Постанова

від 06.03.2014 по справі 820/813/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 березня 2014 р. № 820/813/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Бухарєв С.В.,

відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "МЕРИДІАН" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлення-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "МЕРИДІАН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 15.07.2013 №0001142203 і №0001132203.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Компанія "Агора", ТОВ "Фірма "АЗ" та ТОВ "Будтехремонт" за період вересень - грудень 2012р., що підтверджується належним чином оформленими документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. В обгрунтування заперечень зазначив, що при прийнятті спірних рішень відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями Харківської ОДПІ Харківської області ДПС на підставі п.75.1,ст..75,п.п.78.1.1,п.78.1 т ст.78, пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, наказу від 12.06.2013 року № 574, було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Меридіан» з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за період з 01.09.2012р. по 31.01.2013р. та податку на прибуток за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 стосовно взаємовідносин з ТОВ «Будтехремонт» (код 32707256), ТОВ «Фірма «АЗ» (код 23385942), ТОВ «Компанія «Агора», за результатами якої було складено акт від 26 червня 2013 року № 1198/220/35119462.

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення:п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємству донараховано податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 702 487 грн., у т.ч. за жовтень 2012р. на суму 51921 грн., за листопад 2012р. на суму 124120 грн., за грудень 2012р. на суму 323837 грн., за січень 2013р. на суму 202609 грн.; ст..138, 139.1.9 п. 139.1 ст.139, розділу III Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємству донараховано податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 737611 грн.. у т.ч. за 4 квартал 2012 року на суму 737 611 грн.

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 15.07.13 №0001142203 про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість і застосуванню штрафних санкцій всього на суму 878108,75 грн. та від 15.07.13 №0001132203 про збільшення зобов'язань з податку на прибуток і застосуванню штрафних санкцій всього на суму 1106416,50 грн.

В мотивувальній частині акту перевірки висновки якого покладені в основу оскаржуваних рішень зазначено, що за перевіряємий період відсутні факти реального здійснення фінансово-господарських операцій підприємства ТОВ "НВП "Меридіан" з ТОВ "Компанія "Агора", ТОВ "Фірма "АЗ" та ТОВ "Будтехремонт", у зв"язку з тим, що відповідно до актів перевірок та неможливості проведення зустрічних звірок даних контрагентів, не встановлено факту реального здійснення господарських операцій даних суб"єктів господарювання по придбанню та реалізації товару (послуг) за вказаний період.

Суд зазначає, що відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між Позивачем (покупець) і ТОВ "Компанія "Агора" (продавець) був укладений Договор №2 від 01.03.12р. на купівлю комплектуючих для контрольно-вимірювального обладнання. Протягом 2010-2012 рр. Позивач закуповував у цього постачальника товари аналогічного асортименту.

Поставка товару (детектори типу ДУГ) підтверджується виданими продавцем видатковою накладною №41 від 29.11.12 і податковою накладною №3 від 29.11.12р. За умовами п.2.4. Договору поставка товару здійснювалася продавцем на склад покупця (Харківський р-н, с.Комунар, вул. Безлюдівська, 6), де його прийняв директор з вироб.робіт ОСОБА_1 (довіреність №1070 від 29.11.12р.

Також, між Позивачем (покупець) і ТОВ "Фірма "АЗ" (продавець) був укладений Договор №7 від 01.03.12 (дод.10) на купівлю комплектуючих для контрольно-вимірювального обладнання.

В листопаді 2012 Позивач отримав партію товарів (пристрої типу УПЕ, ТЕМ), що підтверджується наданими продавцем видатковою накладною №180 від 29.11.12 і податковою накладною №14 від 29.11.12 (дод.11,12). За умовами Договору №7 поставка здійснювалася продавцем на склад покупця (Харківський р-н, с.Комунар, вул. Безлюдівська, 6), де його прийняв співробітник Позивача ОСОБА_1 (довіреность №1073 від 29.11.12р.).

Між Позивачем (покупець) і ТОВ "БудТехРемонт" (продавець) був укладений Договір №3 від 01.03.12р. на купівлю запасних частин для протипожежного обладнання.

Поставки товару за Договором №3 здійснювалися в квітні - грудні 2012. В вересні, листопаді і грудні 2012 Позивач отримав партію товарів (балони КТ-2, сигналізатори СДУ Т-309, фотоприймачі ФМ-611), що підтверджується наданими продавцем видатковими накладними №№102,112,113,118,120-122,126-129, і відповідними податковими накладними.

За умовами Договору №3 поставка здійснювалася продавцем на склад покупця (Харківський р-н, с.Комунар, вул. Безлюдівська, 6), де його прийняв співробітник Позивача ОСОБА_1 на підставі довіреностей №№891,957,1005,1018,1058,1082,1126.

Рух вказаного товару на складі позивача підтверджується матеріальними звітами, які містяться в матеріалах справи. На дану продукцію позивачем надано копії технічної документації, яка міститься в матеріалах справи.

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, та реалізовано підприємствам України, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до витрат та податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "МЕРИДІАН" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлення-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 15.07.2013р. №0001142203 і №0001132203.

Стягнути з Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "МЕРИДІАН" (адреса: код ЄДРПОУ 35119462, с. Комунар, вул. Безлюдівська, 6, Харківська обл., Харківській р-н, 62490) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 березня 2014 року.

Суддя Панов М.М.