Рішення

від 13.03.2014 по справі 922/194/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2014 р.Справа № 922/194/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківська агротехніка", с. Шевченкове; до Шевченківської селищної ради, смт. Шевченкове; про розірвання договору за участю представників:

позивача - Колісник Я.В., довіреність від 19.01.2014р.;

відповідача - Дерев"янко Є.О., довіреність №188 від 12.03.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківська агротехніка" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Шевченківської селищної ради, в якому просить суд розірвати договір оренди землі від 14 квітня 2009 р., укладений між ЗАТ "Шевченківська агротехніка" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківська агротехніка") із Шевченківською селищною радою, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" від 23 квітня 2009 р. за № 040970400061.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач, всупереч умов п.37 договору оренди землі від 14.04.2009р., яким установлено, що підставою розірвання даного договору, зокрема, є добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря, вирішив не розривати спірний договір оренди землі, в якості правових підстав позову вказує на норми ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 629, ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України.

Відповідно до витягу від 12.03.2014 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №922/194/14 призначено для розгляду судді Бринцеву О.В., підстава повторного автоматичного розподілу: хвороба судді Доленчука Д.О.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в позові, посилаючись на те, що, у разі розірвання спірного договору, топографічне розташування земельної ділянки площею 0,4757га, за адресою смт. Шевченкове, вул. Шевченко 84, яка є об"єктом оренди за договором оренди землі від 14.04.2009р., унеможливить укладення договору оренди землі з іншим орендарем, і розірвання спірного договору призведе до зменшення надходження коштів до селищного бюджету, що письмово зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву (а.с.36), наданому до суду 14.02.2014р. разом з документами для долучення до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Між закритим акціонерним товариством "Шевченківська агротехніка" (орендар, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківська агротехніка") та Шевченківською селищною радою (орендодавець) був укладений договір оренди землі від 14.04.2009р., зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр державного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" - запис вчинено 23.04.2009 року за № 040970400061 (а.с.10-15).

Відповідно до п.1. договору, орендодавець на підставі рішення 43 сесії Шевченківської селищної ради 5 скликання від 08.04.2009р. (а.с.48) надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, не сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Шевченківської селищної ради Харківської області в смт. Шевченково по вул. Шевченко, 84.

Відповідно до п.2. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4757га, у тому числі під проїздами та проходами 0,4757га. Факт передачі земельної ділянки за цим договором підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки згідно договору від 14.04.2009р. (а.с.17).

Пункт 8 Договору встановлює, що договір укладено на 10 років.

Позивач звернувся до відповідача (лист №21 від 11.09.2013р., а.с.18) з пропозицією розірвати договір оренди землі від 14.04.2009р., на підставі п.37 даного договору - у зв'язку з добровільною відмовою, проте відповідач, розглянувши вказану пропозицію позивача, вирішив не розривати цей договір (рішення 34 сесії 6 скликання Шевченківської селищної ради від 11.10.2013р., а.с. 19). Свою відмову у розірванні договору оренди землі від 14.04.2009р. відповідач обґрунтовує тим, що його розірвання унеможливить укладення договору оренди землі з іншим орендарем, оскільки власником суміжної земельної ділянки є позивач (акт встановлення та погодження меж земельної ділянки від 01.04.2008р., а.с. 45, план встановлених меж, експлікація земель в межах плану, а.с. 43, 44), і розірвання спірного договору призведе до зменшення надходження коштів до селищного бюджету.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом унормованим ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічно це питання визначено у ч.1 ст.188 ГК України (зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором). Із цими нормами кореспондується норма ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", якою визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Тобто, із загального правила (неможливості розірвання договору без згоди усіх його сторін) названими нормами встановлені виключення -- це спеціально передбачені законом, або договором випадки, за наявності яких розірвання можливе і за відсутності згоди однієї з сторін.

Такий випадок наразі передбачений пунктом п. 37 спірного договору оренди землі від 14.04.2009р. (підставою для розірвання договору є "добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки").

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, даний пункт 37 договору є обов'язковим для сторін.

Договір оренди від 14.04.2009р. ні в цілому, ні в частині цього пункту недійсним не визнаний. Відтак, у суду немає підстав для того що б не застосовувати цей пункт і передбачену ним підставу для розірвання договору. З урахуванням цього суд приходить до висновку про те, що в даному випадку дійсно існують правові підстави для розірвання спірного договору у судовому порядку з підстав добровільної відмови орендаря від оренди земельної ділянки.

Наявність фактичних підстав для розірвання також підтверджується матеріалами справи. Так, у справі є лист ТОВ "Шевченківська Агротехніка" від 11.09.2013р. №11 про розірвання договору оренди землі від 14.04.2009р. у зв'язку з добровільною відмовою орендаря від оренди земельної ділянки та докази його одержання відповідачем (відмітка канцелярії від 11.09.2013р. про прийом даного листа, та рішення Шевченківської сільради від 11.10.2013р.).

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

За таких умов суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для визнання позовних вимог законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на економічну недоцільність розірвання договору оренди земля є юридично неспроможними, адже жодною нормою права не передбачено можливість перекладання економічних ризиків одного суб'єкта господарювання (або суб'єкта владних повноважень) на іншого суб'єкта у вигляді заборони на вчинення останньому тих чи інших правочинів.

Не містить такої заборони на розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря і Земельний кодекс України і Закон України "Про оренду землі".

Навіть навпаки, ч.2 ст. 32 цього Закону передбачає іншу ніж заборона на одностороннє розірвання міру, спрямовану на компенсацію економічних втрат орендодавця -- покладання на орендаря обов'язку здійснювати оплату за відповідну земельну ділянку протягом певного строку після розірвання договору оренди. Так, згідно цієї норми у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

Тобто, в даному випадку відсутність погодження відповідача на дострокове розірвання договору оренди є не перешкодою для його, договору, розірвання, а підставою для стягнення з орендаря сум орендної плати за певний період після розірвання договору.

Не заслуговують на увагу і посилання на відповідача на непривабливе для інших суб'єктів розташування спірної земельної ділянки. У відповідності до п.п. "а", "д" ч.1 ст.12 Земельного кодексу України організація землеустрою, розпорядження землями територіальних громад відноситься до компетенції сільських рад. Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів (ст. 182 ЗК України).

Тобто, саме відповідач в межах своє компетенції вправі був зробити усе для того, що б забезпечити раціональне використання земель. Тому затвердження ним проектів відведення земельних ділянок, в т.ч. спірної ділянки, які не відповідають цій меті, в т.ч. внаслідок економічної чи господарської непривабливості, не може бути поставлене в провину нікому іншому, ніж самому відповідачу. Отже, відмова у позові з цих підстав, була б перекладанням відповідальності за нераціональне (недбале) розпорядження земельними ділянками з відповідача на позивача, що є несправедливим, а тому не вбачається можливим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1218,00грн., покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції, ст.ст. 16, 525, 526, 627, 628, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 36, 43, 49, ст.ст. 82- 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 14 квітня 2009 р., укладений між ЗАТ "Шевченківська агротехніка" (правонаступником якого є ТОВ "Шевченківська агротехніка") із Шевченківською селищною радою, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" від 23 квітня 2009 р. за № 040970400061.

Стягнути з Шевченківської селищної ради (63601, Харківська область, смт. Шевченкове, вул. Леніна, буд. 9, код 04400156, п/р 31425000700481 Банк ГУДКС в Харківській області МФО 851041) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківська агротехніка" (63601, Харківська область, Шевченківський район, смт. Шевченкове, вул. Шевченко, буд. 84, код 32472749, п/р 260057137 в АТ РБ "Аваль" м. Київ МФО 350589) 1218,00грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.03.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа №922/194/14/