Постанова

від 19.02.2014 по справі 804/321/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 р. Справа № 804/321/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Букіна Л. Є., за участю: секретаря судового засідання Червяченко Д.В., представника позивача представника позивача представника відповідача представника відповідача Гогітідзе Г.Н., Красняник І.В., Фадєєв Д.С., Мормуль В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Біопром-Б» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Біопром-Б» (далі - позивач, ТОВ НВФ «Біопром-Б») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська), в якій просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.11.2013 року № 0003342220, № 0003352220.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що податковим органом складено акт від 15.05.2013 року № 1209/22-2-17/19321066 із порушенням норм чинного законодавства, зокрема, без фактичного проведення перевірки, із направленням акту перевірки позивачу із порушенням встановлених строків, та прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.11.2013 року № 0003342220, № 0003352220, оскільки зроблені в акті перевірки висновки про відсутність господарських операцій із контрагентами, проте факт вчинення господарських операцій із контрагентами підтверджуються первинними документами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «НВП Металелектромаш», ТОВ «ТВК «Базис-Трейд», а тому податковим органом правомірно зроблені висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка ОСОБА_7, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно зі ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків, в порядку, визначеному в главі 6 ПК України;

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в порядку, визначеному в главі 7 ПК України;

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (згідно глави 8 ПК України), а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом встановлено, що позивач - ТОВ НВФ «Біопром-Б» зареєстровано у Виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради, код ЄДРПОУ 19321066, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку ТОВ НВФ «Біопром-Б» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30.01.2013 року № 265/22.2-11/1932106 (т.1. а.с.18-76).

Перевірку проведено у період з 10.12.2012 року по 16.01.2013 року, з відома та у присутності директора підприємства ОСОБА_7 та головного бухгалтера підприємства Мазченко О.О.

Правомірність та порядок проведення перевірки, за наслідками якої складено акт перевірки від 30.01.2013 року № 265/22.2-11/1932106 позивачем не оскаржується.

Відповідно до акту перевірки від 30.01.2013 року № 265/22.2-11/1932106 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року № 0004671720, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020, 00 грн.

За результатами розгляду заперечень ТОВ НВФ «Біопром-Б» на акт перевірки від 30.01.2013 року № 265/22.2-11/1932106, що надійшли на адресу податкового органу 02.04.2013 року, податковим органом відповідно до вимог пп.78.1.5 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України вирішено здійснити документальну позапланову перевірку ТОВ НВФ «Біопром-Б» з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року з 10.04.2013 року.

На підставі наказу від 09.04.2013 року № 310, наказу від 23.04.2013 року №367 працівниками ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВФ «Біопром-Б» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року.

Направлення на перевірку вручено головному бухгалтеру позивача Мазченко О.О.

Правильність повідомлення про початок проведення перевірки позивачем не оскаржується.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1, ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно акту від 15.05.2013 року №1209/22-2-17/19321066, складеного за результатами перевірки, перевірку проведено у період з 10.04.2013 року по 30.04.2013 року з відома та у присутності директора та головного бухгалтера (т.1 а.с.162-188).

Разом з тим, у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, який є директором ТОВ «НВФ «Біопром-Б», пояснив, що працівниками податкового органу позапланова виїзна перевірка на підприємстві не здійснювалась, фактично була здійснена невиїзна перевірка.

Згідно п.2 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772, акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.

У зв'язку із знаходженням посадової особи податкового органу, яка здійснювала перевірку, на лікарняному, акт перевірки цією особою не підписано, проте в акті є відповідна відмітка та зареєстрований податковим органом 15.05.2013 року, у зв'язку з чим він набув статусу службового документа, якй підтверджує факт проведення перевірки (т.1 а.с.128, 199).

За результатами перевірки ТОВ «НВФ «Біопром-Б» встановлені наступні порушення:

п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року, пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135, п. 138.1, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп.138.5.2 п. 138.5, п. 138.6 ст. 138 ПК України ТОВ «НВФ «Біопром-Б» занижено податок на прибуток в сумі 3075824 грн., в т.ч. за I квартал 2011 року в сумі 362831 грн., за II квартал 2011 року в сумі 99694 грн., у III кварталі 2011 року в сумі 513690 грн., у IV кварталі 1342285 грн., у I кварталі 2012 року в сумі 752370 грн., у II кварталі 2012 року в сумі 4955 грн.;

п. 198.1 п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 ПК України ТОВ «НВФ «Біопром-Б» занижено податок на додану вартість всього у сумі 733556 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 239 грн., за лютий 2011 року в сумі 33912 грн., за березень 2011 року в сумі 20513 грн., за травень 2011 року в сумі 4576 грн., за червень 2011 року 42257 грн., за липень 2011 року в сумі 22677 грн., за серпень 2011 року в сумі 60991 грн., за вересень 2011 року в сумі 81587 грн., за жовтень 2011 року в сумі 128036 грн. за листопад 2011 року в сумі 137821 грн., за грудень 2011 в сумі 135264 грн., за січень 2012 року в сумі 20221 грн., за березень 2012 року в сумі 4762 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 07.11.2013 року № 0003342220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 3 075 825 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 469 371,25 грн.

- від 07.11.2013 року № 0003352220, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 733 556 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 295 680,5 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «НВФ «Біопром-Б» та ТОВ «НВФ «Металелектромаш» укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2011 року № 491 (т.4 а.с.4-5). Згідно цього договору Продавець (ТОВ «НВП «Біопром-Б») зобов'язується передати у власність, а Покупець (ТОВ «НВП «Металелектромаш») прийняти та оплатити товар. Згідно із п.3 умов договору доставка товару виконується силами та засобами Продавця в разі відсутності транспорту у Покупця; товар доставляється Продавцем в погодженні з Покупцем місця, що розташовані за наступними адресами: самовивіз зі складу постачальника. За поясненнями представника позивача, транспортування товару здійснювалось покупцем. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар (побутова хімія) проводились у безготівковій формі.

На думку податкового органу ТОВ «НВП «Біопром-Б» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «НВФ «Металелектромаш», оскільки під час проведення перевірки податковим органом враховано інформацію бази даних ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, згідно якої остання звітність ТОВ «НВФ «Металелектромаш» надавалась до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська з податку на прибуток за I квартал 2012 року, з податку на додану вартість за лютий 2012 року, загальна чисельних працюючих станом на 30.03.2012 року становить 1 особа, інформація щодо основних фондів відсутня.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «НВФ «Біопром-Б» та ТОВ «ТВК «Базис-Трейд» укладено договір купівлі-продажу від 30.03 2012 року № 725 (т.4 а.с.2-3). Згідно цього договору Продавець (ТОВ «НВП «Біопром-Б») зобов'язується передати у власність товар, а Покупець (ТОВ ТВК «Базис-Трейд») прийняти та оплатити товар. Згідно із п.3 умов договору доставка товару виконується силами та засобами Продавця в разі відсутності транспорту у Покупця. За поясненнями представника позивача, транспортування товару здійснювалось покупцем. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар (побутова хімія) проводились у безготівковій формі.

На думку податкового органу ТОВ «НВП «Біопром-Б» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «ТВК «Базис-Трейд», оскільки під час проведення перевірки згідно бази даних ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська остання звітність ТОВ «ТВК «Базис-Трейд» надавалась до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська з податку на прибуток за I півріччя 2012 року, з податку на додану вартість за липень 2012 року, загальна чисельність працюючих станом на 30.06.2012 року становить 1 особа, інформація щодо наявності основних фондів відсутня.

Таким чином, податковим органом зроблені висновки, що згідно податкової звітності у ТОВ «НВП «Металелектромаш» та ТОВ «ТВК «Базик-Трейд» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Також, зазначені обставини свідчать, що в господарських операціях з ТОВ «НВФ «Біопром-Б» від імені ТОВ «НВП «Металелектромаш» та ТОВ «ТВК «Базик-Трейд» діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів, договори укладені без мети настання реальних наслідків, спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків, отже є неправдивими.

Перевіркою встановлено, що операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наявних на час проведення перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

В ході перевірки податковим органом встановлено отримання коштів від ТОВ «НВП «Металелектромаш» та ТОВ «ТВК «Базик-Трейд» згідно платіжних доручень на загальну суму 6 999 000 грн., у тому числі ПДВ на суму 1 166 500 грн. Зазначені кошти, на думку податкового органу, включаються до складу валового доходу, як дохід з інших джерел і як наслідок ТОВ «НВФ «Біопром-Б» занижено валовий дохід на суму 6 999 000 грн., у тому числі за III квартал 2011 року у сумі 1 240 000 грн., у IV кварталі 2011 року у сумі 3 350 000 грн., у I кварталі 2012 року у сумі 2 395 000 грн., у II кварталі 2012 року у сумі 14 000 грн.

Таким чином, ТОВ «НВФ «Біопром-Б» не доведено факт реальності реалізації товару на ТОВ «ТВК «Базис-Трейд» та ТОВ «НВП «Металелектромаш», що призвело до заниження валового доходу на суму 6 999 000 грн.

Податковим органом під час перевірки не встановено відомості щодо реального продажу товарів, придбаних у: ПРАТ «Вінницяпобутхім», ДП Палада Україна ВАТ Концерну «Калина», ТОВ ІІ «Глобал Космед», ТОВ «Белла Трейд», ТОВ «Арнест Україна», ТОВ «Коттон Клаб Укр», , ТОВ «Сан Клін Інт», ПЗ 100 % ІІ у формі ТОВ «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В., ТОВ «Коттон Клаб Укр», ТОВ «Українські промислові ресурси», ДП «БІК «Україна», ТОВ «Біотрейд НДК».

Жодного первинного документу, який би підтверджував факт здійснення господарської діяльності з зазначеними контрагентами, зокрема, договори, податкові, видаткові накладні, на вимогу суду позивачем для долучення до матеріалів справи не надано.

Згідно акту перевірки такі порушення встановлено на підставі наданих до перевірки документів, зокрема, податкових накладних, банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ «НВФ «Біопром-Б» не здійснювало коригування валових витрат на суму повернення товару на загальну суму 1235405 грн., у тому числі за II квартал 2011 року в сумі 433500 грн., за III квартал 2011 року в сумі 270100 грн., за IV квартал 2011 року в сумі 531855 грн.

Перевіркою також встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 733556 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 239 грн., за лютий 2011 року в сумі 33912 грн., за березень 2011 року в сумі 20513 грн., за травень 2011 року в сумі 4576 грн., за червень 2011 року 42257 грн., за липень 2011 року в сумі 22677 грн., за серпень 2011 року в сумі 60991 грн., за вересень 2011 року в сумі 81587 грн., за жовтень 2011 року в сумі 128036 грн. за листопад 2011 року в сумі 137821 грн., за грудень 2011 в сумі 135264 грн., за січень 2012 року в сумі 20221 грн., за березень 2012 року в сумі 4762 грн.

Перевіркою встановлено, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ НВФ «Біопром-Б» віднесені податкові накладні від ПП «Агентство маркетингових досліджень», які не мають юридичної сили, тобто виписані з порушенням п. 201.1, ст. 201 ПК України, а саме не містять опису (номенклатуру) послуг та їх обсягу (Послуги згідно договору №114 від 02.01.2011р.) тим самим порушило п. 198.2, п. 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження сплати сум податку до бюджету України в розмирі 66 074 грн.

Слід зазначити, що позивач не оспорює встановлені перевіркою зазначені обставини, на вимогу суду не надано первинних документі, які б підтвердили факт здійснення зазначеної господарської діяльності, яка вплинула на формування податкового кредиту позивача.

З метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість для з'ясування, зокрема, таких обставин як рух активів у процесі здійснення господарських операцій, судом витребувано від позивача всі документи первинного обліку, які надавались до перевірки та підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентами, щодо яких перевіркою встановлені порушення податкового законодавства.

Щодо інших первинних документів, крім тих, що були досліджені під час проведення перевірки, представником позивача зазначено, що транспортування товару здійснювалось контрагентами позивача, а тому товарно-транспорті накладні не оформлювались. Крім того, на думку представника позивача оформлення товарно-транспортних накладних не є обов'язковим, оскільки позивач не здійснював транспортування товару.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, виходячи із наступного.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. за № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно ст.4 Закону № 996-ХІV одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником валових витрат та податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Абзац 2 п.198.6 ст.198 ПК України визначає, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Перелік та типові форми первинних документів, які підтверджують оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на склад, встановлено наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 року №193 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку сировини та матеріалів». Такими документами є: Журнал обліку вантажів, що надійшли (форма №М-1), Журнал реєстрації довіреностей (форма №М-3), Прибутковий ордер (форма №М-4), Картка складського обліку матеріалів (форма №М-12), Матеріальний ярлик (форма №М-16), Реєстр приймання-здачі документів (Форма № М-13).

На вимогу суду позивачем документи складського обліку товарів суду також не надано.

Щодо транспортування товару слід зазначити таке.

Згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568 визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобілю» від 29.12.95р. №488/346 підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у продавця і оприбуткування їх у покупця являється товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН (ТТН).

Згідно п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. №363, основним документом на перевіз вантажів являється ТТН і дорожні листи вантажного автомобілю. Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі так і для власних потреб здійснюється при наявності належним чином оформлених ТТН, які додаються до дорожнього листа.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Розділом 13 даних Правил визначені Правила здачі вантажів.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).

Таким чином, наявність товарно-транспортних накладних для підтвердження позивачем здійснення господарської діяльності щодо продажу товарів, а також докуменів складського обліку товарів, є обов'язковим.

Порядок надання платниками податків документів врегульовано статтею 85 ПК України.

Згідно п.85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Податковому органу під час проведення перевірки, а також суду під час розгляду справи такі документи не надано.

Окремі недоліки у порядку проведення перевірки, не спростовує факту вчинення позивачем порушень податкового законодавства, та не є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищевикладене, відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135, п. 138.1, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп.138.5.2 п. 138.5, п. 138.6 ст. 138 ПК України ТОВ «НВФ «Біопром-Б» занижено податок на прибуток в сумі 3075824 грн., та порушення п. 198.1 п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 ПК України, у результаті чого ТОВ «НВФ «Біопром-Б» занижено податок на додану вартість всього у сумі 733556 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто за наявності вищезазначених порушень правомірним є застосування за ці порушення до позивача штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2013 року № 0003342220, у розмірі 469371,25 грн.

З огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 07.08.2013 року № 0003342220, № 0003352220; заявлення позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача є неналежним способом захисту прав позивача, оскільки є похідною від позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та не може бути самостійною позовною вимогою, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Біопром-Б» - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 24.02.2014 року.

Головуючий суддя Л.Є. Букіна