ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2014 року (14:44) Справа №801/1284/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,
розглянувши за участю представників позивача:
Анікєєвої Г.В., довіреність № 3 від 08.01.2014 року,
Волошиної Т.Г., довіреність № 1 від 08.01.2014 року,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Сімферопольської міжрайонної виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Века»
про стягнення 7037,10 грн. заборгованості,
Обставини справи: Сімферопольська міжрайонна виконавча дирекція відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Века» 7037,10 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у визначені законодавством строки не було своєчасно повернуто суму вартості неправомірно наданих соціальних послуг, що призвело до нарахування штрафу та пені. Однак, станом на день подання позову сума заборгованості у загальному розмірі 7037,10 грн. відповідачем не сплачена.
Представники позивача, присутні у судовому засіданні 13.03.2014 року, наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судової повістки, яка ним отримана 10.03.2014 року, що підтверджується даними офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (http://services.ukrposhta.com/barcodesingle/) за пошуковою формою «Відстеження пересилання поштових відправлень». Заперечення на позовну заяву, а також клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначені Законом України від 18.01.2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі по тексту - Закон № 2240).
Статтею 1 Закону № 2240 встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, згідно із статтею 2 Закону є: застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 цього Закону, страхувальник та страховик.
Застрахованою особою є найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Страхувальник відповідно до цього Закону - це: а) роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону; б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону.
Страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Пунктом 3 частини 1 статті 13 Закону № 2244 встановлено, що виконавча дирекція фонду здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом.
Згідно з частиною 2 статті 27 Закону страхувальник зобов'язаний, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону; допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок; надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Серед прав страховика статтею 28 Закону № 2244 визначено, зокрема право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства; порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, вимагати надання інформації про вжиті заходи;
Відповідно до частини 1 статті 30 страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2013 року позивачем проведена планова перевірка по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності ТОВ «Века», за результатами якої складено Акт №03-3-822 від 21.05.2013 року.
Проведеною документальною плановою перевіркою по коштах Фонду з 01.05.2010 року по 31.03.2013 року було виявлено, що путівка на санаторно-курортне лікування видана працівнику позивача ОСОБА_3 без довідки форми № 070/о, що й відображено в акті № 03-3-822.
Згідно висновків зазначеної перевірки встановлено:
- порушення порядку використання страхових коштів (надання соціальних послуг) (після 01.01.2011) на суму 4200 грн.
Не погодившись з зазначеним актом, позивач 23.05.2013 оку за вих. № 04/05 подав до відповідача заперечення, які залишенні без задоволення.
Відповідачем 30.05.2013 прийнято рішення № 03-05-170 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі Рішення).
Згідно зазначеного рішення відповідач керуючись ч.1 ст.21,22, п. 6 ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» вирішив застосувати до позивача фінансові санкції за порушення порядку використання страхових коштів 2100,00 грн. (50% суми неправомірно витрачених страхових коштів (вартості наданих соціальних послуг) згідно абз. 1 ч. 1 ст. 30 зазначеного Закону.
Загальна сума страхових коштів, яка в у десятиденний термін після отримання рішення підлягає перерахуванню до відповідача складає 6300,00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачем було його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.09.2013 року по справі №801/7425/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Века» залишені без задоволення.
Рішення суду обґрунтовано тим, що згідно із встановлених під час розгляду справи обставин комісія із соціального страхування позивача не мала підстав для розгляду заяви ОСОБА_3 про надання путівки без надання довідки про медичну потребу у санаторно-курортному лікуванні, та без перевірки підстав і правильності її видачі в установленому законом порядку. Таким чином, оскаржуване рішення прийняте за порушення діючого законодавства.
Ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 13.01.2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Века» повернуто апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.09.2013 року по справі №801/7425/13-а.
Згідно з ч.3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, рішення суду в адміністративній справі №801/7425/13-а є таким, що набрало законної сили.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Частиною 2 ст. 255 КАС України визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, з урахуванням приписів статей 72 та 255 КАС України обставини, встановлені в адміністративній справі №801/7425/13-а, є такими, що не потребують доказування.
Враховуючи зазначене вище, суд розглядає обставини щодо правомірності стягнення з відповідача 6300,00 грн. страхових коштів згідно з рішенням № 03-05-170 від 30.05.2013 року, як такі, що не потребують додаткового доказування.
Частиною 1 статті 30 Закону № 2244 передбачено, що за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.
Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
На підставі зазначеного, рішенням від 13.08.2013 року №03-05-231 до позивача застосовано штраф за несвоєчасне повернення 6300,00 грн. страхових коштів у розмірі 630,00 грн., а також нарахована пеня в сумі 107,10 грн.
Вказане рішення було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом та отримано останнім 16.08.2013 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення №9500018319727.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем рішення від 13.08.2013 року №03-05-231, а також докази сплати відповідачем суми штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 737,10 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 7037,10 грн.
Відповідачем в порядку статті 71 КАС України не надано суду доказів сплати заборгованості у повному обсязі.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 7037,10 грн. заборгованості, а позов таким, що підлягає задоволенню.
У судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2014 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 14.03.2014 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Века» (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська/трубаченка, 70/1) на користь Сімферопольської міжрайонної виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим (р/р 25600084373000 в ПАО КБ «Надра», м. Київ, МФО 380764, ЄДРПОУ 38430594) 7037,10 грн. заборгованості.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сидоренко Д.В.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2014 |
Оприлюднено | 17.03.2014 |
Номер документу | 37622650 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Сидоренко Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні