-11 від 25.02.2011року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2), договори-доручення на надання експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №015/3-11 від 12.04.2011року і №19/3-12 від 08.05.2012року з ТОВ «КОХ ТА КАЙМАН ГМБХ» (ЕДРПОУ 37024205), договір транспортного експедирування б/н від 14.06.2011року з ТОВ «АРІТрансЕкспедішн Україна» (ЕДРПОУ 35362312), договори-доручення на надання експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №7/3-12 від 16.03.2012року і №8/3-13 від 04.02.2013року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_3) .

Предметом укладених договорів є надання суб'єктами господарювання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за замовленням позивача . Згідно до умов пунктів 3.1-3.5 зазначених договорів суб'єкти господарювання зобов'язуються укласти договори з перевізниками на перевезення вантажу за вказаним позивачем у заявці маршрутом, забезпечити подачу автотранспорту під завантаження, забезпечити відправку та одержання вантажу, своєчасно оплатити перевізникам послуги з перевезення вантажу за рахунок коштів, одержаних від ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ СІМФЕРОПОЛЬ», інформувати його про вимушені затримки транспортних засобів в путі. Згідно до умов пунктів 2.1-2.11 цих договорів позивач надає суб'єктам господарювання заявку про маршрут, вантаж, дату та адресу завантаження, фірму відправника, кордон в'їзду на митну територію України, вартість послуг перевізника, та зобов'язується забезпечити оформлення вантажних і митних документів, та сплатити цим суб'єктам вартість перевезення вантажів і послуг експедирування. Умовами пункту 4.5 укладених договорів передбачено, що вартістю послуг експедирування є різниця між сумою, отриманою від ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ СІМФЕРОПОЛЬ», і вартістю послуг перевезення, наданих перевізниками.

При цьому експертом зроблений висновок про те,що умовами зазначених вище договорів-доручення транспортного експедирування, що укладені ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ СІМФЕРОПОЛЬ» із суб'єктами транспортного експедирування, останні не здійснювали перевезення вантажу, а тільки надавали товариству послуги транспортного експедирування, тобто послуги, пов'язані з транспортуванням вантажу. Як визначено умовами цих договорів-доручення, транспортування (перевезення) вантажу здійснюють інші суб'єкти - перевізники, яким суб'єкти транспортного експедирування оплачують послуги з перевезення за рахунок коштів, отриманих від ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ СІМФЕРОПОЛЬ». Тому, за твердженнями експерта, до митної вартості ввезених ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ СІМФЕРОПОЛЬ» товарів за спірними ВМД повинні включатися понесені транспортні витрати з перевезення цих товарів та витрати на оплату послуг транспортного експедирування (експедиторська винагорода), але тільки в тій частині витрат, що понесені до пункту перетину митного кордону України.

Експерт зазначив, що з матеріалів справи та наданих до експертизи первинних документів, суб'єкти транспортного експедирування на кожний факт надання послуг виписували на користь позивача рахунки-фактури та акти приймання-передачі послуг транспортного експедирування, в яких здійснено розрахунок вартості перевезень товару з розмежуванням вартості до кордону України та територією України із зазначенням номерів транспортних засобів, а також окремий розрахунок витрат послуг транспортного експедирування (винагорода експедитора).

В той же час ,дослідивши надані позивачем договори на надання експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні,зокрема, №002/3-11 від 25.02.2011року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, договір-доручення на надання експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №015/3-11 від 12.04.2011р. з ТОВ «КОХ ТА КАЙМАН ГМБХ, оформлені з ними акти виконаних робіт, суд встановив,що позивач окремо здійснював оплату вартості експедиційних послуг. При цьому позивач не надав доказів того,що вказані експедиційні послуги надавались (в цілому або в будь-який частині) його контрагентами виключено на митній території України.

Вивчивши наведені обставини, приймаючи до уваги умови договорів - доручень на надання експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, договір на надання експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оформлені акти виконання робіт, суд вважає , обгрутнованими твердження відповідача щодо не включення до митної вартості імпортованих товарів витрат на організацію перевезення товарів у вигляді експедиторської винагороди. В наслідок чого, є правомірним нарахування позивачу податкових зобов'язань з ввізного мита у сумі 1677,84 грн. та податку на додану вартість у сумі 11472,96 грн.

Відповідачем у акті перевірки №021/13/600000000/0032219535 від 17.06.2013р. вказано, про встановлення позивачу податкових зобов'язань по ввізному миту у сумі 4405,52 грн. , по антидемпінговому миту у сумі 906,42 грн., по податку на додану вартість - у сумі 17652,91 грн. , в наслідок встановлення надлишків товару (скла), митне оформлення якого не було здійснено.

В результаті проведення експертизи було встановлено, що позивачем за період з 01.05.2011р. до 28.02.2013р. виявлені надлишки скла двох найменувань: 4мм Clear float glass (3210х2250) і 4мм SILVERSTAR Enplus (3210х2250), що зафіксовано в описах б/н від 18.05.2011р., б/н від 22.06.2011р., б/н від 27.07.2011р., б/н від 18.08.2011р., б/н від 30.12.2011р., б/н від 24.02.2012р., б/н від 20.07.2012р., б/н від 27.08.2012р., б/н від 29.12.2012р., б/н від 21.01.2013р., б/н від 18.02.2013р., та відображення операцій з оприбуткування у бухгалтерському обліку товариства цих виявлених надлишків скла. При цьому, інвентаризаційні описи б/н від 27.07.2011р., б/н від 18.08.2011р. і б/н від 20.07.2012р. містять примітки, що виявлене скло є надлишками виробництва, решті описи не містять приміток про причини появи надлишків скла.

Експертами встановлено, що згідно даних відомостей аналітичного бухгалтерського обліку позивача виявлені надлишки скла оприбутковані на баланс підприємства та зараховані на результати фінансово-господарської діяльності підприємства відображенням проводкою за дебетом рахунку 20.1 «Сировина й матеріали» (окремо за найменуванням скла 4мм Clear float glass 3210х2250 і 4мм SILVERSTAR Enplus 3210х2250) в кореспонденції з кредитом рахунків 71.8 і 71.903 «Інші доходи від операційної діяльності» у сумах, що відповідають вартості надлишків скла, зазначеної в актах інвентаризації, б/н від 18.05.2011р. в сумі 2581,76грн; б/н від 22.06.2011р. в сумі 3801,77грн; б/н від 27.07.2011р. в сумі 2538,03грн; б/н від 18.08.2011р. в сумі 4033,19грн; б/н від 30.12.2011р. в сумі 84,33грн; б/н від 24.02.2012р. в сумі 4181,40грн; б/н від 20.07.2012р. в сумі 2671,18грн; б/н від 27.08.2012р. в сумі 2113,88грн і 2231,05грн; б/н від 29.12.2012р. в сумі 1418,46грн; б/н від 21.01.2013р. в сумі 461,78грн; б/н від 18.02.2013р. в сумі 1149,81грн.

При проведені експертизи було встановлено, що згідно первинних бухгалтерських документів та відомостей бухгалтерського обліку позивача скло 4мм Clear float glass (3210х2250), код згідно УКТ ЗЕД 70052935, і скло 4мм SILVERSTAR Enplus (3210х2250), код згідно УКТ ЗЕД 70051030, яке обліковується як надлишки виробництва, було ввезено підприємством відповідно до митного режиму імпорту від фірми-нерезидента «Euroglas Polska Sp.z.o.o.» за зовнішньоекономічним контрактом №05/01/2011 від 12.01.2011р. (з додатками), з оформленням Кримською митницею митних декларацій. При цьому, ввезення скла 4мм Clear float glass (3210х2250), код згідно УКТ ЗЕД 70052935, оформлено за ВМД №600000009/2011/001872 від 12.04.2011р., №600000009/2011/001867 від 12.04.2011р., №600000009/2011/001999 від 18.04.2011р., №600000009/2011/002114 від 22.04.2011р. (Інвентаризаційний опис б/н від 18.05.2011р.);№600000009/2011/002364 від 04.05.2011р., №600000009/2011/002463 від 06.05.2011р., №600000009/2011/002564 від 13.05.2011р., №600000009/2011/002626 від 17.05.2011р. (Інвентаризаційний опис б/н від 22.06.2011р.);№600000009/2011/003603 від 20.06.2011р. (Інвентаризаційний опис б/н від 27.07.2011р.);№600110000/2012/002912 від 02.07.2012р. (Інвентаризаційний опис б/н від 20.07.2012р.);№600110000/2012/003533 від 30.07.2012р., №600110000/2012/003578 від 31.07.2012р. (Інвентаризаційний опис б/н від 27.08.2012р.). Ввезення скла 4мм SILVERSTAR Enplus (3210х2250), код згідно УКТ ЗЕД 70051030, оформлено за ВМД №600000009/2011/002829 від 23.05.2011р. (Інвентаризаційний опис б/н від 27.07.2011р.);№600000009/2011/004394 від 18.07.2011р. (Інвентаризаційний опис б/н від 18.07.2011р.);№600000009/2011/007606 від 24.11.2011р. (Інвентаризаційний опис б/н від 30.12.2011р. і б/н від 24.02.2012р.);№600110000/2012/003673 від 06.08.2012р. (Інвентаризаційний опис б/н від 27.08.2012р.);№600110000/2012/006739 від 18.12.2012р. (Інвентаризаційний опис б/н від 29.12.2012р.);№600110000/2013/000133 від 15.01.2013р. (Інвентаризаційний опис б/н від 21.01.2013р. і б/н від 18.02.2013р.).

Дослідженням експертною установою первинних бухгалтерських документів та аналітичних даних бухгалтерського обліку позивача встановлено підтвердження сплати митних платежів при ввезенні скла, яке обліковується ним як надлишки виробництва.

В порядку , передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів того,що бухгалтерський облік позивача вівся з порученням вимог чинного законодавства, а надлишки скла є товаром,що ввозився ним на митну територію України без його належного митного оформлення та сплати всіх платежів.

На підставі викладеного суд вважає, що матеріалами справи спростовуються викладені в акті перевірки №021/13/600000000/0032219535 від 17.06.2013р. твердження щодо не проведення позивачем митного оформлення товару (скла) , який рахується як надлишки виробництва, в наслідок чого не можна визнати обґрунтованим нарахування податкових зобов'язань по ввізному миту у сумі 4405,52 грн. , по антидемпінговому миту у сумі 906,42 грн., по податку на додану вартість - у сумі 17652,91 грн.

З огляду на зазначене існують підстави для скасування податкових повідомлень - рішень , що прийняти за результати вивчення акту перевірки №021/13/600000000/0032219535 від 17.06.2013р., якими нараховані податкові зобов'язання по ввізному миту у сумі 4405,52грн. , по антидемпінговому миту у сумі 906,42 грн., по податку на додану вартість - у сумі 17652,91 грн.

Відповідачем залучені до матеріалів справи запити, надіслані на адресу позивача, в яких він просив надати документи,що підтверджують митне оформлення та сплату платежів відносно скла ,яке обліковується як надлишки виробництва.

В матеріалах справи відсутні докази виконання вимог відповідача щодо надання витребуваних докумпентів, що надійшло відображення в акті перевірки №021/13/600000000/0032219535 від 17.06.2013р.

Ст.16 Податкового кодексу України визначає обов'язки платника податків , до яких , зокрема, відноситься обов'язок подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

В силу викладеного на думку суду відсутні підстави для визнання протиправними податкових повідомлень - рішень , яки прийняти за результатами вивчення акту перевірки №021/13/600000000/0032219535 від 17.06.2013р.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.03.2014 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 13.03.2014р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ

1.Позов задовольнити частково.

2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Кримської митниці Міндоходів №2 від 12.07.2013р., № 6 від 12.07.2013р., №5 від 12.07.2013р.

3. Скасувати податкове повідомлення - рішення Кримської митниці Міндоходів №3 від 12.07.2013р. в частині нарахування податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 18,80 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 6,86 грн.

4. Скасувати податкове повідомлення - рішення Кримської митниці Міндоходів

№4 від 12.07.2013р. в частині нарахування податкового зобов'язання по ввізному миту у сумі 1048,84 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 524,42 грн.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАС ТРЬОШ СІМФЕРОПОЛЬ» (м.Сімферополь, вул.. Балаклавська,68 код ЄДРПОУ 32219535) 166,26 грн. - судового збору, 8739,50 грн. - витрат на проведення експертизи.

6. В іншій частині позовних вимог - відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання повного тексту.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.