Рішення

від 27.02.2014 по справі 910/24952/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24952/13 27.02.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НВП «АЛЬФАРУС» До Публічного акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 501» Простягнення 190 700, 00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Мацул М.Б. - за дов.

Від відповідача Миськів С.О. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за договором №2/БП-2012 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 06.12.2012р. у сумі 190 700, 00 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечив, про що він вказав в письмовій заяві про визнання позову в повному обсязі.

26.02.2014 року Позивачем була подана заява від 25.02.2014р. №б/н про збільшення позовних вимог, в яких позивач просив стягнути штрафні санкції за невиконання умов Договору в розмірі 100% від суми заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Позивач просить стягнути з відповідача крім основної суми заборгованості 190 700,00 грн., яка була заявлена в позовній заяві ще і додатково 100% штрафу від суми заборгованості, на суму 190 700, 00 грн.

Заява про збільшення позовних вимог не приймається судом до розгляду, у зв'язку з тим, що це фактично нові вимоги, оскільки останні не були заявлені в позовній заяві від 17.02.2013р. за №01-17/12. При прийнятті заяви про стягнення 100% штрафу від суми заборгованості до розгляду буде змінено і підстава і предмет позову, що відповідно до ст.22 ГПК України є неможливим.

За клопотанням Позивача та Відповідача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №2/БП-2012 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) - далі по тексту Договір.

У відповідності до умов даного Договору Позивач зобов'язався надати Відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі до 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень, а Відповідач зобов'язався повернути надані йому грошові кошти (позику) в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Станом на 05 грудня 2013 року Позивач перерахував на поточний банківський рахунок Відповідача фінансову допомогу (позику) на загальну суму 190 700,00 (сто дев'яносто тисяч сімсот) грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками, які є в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.1 Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 05.12.2013р. включно.

Станом на дату подання позову Відповідач жодної сплати за Договором не здійснив, не повернув Позивачу отримані грошові кошти, а тому заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором №2/БП-2012 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 06 грудня 2012 року становить 190 700,00 (сто дев'яносто тисяч сімсот) гривень.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав

У відповідності до ст. 1046 ГК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Сторонами встановлено дату повернення фінансової допомоги.

Відповідно до п. 3.1 Договору поворотна фінансова допомога підлягала поверненню до 05.12.2013р. включно.

Однак, Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, у встановлений строк позику не повернув.

Факт наявності боргу у Відповідача в сумі 190 700 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, тому позовні вимоги про стягнення 190 700 грн. фінансової допомоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА КОЛОНА № 501» (03022, м. Київ, провулок Охтирський, 3; Код ЄДРПОУ: 01354421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП АЛЬФАРУС» (м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, 6; Код ЄДРПОУ: 25270120) заборгованість за Договором №2/БП-2012 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 06 грудня 2012 року в сумі 190 700, 00 (сто дев'яносто тисяч сімсот грн. 00 коп.) та судовий збір в розмірі 3 814, 00 грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 07.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко