Постанова

від 19.02.2014 по справі 826/120/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 39/1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2014 року № 826/120/14

Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі: головуючий суддя Огурцов О.П., судді Арсірій Р.О., Кузьменко В.А. при секретарі судового засідання Берко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вілако" до Міністерства доходів та зборів України провизнання дій протиправними

за участю:

представника позивача - Агафонової Ю.М. (довіреність б/н від 17.02.2014),

представника відповідача - Самань В.В. (довіреність № 99-99-10-17/63 від 17.01.2014),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.02.2014 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілако" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів та зборів України про визнання дій протиправними.

10.02.2014 позивачем через канцелярію суду було подано заяву про зміну позовних вимог в якій він виклав позовні вимоги в наступній редакції: „ 1. Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілако» (код ЄДРПОУ 37515818) № 1 від 10.12.2013 року, № 3 від 10.12.2013 року, № 4 від 10.12.2013 року, № 7 від 12.12.2013 року, № 8 від 26.12.2013 року, № 2 від 16.01.2014р.; 2. Вважати податкові накладні прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли їх було надіслано позивачем, а саме: податкову накладну № 1 від 10.12.2013 року вважати прийнятою та зареєстрованою 24.12.2013 року, податкову накладну № 3 від 10.12.2013 року - прийнятою та зареєстрованою 24.12.2013 року, податкову накладну № 4 від 10.12.2013 року - прийнятою та зареєстрованою 25.12.2013 року, податкову накладну № 7 від 12.12.2013 року - прийнятою та зареєстрованою 27.12.2013 року, податкову накладну № 8 від 26.12.2013 року - прийнятою та зареєстрованою 10.01.2014 року, податкову накладну № 2 від 16.01.2014 року - прийнятою та зареєстрованою 30.01.2014 року; 3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілако» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірному. списання із рахунків Міністерства доходів і зборів України за рахунок бюджетних асигнувань ." Зазначені уточнення прийняті судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були належним чином складені та направлені в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні, а зазначене в яких місцезнаходження позивача повністю відповідало інформації наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємці, водночас відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не було їх прийнято та належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

У судовому засіданні 19.02.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 19.02.2014 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що за результатами автоматизованої обробки поданих позивачем податкових накладних виявлено помилку місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документах, у зв'язку з чим квитанцією Міндоходів України №1 повідомлено позивача про відмову у реєстрації податкових накладних із зазначенням, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.02.2014 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілако" та ДПІ у Дарницькому районі ГУ Мін доходів у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів № 031220131 від 03.12.2013, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілако" засобами електронного документообігу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подано податкові накладні: № 1 від 10.12.2013, № 3 від 10.12.2013, № 4 від 10.12.2013, № 4 від 12.12.2013 року, № 8 від 26.12.2013, № 2 від 16.01.2014.

По кожній податковій накладній Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілако" отримано квитанції № 1 в яких зазначено про те, що документ не прийнято у зв'язку з виявленням помилки: "Помилка - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілако" вважаючи, що Міністерством доходів і зборів України було протиправно відмовлено у прийняті та реєстрації в Єдиному реєстрі поданих ним податкових накладних № 1 від 10.12.2013, № 3 від 10.12.2013, № 4 від 10.12.2013, № 4 від 12.12.2013 року, № 8 від 26.12.2013, № 2 від 16.01.2014 звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України 201.1 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 встановлено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пунктів 7 та 8 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Згідно з пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Так чином, Податковим кодексом України визначено виключний перелік реквізитів, які повинна містити податкова накладна, одним з яких визначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку, та встановлено, що податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому у прийнятті податкової накладної до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути відмовлено у випадку формування її з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України про що платник податків повідомляється в електронному вигляді у текстовому форматі квитанцією про неприйняття податкової накладної в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до отриманих позивачем квитанцій № 1, копії яких наявні в матеріалах справи, підставою для відмови у прийнятті податкових накладних позивача є виявлення помилки, а саме - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 400402 станом на 26.12.2013 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілако" місцезнаходженням юридичної особи є : 02093, м. Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, будинок 30.

В податкових накладних № 1 від 10.12.2013, № 3 від 10.12.2013, № 4 від 10.12.2013, № 4 від 12.12.2013 року, № 8 від 26.12.2013, № 2 від 16.01.2014, у прийнятті яких було відмовлено, місцезнаходженням (податковою адресою) продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілако" зазначено - " вулиця Бориспільська, буд. 30, м. Київ, 02093".

Таким чином, місцезнаходження (податкова адреса) вказана позивачем в зазначених податкових накладних та інформація про місцезнаходження позивача внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повністю співпадають.

Представник відповідача у судовому засіданні в чому саме полягала допущено, за його твердженням, позивачем податкових накладних № 1 від 10.12.2013, № 3 від 10.12.2013, № 4 від 10.12.2013, № 4 від 12.12.2013 року, № 8 від 26.12.2013, № 2 від 16.01.2014 помилка місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки відповідача про наявність у поданих позивачем податкових накладних № 1 від 10.12.2013, № 3 від 10.12.2013, № 4 від 10.12.2013, № 4 від 12.12.2013 року, № 8 від 26.12.2013, № 2 від 16.01.2014 помилки - "місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для відмови у прийнятті поданих позивачем податкових накладних № 1 від 10.12.2013, № 3 від 10.12.2013, № 4 від 10.12.2013, № 4 від 12.12.2013 року, № 8 від 26.12.2013, № 2 від 16.01.2014 до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних крім посилань на помилку - "місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відповідачем суду надано не було.

З огляду на викладене колегія судді дійшла висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відмови у прийнятті поданих позивачем податкових накладних № 1 від 10.12.2013, № 3 від 10.12.2013, № 4 від 10.12.2013, № 4 від 12.12.2013 року, № 8 від 26.12.2013, № 2 від 16.01.2014 до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, у випадку, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладеної вона вважається прийнятою протягом відповідного операційного дня.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що як було встановлено судом у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у прийнятті поданих позивачем податкових накладних № 1 від 10.12.2013, № 3 від 10.12.2013, № 4 від 10.12.2013, № 4 від 12.12.2013 року, № 8 від 26.12.2013, № 2 від 16.01.2014, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідні накладні є прийнятим протягом операційного дня, у який їх було подано до податкового органу.

Водночас суд звертає увагу на те, що оскільки факт прийняття податкових накладних має своїм безпосереднім наслідком їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, то у даному випадку достатнім способом захисту прав та інтересів позивача є визнання податкових накладних № 1 від 10.12.2013, № 3 від 10.12.2013, № 4 від 10.12.2013, № 4 від 12.12.2013, № 8 від 26.12.2013, № 2 від 16.01.2014 прийнятими протягом операційного дня, коли їх було надіслано позивачем.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И ЛА:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково .

2.Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілако» (код ЄДРПОУ 37515818) № 1 від 10.12.2013, № 3 від 10.12.2013, № 4 від 10.12.2013, № 7 від 12.12.2013, № 8 від 26.12.2013, № 2 від 16.01.2014.

3. Вважати податкові накладні прийнятими протягом операційного дня, коли їх було надіслано позивачем, а саме: податкову накладну № 1 від 10.12.2013 вважати прийнятою та зареєстрованою 24.12.2013; податкову накладну № 3 від 10.12.2013 - прийнятою та зареєстрованою 24.12.2013; податкову накладну № 4 від 10.12.2013 - прийнятою та зареєстрованою 25.12.2013; податкову накладну № 7 від 12.12.2013 - прийнятою та зареєстрованою 27.12.2013; податкову накладну № 8 від 26.12.2013 - прийнятою та зареєстрованою 10.01.2014; податкову накладну № 2 від 16.01.2014 - прийнятою та зареєстрованою 30.01.2014.

4.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міністерства доходів і зборів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Вілако " понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

В.А. Кузьменко