cpg1251
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
30 січня 2014 рокусправа № 804/81/13а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
представників сторін:
позивача : - Чеславська Н.Г. дов. від 12.03.12 р.
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. у справі № 804/81/13-а
за позовом Приватного підприємства "Агротехцентр"
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
про визнання недійсним повністю податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
03.01.2013 р. Приватне підприємство "Агротехцентр" (далі - ПП "Агротехцентр", Підприємство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним повністю та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби далі (далі - ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська) від 12.12.2012 р. № 0683621502.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уточнюючим розрахунком від 19.01.2012 р. позивачем уточнено помилково вказаний індивідуальний податковий номер контрагента в податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 року. Даний розрахунок жодним чином не стосувався суми отриманого податкового кредиту та взагалі будь-яких розрахунків з бюджетом, тому висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2009 року є необґрунтованим, безпідставним та надуманим.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. у справі № 804/81/13-а (суддя Рябчук О. С.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано тим, що в період виникнення спірних правовідносин, чинним на той час законодавством, передбачалось право платника податків протягом 1095 днів подати уточнюючий розрахунок до поданої податкової декларації в разі самостійно виявленої помилки. За таких обставин суд, дійшов висновку, що винесення спірного податкового повідомлення-рішення на підставі нормативно-правових актів, що не існували на момент виникнення спірних правовідносин є протиправним.
Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. у справі №804/81/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не в повному обсягу дослідив обставини по справі та не врахував, що на час подання уточнюючого розрахунку вже набрав чинності Податковий кодекс України, яким передбачено строк в 365 днів для подання уточнюючого розрахунку в разі самостійного виявлення помилки. Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не приділено уваги тому факту, що у зв'язку зі змінами внесеними уточнюючим розрахунком позивача до складу податкового кредиту включено суму ПДВ за податковий період, по якому минуло 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних, тому рішення відповідача про винесення спірного податкового повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.
ПП "Агротехцентр" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що відповідно до норм Податкового кодексу України у позивача граничним терміном надання уточнюючого розрахунку є грудень 2012 року. Фактично ж уточнюючий розрахунок був поданий 19.01.2012 р., тобто майже за рік до настання цього строку, тому у відповідача відсутні правові підстави для застосовування до платника податків штрафних санкцій.
Представником позивача в судовому засіданні підтримано правову позицію, викладену в письмових запереченнях, що стосується представників заявника апеляційної скарги, останні в судове засідання не з'явилися, процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались, про час та місце судового розгляду належним чином повідомлені.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених порушень ПП «Агротехцентр», за результатами якої складено акт № 4317/152/32510422 від 20.11.2012 р. (а. с.4-6).
Згідно висновків акту перевірки в порушення п.198.6 ст.198 ПК України Підприємством до складу податкового кредиту уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за листопад 2009 р. (розділ ІІ додатку 5 від 19.01.2012 р. № 9000645447 до уточнюючого розрахунку) включило суму податку на додану вартість в розмірі 22 099 грн. за податковий період, по якому минуло 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних за листопад 2009 р. - 22 098,60 грн. по контрагенту ТОВ «Торговий дім «Богуславська сільгосптехніка».
12.12.2012 р. на підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № 0683621502, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 33148,50 грн., з яких за основним платежем - на 22 099 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 11 049,50 грн. (а. с.3).
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не підлягає задоволенню з таких підстав:
За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Скаржник обґрунтовує вимоги по апеляційній скарзі тим, що позивачем в порушення вимог п.198.6 ст.198 ПК України в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2009 р. у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.01.2012 р. № 9000645516 до складу податкового кредиту (р. 10.1 декларації та розділ II додатку 5 до декларації) включено суму ПДВ в розмірі 22 099 грн. за податковий період, по якому минуло 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних: листопад 2009 р. - 22 099 грн.
Так, за твердженням скаржника, податкові накладні № 0178 від 18.11.2009 р. на суму ПДВ 4419,67 грн. та № 0182 від 27.11.2009 р. на суму ПДВ 17 678,37 грн. по ТОВ «ТД «Богуславська сільгосптехніка», до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 р. від 17.12.2009 р. № 9180350 не включалась, про що свідчать дані додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 р.
З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які виникли у цій справі, слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин (листопад 2009 р.), тобто Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний в редакції станом на 2009 р.) та норми Податкового кодексу України виходячи з того, що уточнюючий розрахунок був поданий позивачем у січні 2012 р.
Так, згідно п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Аналогічні приписи містить абз.1 п.50.1 ст.50 ПК України, з однією лише відмінністю, що за приписами даної норми, подання платником податків уточнюючого розрахунку при самостійному виявленні помилок є не правом, а обов'язком останнього з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
При цьому, статтею 15 Закону № 2181 та статтею 102 ПК України визначається строк у 1095 днів, що відраховується від дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
З матеріалів справ вбачається, у грудні 2009 року Підприємством подано до податкового органу Податкову декларацію з ПДВ з додатками за листопад 2009 року (а. с.12-19).
У січні 2012 року Підприємством подано до податкового органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками за листопад 2009 року (а. с.20-24).
Отже, позивачем подано Уточнюючий розрахунок за листопад 2009 року в межах строку у 1095 днів, визначеному статтями 15 Закону № 2181 та 102 ПК України, який, до речі, мав би закінчитись лише у грудні 2012 року.
Відповідно до п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону № 2181 заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Аналогічно згідно п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Разом з тим, законодавство, чинне на момент подачі позивачем Податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року, не мало приписів щодо обмеження строком у 365 календарних днів права платника податків на включення до податкового кредиту своєчасно не включеної податкової накладної.
Суд першої інстанції з огляду на положення ч.1 ст.58 Конституції України та п.2 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р., дійшов висновку, що положення п.198.6 ст.198 ПК України не підлягали застосуванню при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки за таких обставин мало місце звуження прав платника податків.
Колегія судів погоджується з такою позицією суду першої інстанції, насамперед враховуючи ще й те, що і Додаток 5 до Податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року (а. с.18), і Додаток 5 до Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2009 року (а. с.26, 67) містять суму ПДВ 22 098,60 грн.
При цьому, даними Додатку 5 до Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2009 року (а. с.26, 67) підтверджуються доводи позивача про те, що коригування податкових зобов'язань з ПДВ стосувалось не цифрових показників податкової звітності за листопад 2009 року, а тільки індивідуального податкового номера контрагента Підприємства у Податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 р.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним задоволення судом першої інстанції позовних вимог ПП «Агротехцентр».
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд ,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. у справі №804/81/13-а залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013р. у справі № 804/81/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2014 |
Оприлюднено | 17.03.2014 |
Номер документу | 37629425 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Бишевська Н.А.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні