Постанова

від 12.03.2014 по справі 390/254/14-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/124/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Пасічник Д. І.

Категорія - 163-1 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2014 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Ремез П.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2014 року, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, з вищою освітою, працюючої головним державним податковим ревізором-інспектором відділу доходів і зборів фізичних осіб Знам'янської ОДПІ, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2014 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн.

ОСОБА_3 визнана винною у тому, що вона працюючи на посаді головного бухгалтера ФГ «ОСОБА_4», порушила порядок ведення податкового обліку, а саме підприємством занижено за лютий 2013 року податок на додану вартість на суму 10950 грн., чим порушено п. 198.2, п.198.3 п.198.6, ст.198 та п.209.2 і п. 209.6, ст.209 Податкового кодексу України, та скоєно правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову Кіровоградського районного суду від 07 лютого 2014 року та закрити провадження по справі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому вказує на те, що є протиправними та необґрунтованими висновки акта перевірки проведеної Кіровоградською ОДПІ в період з 04 по 10.12.2013 року, про визнання фіктивними взаємовідносин між ФГ «ОСОБА_4» з його контрагентом ФГ «Врожай-2012», оскільки ОДПІ визнала нікчемним правочин по купівлі продукції у ФГ «Врожай-2012», а тому визнав доведеним факт завищення ними податкового кредиту на суму 10950 грн., посилаючись на те, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, а питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. При цьому вказує і на те, що між ФГ «Врожай-2012» та ФГ «ОСОБА_4» дійсно було укладено договір купівлі-продажу посівного матеріалу, факт поставки якого підтверджується видатковими накладними, актом списання та оплатою вартості товару, тому за результатами поставки ФГ «Врожай-2012» виписало їхньому господарству податкові накладні, які складено у відповідності до ст. 201 Податкового Кодексу України. Також вказує і на те, що на даний час акт перевірки та прийняте за його наслідками повідомлення-рішення від 27.12.2013 року № 0001532206 оскаржено господарством до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Заслухавши пояснення скаржниці ОСОБА_3, яка просила скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції вважаю, що апеляція підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, вказані вимоги закону були грубо порушенні при розгляді даної справи судом першої інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, передбачено настання відповідальності за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 695702 від 17.12.2013 року, який складено відносно ОСОБА_3, встановлено, що остання працюючи на посаді головного бухгалтера ФГ «ОСОБА_4», вчинила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, чим порушила п. 198.2, п.198.3 п.198.6, ст.198 та п.209.2 і п. 209.6 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено за лютий 2013 року податок на додану вартість на суму 10950 грн., (акт перевірки від 17.12.2013 року №148/11-23-22-06/31754614), чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (а.с.3).

З матеріалів справи вбачається, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Фермерського господарства ОСОБА_4, яка проводилась з 04.12.2013 року по 10.12.2013 року з питань дотримання вказаним господарством вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФГ «Врожай-2012» (код за ЄДРПОУ 38164790) за лютий 2013 року, було складено акт № 148/11-23-22-06/31754614 від 17.12.2013 року, в якому зазначено, що вказана перевірка проводилась у приміщенні Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області без присутності посадових осіб підприємства, про що платник податків повідомлений належним чином. У результаті проведеної перевірки не підтверджено наявність поставки товарів від підприємства постачальника, що свідчить про те, що правочини між ФГ «Врожай-2012» та підприємствами покупцями у тому числі і ФГ «ОСОБА_4» за лютий 2013 року, здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому на підставі ч.1,2 ст. 215, ч.5 ст. 203 ЦК України такі правочини є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, а тому виявлено порушення вказаним фермерським господарством порядку ведення податкового обліку, а саме п. 198.2, п.198.3 п.198.6, ст.198 та п.209.2 і п. 209.6 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого господарством занижено податок на додану вартість за лютий 2013 року на суму 10950 грн.(а.с.4-12).

На підставі складеного акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 року № 0001532206 (а.с.36).

Як видно з наданої скаржником до апеляційного суду копії податкової декларації з податку на додану вартість поданої платником податку ФГ «ОСОБА_4» за лютий 2013 року, вона підписана одною особою керівником господарства та головним бухгалтером - ОСОБА_4, оскільки лише останній мав право підпису у звітах до податкової інспекції (а.с.52-57).

Крім того, як вбачається з наданої в апеляційному суді скаржницею копії трудової книжки, ОСОБА_3 хоч і працювала на посаді головного бухгалтера ФГ «ОСОБА_4» з 01.09.2012 року і по 22.04.2013 року, однак не мала права підпису у банківських документах та звітах до податкової інспекції, що підтверджується відповідною довідкою господарства від 11.03.2014 року (а.с.44-46,59).

Тобто, на момент вчинення правопорушення, яке поставлено у провину ОСОБА_3, хоч і була посадовою особою ФГ «ОСОБА_4», проте не мала права підпису на банківських документах та на звітах до податкової інспекції, тобто не відповідала за податкову звітність підприємства, оскільки відповідно наданої в апеляційному суді довідки з ФГ «ОСОБА_4», господарство рахувалося з правом одного підпису та електронний цифровий підпис на бухгалтера не видавався. Крім того, як вбачається з вищевказаних документів, вона не складала та не підписувала податкову декларацію з податку на додану вартість від платника податку ФГ «ОСОБА_4» за лютий 2013 року, в якій виявлено заниження податку на додану вартість на суму 10950 грн., тобто фактично не вчиняла порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а тому не може нести відповідальність за вказане правопорушення.

За таких обставин, районний суд помилково дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 працюючи на посаді головного бухгалтера ФГ «ОСОБА_4» порушила порядок ведення податкового обліку, що виразилось у заниженні господарством податку на додану вартість за лютий 2013 року, оскільки скаржниця на той час хоч і працювала на посаді головного бухгалтера ФГ «ОСОБА_4», однак не була відповідальною за податкову звітність підприємства.

Більш того, як вбачається з долученої до справи районним судом копії ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 року, у цей день відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства ОСОБА_4 до Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013 року № 0001532206 (а.с.31). Тобто, на момент розгляду даної справи вказане повідомлення-рішення є неузгодженим.

Відповідно до п. 56.22 ст. 56 Податкового кодексу України, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Однак, визнаючи винною ОСОБА_3 у порушенні порядку ведення податкового обліку, суд першої інстанції не врахував і того, що ФГ «ОСОБА_4» проводиться процедура адміністративного оскарження дій Кіровоградської ОДПІ, яка і на даний час не завершена, тобто податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 року № 0001532206, було неузгодженим у встановленому законом порядку, отже фактично в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, постанова Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2014 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, як незаконна підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, п.2 ч.8 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2014 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень - скасувати, а провадження по даній справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Ремез П.М.