Ухвала

від 27.02.2014 по справі 22-ц/796/512/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/512/2014 Головуючий у 1 інстанції: Неганова Н.В.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

21 лютого 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у якому просила стягнути з кожного з них по 1 411 266, 34 грн. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_6 було створено ТОВ «Голд Фрутіс і йому належало 100% у статутному капіталі товариства, що складало 37 500 грн. ОСОБА_6 запропонував їй набути статусу учасника товариства. На виконання домовленостей нею 26 липня 2010 року передано ОСОБА_6 130 000 доларів США, а 18 січня 2011 року - ще 400 000 доларів США, що підтверджується розписками. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, взяті на себе зобов'язання не виконав. Про відкриття спадщини щодо його майна вона дізналася 14 вересня 2011 року, а 17 грудня 2011 року звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_7 із заявою, що вона є кредитором померлого ОСОБА_6 Приватний нотаріус ОСОБА_7 29 грудня 2011 року повідомив їй про спадкоємців померлого - відповідачів за позовом. ОСОБА_3 03 січня 2012 року направила на адресу спадкоємців письмові вимоги про погашення боргу в місячний строк шляхом одноразового платежу, спадкоємці відмовились від повернення грошових коштів, що змусило її звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2013 року позов ОСОБА_3 було задоволено частково і стягнено на її користь з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 683 449, 71 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

14 листопада 2013 року представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказала, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на ст. 1231 ЦК України, що регламентує порядок відшкодування спадкоємцями збитків, завданих спадкодавцем. На думку апелянта, неналежне виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань не є збитками, а тому ст. 1231 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин сторін. Також апелянт вважає, що ОСОБА_3 пропустила строк звернення з вимогою до спадкоємців, так як звернулася до спадкоємців з вимогою після спливу 6 місяців з дня відкриття спадщини. Додатково апелянт зазначила, що суд першої інстанції не з'ясував чи повідомляли спадкоємці кредитора про відкриття спадщини, коли кредитор дізнався про відкриття спадщини, чи прийняли на той час спадкоємці спадщину.

У судовому засіданні представники відповідачів підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Позивач та її представник заперечували проти апеляційної скарги та просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно з письмовою розпискою від 26 липня 2010 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 130 000 доларів США для дольової участі в якості засновника ТОВ «Голд Фрутіс» з юридичним оформленням до 31.12.2010 року, що підтверджується розпискою (т.1 а.с. 6 - копія розписки).

18 січня 2011 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 400 000 доларів США для дольової участі в якості засновника ТОВ «Голд Фрутіс» з юридичним оформленням в 2011 році, що підтверджується розпискою (т.1 а.с. 7 - копія розписки).

Згідно з висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07 березня 2013 року підписи від імені ОСОБА_6, що містяться нижче рукописних текстів в розписці від 26 липня 2010 року і в розписці від 18 січня 2011 року, а також досліджувані рукописні тексти від імені ОСОБА_6 в цих розписках виконані ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 164-172).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (т.1 а.с. 69).

17 грудня 2011 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 з заявою про те, що вона є кредитором померлого ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 10 - копія заяви).

29 грудня 2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_3 про те, що спадкоємцями майна померлого ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_5, син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_4 (т.1 а.с. 11 - копія листа).

03 січня 2012 року ОСОБА_3 поштою цінними листами направила вимоги відповідачам щодо погашення заборгованості спадкодавця (т.1 а.с. 12-20), що не були виконані.

На день смерті ОСОБА_6 належало наступне майно: грошові кошти на депозитному рахунку в іноземній валюті №Б2кг 18 в сумі 100 000 євро (станом на день смерті еквівалент 1 133 120 гривень) та на картковому рахунку в іноземній валюті НОМЕР_1 в сумі 10 809,11 євро (станом на день смерті еквівалент 122 480 гривень 19 копійок), які відкриті в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», що підтверджується довідкою за №20-1/436 від 07.10.2011 року (т.2 а.с.58); 100 % у статутному фонді ТОВ «Голд Фрутіс» (ідентифікаційний код 34248012), що становить 37 500 гривень (т.2 а.с. 52-54 - витяг з реєстру); грошові кошти на картковому рахунку НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Правекс-Банк» у сумі 1 836 доларів США 24 центи, що станом на день смерті еквівалентно 14 640 гривень 34 копійки (т.2 а.с.57 - довідка банку); грошові кошти на рахунку НОМЕР_3 в ПАТ «Банк «Київська Русь» у сумі 4 134 гривні 59 копійок (т.2 а.с. 56 - довідка банку); частка у статутному капіталі ТОВ «Сучасні будівельні технології XXI століття» (код ЄДРПОУ 35618803) вартістю 27 600 грн. (т.3 а.с. 181 - витяг з реєстру); частка у статутному капіталі підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу ТОВ «Вітал-Тер» (код ЄДРПОУ 22911274) вартістю 379 074 гривні (т.З а.с. 179 - витяг з реєстру); 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, вартістю 182 000 гривень (т.3 а.с. 170 - лист Київського міського БТІ); причіп ПГМФ 8915, д.н. НОМЕР_4, вартістю 9 630 гривень, та причіп ПВ 01Б, д.н. НОМЕР_5 вартістю 3 270 гривень (т.3 а.с. 140-142 - лист ЦБДРтаАС); прогулянкове судно «Юлія», 2006 року побудови, зареєстроване у Державному судновому реєстрі України за НОМЕР_6 від 13.06.2006року, порт приписки м. Київ з двигуном Мегсигу, вартістю 136 900 гривень (т.3 а.с.168 - лист Укрморрічінспекції).

Загальна вартість майна, що залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_6 становить 2 050 349, 12 грн.

На частину майна відповідачами отримані свідоцтва про право на спадщину за законом.

Так, 28 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4 видані свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_6:

кожному на 1/3 частину вкладів з відповідними відсотками, що знаходяться на депозитному рахунку в іноземній валюті №Б2кг 18 та на картковому рахунку в іноземній валюті НОМЕР_1, які відкриті в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (т.2 а.с. 79, 83, 86), кожному на 1/3 частку статутного капіталу ТОВ «Голд Фрутіс» (ідентифікаційний код 34248012), яке знаходиться за адресою - Київська область, Поліський район, с. Млачівка, вул. Лугова, 49, що становить 12 500 гривень (т.2 а.с.77, 81, 84).

18 квітня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4 видані свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_6 кожному на 1/3 частину вкладу в іноземній валюті з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що зберігаються на картковому рахунку НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Правекс-Банк» з залишком коштів у сумі 1 836 доларів США 24 центи (т.2 а.с. 133-138), кожному на 1/3 частину вкладу з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що зберігаються на рахунку НОМЕР_3 в ПАТ «Банк «Київська Русь» з залишком коштів у сумі 4 134 гривні 59 копійок (т.2 а.с. 139-144).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст.ст. 1281-1282 ЦК України та виходив з того, що спадщину після померлого ОСОБА_6 прийняли в рівних частинах три особи - відповідачі за даним позовом, а тому кожен з них зобовязаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, тобто по 1/3 частині, що становить 683 449, 71 грн. Також суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 вчасно пред'явила вимоги до спадкоємців померлого ОСОБА_6

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме суд не належним чином визначився з характером спірних правовідносин.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Рро судове рішення у цивільній справі» встановлено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно дослідив вказані обставини і відповідно до вимог процесуального та матеріального законодавства прийшов до вірного висновку про задоволення позову.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Суд першої інстанції вірно встановив, що згідно з письмовими розписками від 26 липня 2010 року та 18 січня 2011 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у загальному розмірі 530 000 доларів США для дольової участі в якості засновника ТОВ «Голд Фрутіс» з юридичним оформленням по першій розписці до 31.12.2010 року (т.1 а.с. 6) по другій з юридичним оформленням в 2011 році (т.1 а.с. 7).

Справжність та належність підпису ОСОБА_6 стороною відповідача не оспорюється і підтверджується висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07 березня 2013 року (т. 2 а.с. 164-172).

Вимоги щодо безгрошовості прийнятих ОСОБА_6 на себе зобов'язань сторонами не заявлялись, а обставини щодо отримання коштів та використання їх ОСОБА_6 на власний розсуд не оспорювались.

Таким чином суд встановив, що ОСОБА_6 отримав у ОСОБА_3 кошти у розмірі 530 000 доларів США, а зобов'язання по юридичному оформленню дольової участі ОСОБА_3 в якості засновника ТОВ «Голд Фрутіс» у встановлені їм строки не виконав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, взяті на себе зобов'язання не виконав, а тому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права ст.ст. 1281, 1282 ЦК України для задоволення вимог позивача до спадкоємців, які згідно з вимогами закону зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Посилання апелянта на застосування судом при ухвалені рішення суду на ст.. 1231 ЦК України є безпідставними, так як суд вказану норму при ухвалені рішення не застосовував.

Щодо пропущення строку на пред'явлення вимоги, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно визначився з цим питанням і встановив дійсні обставини.

Судова колегія вважає, що до складу спадщини, як випливає зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК, входять не лише права, але також і обов'язки спадкодавця. Обов'язки спадкодавця - це договірні та недоговірні майнові зобов'язання, які в силу їх правової природи можуть бути успадковані, тобто не є невід'ємно пов'язаними з особою їх попереднього носія - спадкодавця (ст. 1219 ЦК).

Згідно зі ст. 1281 ЦК Україниспадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Судова колегія вважає, що необхідність пред'явлення кредиторами претензій до спадкоємців не означає, що кредитори зобов'язані повідомляти спадкоємців про наявність вимог до спадщини безпосередньо. Таке повідомлення може бути зроблено через нотаріальну контору, адже Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України дозволяє приймати претензії від кредиторів спадкодавця нотаріусом за місцем відкриття спадщини в строк, установлений даною статтею.

Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги (абз. 1 п 189 вказаної Інструкції).

Таким чином, суд першої інстанції вірно вважав, що шестимісячний строк для пред'явлення вимоги позивачем не пропущений, так як 17.12.2011 р. позивач звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_7 з заявою про те, що вона є кредитором спадкоємця ОСОБА_6

Враховуючи викладене судова колегія відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, так як вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 218, 303-305, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 в частині оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2013 року - відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді